Politerno > Статті > Україна і світ > “Впали на дно і по ньому гребемо”. Що буде з економікою, цінами, зарплатами і курсом гривні в 2018 році

“Впали на дно і по ньому гребемо”. Що буде з економікою, цінами, зарплатами і курсом гривні в 2018 році

  • 13 Січня, 2018
  • 1949 Переглядів
  • 0

Розпочатий рік, за задумом влади, має стати переломним для України. У бюджеті-2018, який в уряді щиро вважають “бюджетом розвитку”, передбачено зростання промислового виробництва на 3,9%, що повинно забезпечити країні збільшення ВВП на 3%, витрати майже в 1 трлн грн, проведення масштабних реформ в освіті та медицині і щедре фінансування соціальних програм, армії і силовиків. І все це при досить скромній інфляції в 9%.

Втім, експерти дають зовсім інші прогнози. Тож з якими ризиками зіткнеться вітчизняна економіка в 2018 році, і як вони позначаться на житті бізнесу та пересічних українців?

На дні

“Приблизно до середини 2016 року в моїй мережі продажу постійно падали, – розповідає співвласник однієї з мереж ресторанів в Києві. – Потім падіння зупинилося, а ще трохи пізніше повільно обороти почали рости. Але зовсім повільно. Таке відчуття, що ми впали на дно і тепер по ньому гребемо”. Ця метафора застосована і до України в цілому.

Приблизно на початку 2016 року, економіка, переживши падіння через війну, нестабільність в країні, відсутність інвестицій і втрати російського ринку, намацала дно.

Одночасно почали зростати ціни на український експорт, що дозволило останні два роки демонструвати приріст ВВП в районі 2%. Але це єдине, що забезпечує зростання. Якщо кон’юнктура погіршиться (або через погодні умови буде поганий врожай), то економіка знову піде в мінус. Ніяких нових імпульсів для розвитку у неї немає і в 2018 році не з’явиться.

“Це буде втрачений для України рік. Розраховувати на реформи, з огляду на близьку передвиборну кампанію, навряд чи варто. А без них економіка країни стає все більш сировинною і примітивною”, – вважає керівник секретаріату, головний експерт Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

В таких умовах країна впадає у все більшу залежність від зовнішніх факторів: настроїв кредиторів, цін на світових експортних ринках і навіть погоди, що впливає на врожай.

“Наприклад, в минулому році нам пощастило: світові ціни на метал зросли на 40%, що дозволило перекрити зниження його виробництва і наростити експортний виторг. Зерно подорожчало всього на 3-4%, але за рахунок гарної погоди ми отримали рекордний врожай і змогли збільшити відвантаження на світовий ринок. Тому, за підсумками року, гривня девальвувала всього на 4% (з 25,5 грн/$ до 26,5 грн/$) але як складеться в цьому сезоні – невідомо”, – говорить економіст Віктор Скаршевський.

Це означає, що реальні економічні показники можуть сильно відрізнятися від прогнозних цифр.

Наприклад, Віктор Скаршевський не виключає інфляцію в 15% замість обіцяних 9%, і долар по 31-32 грн. (в бюджеті закладено середньорічний курс в 29,3 грн /$ і курс на кінець 2018 року в 30 грн/$).

Біг на місці

В недавньому прогнозі Світового банку про перспективи світової економіки в 2018 році зазначено, що зростання ВВП України може скласти 3,5% замість торішніх 2%. А в середньостроковій перспективі наш внутрішній валовий продукт зростатиме і на 4% в рік.

Втім, експерти не поділяють оптимізму Світового банку.

Андрій Забловський вважає, що в реальності ВВП виросте на 2,5%, економіст Олексій Кущ називає цифру в 2-2,5%, а Віктор Скаршевський і зовсім – в 1-2%.

“Рости ВВП нема з чого. Навіть в цьому році скромні 2% забезпечили роздрібна торгівля і будівництво. Але той же роздрібний товарообіг витягнув в основному імпорт, що призвело до збільшення негативного торгового сальдо з $ 6,4 млрд до $ 8 млрд, за підсумками 11 місяців 2017 року”, – пояснює Скаршевський.

У той же час сільське господарство, яке є одним з головних драйверів вітчизняної економіки, за підсумками минулого року показало спад в 2,7%”, – додає експерт.

“Невелике зростання ВВП в цьому році забезпечать хіба що витрати держави, зокрема, інвестиції в будівництво доріг (на ці цілі в бюджеті закладено 40 млрд грн), інфраструктури. Але кардинальної модернізації промисловості, яка дозволила б виробляти товари з високою доданою вартістю і зробити економічний ривок, не буде”, – вважає Забловський.

Не варто очікувати і напливу інвесторів.

“В останні кілька років реальні інвестиції і так мізерні – $ 1-1,5 млрд на рік, та й ідуть вони в основному в сільському господарстві, що лише посилює сировинну спрямованість економіки. Але цей рік ще й передвиборний, а гроші, як відомо, люблять тишу, тому розраховувати на приплив інвестицій не варто”, – вважає Скаршевський.

За словами Забловського, щоб Україна мала шанси хоча б через кілька років повернутися до економічних показників 2013 року, ВВП повинен рости не на 3%, а як мінімум на 6-7% в рік. Інакше криза у вітчизняній економіці буде тільки посилюватися.

“Навіть якщо наш ВВП виросте на 3%, що вельми сумнівно, світовий – на 3,7%, а внутрішній валовий продукт країн, що розвиваються – на 4,6%. Тобто ми продовжимо відставати від усього світу”, – вважає Скаршевський.

Міною уповільненої дії під українською економікою є ринок нерухомості. В останні роки він активно ріс. Але якщо в 2014-2016 роках зростання було зумовлене об’єктивними причинами (люди забирали з банків депозити і купували квартири, плюс позначався попит з боку переселенців з Донбасу), то останнім часом він все більше носить спекулятивний характер. Пропозиція квартир катастрофічно перевищує попит на них. Багато забудовників ведуть бізнес за принципом пірамід – добудовують будинки, в яких продано невелику частину квартир, за рахунок збору коштів під будівництво нових об’єктів. У будь-який момент ця піраміда може завалитися, залишивши після себе сотні заморожених об’єктів і “відмінусувати” показники ВВП.

Все знову подорожчає

Експерти сумніваються і в тому, що інфляцію вдасться утримати в рамках 9%.

У минулому році замість обіцяних урядом 8% інфляція склала 13,7%, а українці тільки встигали стежити за тим, як змінюються цінники в магазинах (багато продуктів подорожчали на 20-30% і більше).

В цьому році, як вважає Андрій Забловський, ситуація ризикує повторитися, і замість 9% інфляція навіть перевищить торішні показники, досягнувши 14-15%. Інфляційні процеси прискорить несприятлива цінова кон’юнктура на ринку нафти, ціни на яку швидко ростуть. Наприклад, на березень барель нафти фрахтується вже по $ 69,08, тоді як на лютий – по $ 63,49.

Нагадаємо: минулий рік світ починав з цінами на нафту в 55,7 $/барель. А так як Україна імпортує більше 80% нафтопродуктів, ціни на бензин і дизель, а, відповідно, і транспортні витрати, безпосередньо залежать від світових котирувань.

Автомобільне паливо в нашій країні вже істотно подорожчало, і АЗС продовжують міняти цінники (скажімо, А-95 на деяких заправках вже коштує понад 32 грн/л, а дизель – близько 29 грн/л). Виробники товарів, природно, закладають зростаючі витрати на транспорт в собівартість продукції.

Втім, економіст Олексій Кущ вважає, що реальні показники інфляції залежать, в першу чергу, від дій Нацбанку.

“У минулому році у НБУ був шанс утримати інфляцію в рамках 8-10%. Для цього потрібно було навесні 2017 року підвищити облікову ставку і проводити політику щодо зміцнення гривні. Але дії регулятора виявилися половинчастими: облікову ставку підвищили, але пізніше, а національною валютою ніхто не займався. у підсумку отримали інфляцію майже 14%. Так само буде і в цьому році: якщо гривня не зміцнять до 26 грн/$ до серпня і ще не підвищать облікову ставку (або знизять її, так як такі пропозиції вже є), то інфляція в 2018 році вийде на той же показник в 14%”, – пояснив експерт.

Для пересічних українців це позначить черговий виток подорожчання всіх товарів і послуг.

При цьому реального збільшення доходів чекати не доводиться. Збільшення мінімальної зарплати з 3,3 тис. грн до 3,7 тис. грн – це, по суті, лише вивід в легальне поле частини зарплати в конвертах. При цьому найчастіше це обертається падінням реальних доходів, так як меншими будуть субсидії на комунальні послуги.

Реальне збільшення доходів, яке б позначилося на рівні життя громадян, – це підвищення на відсоток, вдвічі більший інфляції (тобто 28%), – кажуть експерти. За даними Держстату, станом на листопад 2017 року середня зарплата в Україні склала близько 7,5 тис. грн на місяць, і з літа вона практично не зростає (в липні було 7,3 тис. грн), незважаючи на масову трудову міграцію наших громадян за кордон.

Аналітики вважають, що в цьому році роботодавці теж навряд чи будуть дуже щедрими: зростання собівартості продукції через девальвацію на тлі необхідності утримувати роздрібні ціни в рамках пристойності змушує їх економити на всьому, в тому числі і на зарплатах.

Долар по 32?

Намагаючись спрогнозувати курс долара на цей рік, експерти розійшлися в думках.

Олексій Кущ вважає, що є всі шанси зафіксувати вартість американської валюти на рівні 27-29 грн/$, так як ситуація для наших металургів та аграріїв на зовнішніх ринках продовжує залишатися сприятливою, а вони забезпечують основний приплив валюти в країну.

За даними “Укрпромзовнішекспертизи”, пожвавлення попиту на світовому ринку прокату дозволило виробникам збільшити відпускні ціни на довгий прокат і заготівлю на 40-65 $/т.

Сприятливо складається ситуація і для виробників тонколистового прокату. За грудень 2017 року вартість плоского прокату зросла в середньому на 15-40 $/т.

Андрій Забловський також упевнений, що нинішній рекордний курс (понад 28 грн/$) багато в чому спекулятивний і при правильній політиці НБУ ажіотаж цілком можна збити.

У той же час Віктор Скаршевський припустив, що все може виявитися набагато гірше.

“Є прогнози, що ціни на метал і руду в цьому році можуть впасти на 5-7%. Рекордний урожай ми вже теж навряд чи отримаємо. Так що надходження валюти в країну будуть знижуватися. Попит же на неї, навпаки, виросте через очікуване збільшення імпорту товарів. Так що девальваційний тиск в цьому році буде вищим, ніж в минулому. Я не виключаю, що долар може подорожчати і до 31-32 гривень”, – говорить експерт.

Важливу роль в цінах на сировинні товари, як відомо, грає динаміка курсу долара, в якому номіновані більшість контрактів. Чим слабкіший долар до основного кошику валют, тим вище ціни. Чим сильніший – тим нижче. Федеральна резервна система США вже оголосила про плани підвищення своєї ставки на 2018 рік, що може привести до зміцнення американської валюти…

Нарешті, в знеціненні гривні зацікавлений і сам український уряд: виконати все, що заплановано в бюджеті, можна, лише продовжуючи за рахунок зниження курсу національної валюти і, відповідно, зростання надходжень в гривні від імпортного ПДВ та інших податків, номінованих у валюті (на паливо, авто та інше).

У боргах і без кредитів

Проблемою в цьому році може виявитися і дефіцит кредитних коштів.

Зокрема, експерти сумніваються в тому, що Україна отримає черговий транш від МВФ, так як основні маяки, виставлені Фондом, так і не були досягнуті (зняття мораторію на продаж землі, підвищення цін на газ для населення, створення Антикорупційного суду та ін.).

Причому з огляду на те, що рік передвиборний, а рішення потрібно приймати, м’яко кажучи, непопулярні, до вимог МВФ наша влада найближчим часом навряд чи прислухається.

Олексій Кущ каже, що ми можемо розраховувати на невеликий транш ($ 1 млрд), але його дадуть лише для того, щоб Україна розрахувалася за вже існуючі борги перед Фондом. Решта кредитори (ЄС, Світовий банк) грошей, швидше за все, не дадуть.

“Основна причина – повне розчарування іноземних донорів в системі управління нашою країною. Такої жорсткої критики, яка обрушилася на Україну останнім часом, не було, мабуть, ніколи”, – говорить Кущ.

Платити ж за рахунками нам доведеться чимало.

“Вже у лютому цього року ми повинні виплатити МВФ $ 450 млн. А загальні виплати за зовнішніми боргами складуть $ 7 млрд, і це без $ 2 млрд, які, можливо, “Нафтогазу” доведеться заплатити “Газпрому”, і $ 3 млрд російського боргу. Доведеться знову сідати за стіл переговорів, домовлятися про реструктуризацію, інакше все йде до дефолту”, – вважає Скаршевський.

До виборів змін не буде

Нинішня економічна ситуація “на дні”, швидше за все, залишиться незмінною до виборів. Питання лише в тому, підніметься вона хоч трохи від цього дна (якщо будуть високі ціни на експорт, а міжнародні кредитори продовжать давати нам гроші) чи зариється в нього ще глибше (якщо ціни впадуть, а кредитів не буде).

Кардинальні зміни можуть прийти разом зі зміною курсу країни: закінчення війни на сході, нормалізація відносин з сусідами, наведення порядку в країні і прийняття зрозумілих для бізнесу правил гри, боротьба з корупцією. Це дозволить відновити приплив інвестицій, почати відновлювати позиції на традиційних ринках збуту, запустити банківське кредитування (включаючи іпотеку) і, в цілому, нарешті відштовхнутися від дна.

Strana.ua

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE