Екологи та правозахисники б’ють на сполох. Адже в Україні розпочато новий проект – будівництво шести гідроелектростанцій на Дністрі на території Тернопільської, Івано-Франківської і Чернівецької областей.
На сьогодні ПАТ «Укргідроенерго» провело тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування для будівництва каскаду гідроелектростанцій на Верхньому Дністрі. Процес оформлення документів розпочався…
Думки про наслідки, які можуть настати у разі зведення гідроакумулювальної електростанції, я запитала в експертів.
Тетяна ТЕВКУН, експерт міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» та РПР-Довкілля:
— Річ у тім, що такі важливі питання вирішують окремі чиновники з огляду на їхнє розуміння доцільності цього, а мало би бути дещо по-іншому. Так, у Програмі розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 552-р, передбачається три черги будівництва Дністровської ГАЕС. У цій програмі також зазначається, що експлуатація ГАЕСів сприяє скороченню СО2 і споживання вугілля та газу, що, безумовно, є позитивним. Проте, у програмі не враховано та не проаналізовано, яке навантаження здійснюватиметься саме на території, де пропонується будувати ГАЕС в контексті екологічної безпеки жителів, знищення природно-заповідного фонду (адже будівництво планується біля національних природних парків «Хотинський» та «Галицький»), на саму річку Дністер. Більше того, Дністер є оселищем для унікальних видів риб, які занесені до Червоної книги України. А у разі будівництва Дністровської ГАЕС вони будуть під загрозою знищення.
Варто сказати, що відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу» ця програма мала би пройти процедуру екологічної експертизи (стаття 7 Закону). Але цим законом знехтували як розробники, так і чиновники Кабінету Міністрів України. Більше того, сама програма не пройшла належну процедуру громадського обговорення, що є порушенням Орхургської конвенції, яку Україна ратифікувала ще в 1999 році та численних нормативно-правових актів України. МБО «Екологія-Право-Людина» подала відповідний позов до суду з метою захисту громад.
Так, у світі та, зокрема, в Європі, існує процедура Стратегічної екологічної оцінки, яка передбачає, що під час розробки планів і програм мають бути ретельно враховані екологічні питання. Україна взяла на себе зобов’язання впровадити та проводити процедуру стратегічної екологічної оцінки, ратифікувавши 1 липня 2015 року Протокол про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті та передбачивши відповідний пункт в Угоді про Асоціацію з ЄС. Проте, прийнятий Верховною Радою України 4 жовтня минулого року Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» Президент повернув до ВРУ, посилаючись на надумані зауваження. В результаті голосування парламентарі не змогли дійти згоди і тому цей проект провалено.
Зараз маємо соціальну напругу, виникли судові справи, до боротьби за справедливість залучена велика кількість природоохоронців та екологічна громадськість. І, що важливо: цього хаосу та безладдя можна було б уникнути, якби державні діячі у процесі прийняття рішень дотримувалися чинного законодавства, та ще й сприяли розвитку цього законодавства.
Марта РУДА, Рух добровольців «Простір свободи»
— Побудова каскаду ГЕС на Дністровському каньйоні з погляду екології — це сплановане знищення безцінних природних ландшафтів, середовищ існування багатьох видів флори і фауни, що охороняються. Україна, у разі знищення цієї унікальної перлини природи, ніколи і нічим не зможе її замінити.
Недарма запланована територія каскаду ГЕС охоплює кілька об’єктів природно-заповідного фонду. Однак, лобісти цього проекту хочуть обійти складнощі його впровадження на заповідних землях. Користуючись тим, що документація на землю не повністю оформлена, оскільки це коштує грошей, яких у заповідників немає.
Коли починаєш копати цю справу глибше, стає зрозуміло — аж ніяк не енергетична вигода чи державні інтереси керують мотивацією її ідеологів. По-перше, світова практика побудови ГЕС довела, що, хоч цей тип енергії є відновлювальним, економічний ефект від її виробництва порівняно із затратами та втратами для довкілля є настільки мізерний, що відсоток енергії, виробленої з ГЕС у світі за останні десятиліття стрімко впав. Чому ж Міненерго України настільки сильно прагне виробляти енергію з ГЕС тоді, коли світ переходить на інші відновлювальні джерела? Ймовірно, причиною цього є банальна жадоба наживи, адже на таких проектах легко розпилити велику кількість бюджетних та донорських коштів. Вдумаймося лишень: розробка техніко-економічного обґрунтування коштуватиме державному бюджету більше 100 мільйонів гривень, а фірма, яка підходить під вимоги тендеру, в Україні лише одна…
У знак підтримки Дністра без ГЕС виразився й еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Петро ТЄСТОВ. Як ідеться у статті його авторства на «Економічній правді», про будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС стало відомо восени 2015 року, коли керівництво УГЕ провело робочі зустрічі з цього приводу. Згідно з оприлюдненим проектом Дністер планувалося перекрити шістьма греблями в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях.
На думку фахівців УГЕ, будівництво каскаду ГЕС не тільки збільшить виробництво електроенергії, а й дозволить боротися з паводками та затримувати воду з атмосферних опадів заради збереження водних ресурсів.
Однак каскад ГЕС на Верхньому Дністрі не можна вважати аналогом каскаду ГЕС на Дніпрі та гідровузла Дністровської ГЕС. Зокрема — через меншу потужність ГЕС, меншу площу водосховищ і необхідність збереження руслових ділянок між водосховищами. «Такі плани викликали спротив місцевих громад, природоохоронних організацій і туристичної спільноти. Мешканці придністровських сіл злякалися затоплення осель та городів, туристи вказали на знищення рекреаційного потенціалу, екологи били на сполох через знищення унікальних екосистем». — зазначає Петро Тєстов для інтернет-видання «Економічна правда».
Оксана ГУЦАЛ, член громадського екологічного об’єднання «Наше місто»
— Серед джерел відновлювальної енергії гідроенергетика стоїть на третьому місці після сонячної та вітрової. У світі вже потроху відходять від інвестування коштів у спорудження ГЕС. Адже будівництво таких об’єктів є прямим втручанням у хитку рівновагу природної екосистеми річки та її берегів.
У сучасних реаліях дуже важко повірити, що будівництво ГЕС буде доведено до кінця згідно з усіма будівельними та екологічними нормами. Користі з таких об’єктів мало, а шкоди багато: затоплення, відселення, втрата пасовищ, джерел питної води. Та ще більше потерпить природна екосистема: замулиться прибережна територія, зміниться рух течії, що вплине на життя річкових мешканців, порушиться траєкторія руху ґрунтових вод, виникне небезпека карстових явищ. Також під загрозою рекреаційний потенціал Дністра, враховуючи те, що туристична сфера почала розвиватися на території 4-ох національних природних парків вздовж Дністровського каньйону.
З боку посадовців варто було би скерувати зусилля у справді необхідне русло, дійсно нагальну екологічну проблему — сортування, переробку, утилізацію сміття.
До слова, 30 січня 2017 року в Тернополі започатковано громадський рух «Вільний Дністер», головною метою якого є захист Дністра від спроб його знищення. До складу громадського об’єднання увійшли представники громадських організацій, політичних партій, місцевих громад, туристичних об’єднань, науковців, журналістів, громадських активістів.
Активно діє і відкрита для вільного доступу «Фейсбук»-група «Врятуй Дністер від ГЕС», де можна відслідкувати останні події на тему збереження Дністровського каньйону та перейнятися думками природоохоронних, і не тільки, організацій.
ДОДАТКОВО
На офіційній «Фейсбук»-сторінці народного депутата України, секретаря Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остапа Єднака опубліковано повідомлення під гаслом «Врятувати Дністер від ГЕС». Анонс стосується проведення 16 лютого в Комітеті екополітики ВРУ круглого столу з обговорення негативних наслідків спорудження шести ГЕС на Дністрі та Стратегії розвитку гідроенергетики.
Як зазначається на «Фейсбук»-сторінці нардепа, серед запрошених — депутати, працівники Держводагентства, Укргідроенерго, представники Мінпаливенерго, експерти, активісти. Одне слово, — усі небайдужі.
Тож, науковці, екологи, туристи, громадські діячі, активісти, рибалки, місцеві громади тощо мають можливість висловити свою думку щодо спорудження ГЕС на Дністрі, взявши участь у круглому столі, обговорити проблему і, у такий спосіб, спільно долучитися до визначення долі Дністра.
Софія Пасічник для “Політерно”
