Наприкінці вересня навколо будівництва багатоквартирного будинку на ділянці, що належить УГКЦ Пресвятої Тройці Тернопільсько-Зборівської єпархії за адресою вул. А. Чайковського, Малишка, Слівенська розгорнулися справжні пристрасті. Жителі навколишніх будинків виступили проти реалізації незаконного будівельного проекту і дана тема активно висвітлювалася у ЗМІ. Ініціатори, отець Ілля Довгошия та горе-забудовники Володимир Бліхар з Володимиром Мичком, на протести і розголос особливої уваги не звернули. Від ідеї звести багатоквартирний будинок на ділянці, призначеній для будівництва релігійних споруд – не відмовилися. Отже, підготовчі до будівництва роботи продовжилися.
Здавалося, ніщо не завадить церковно-будівельній команді відмовитися від своїх планів, навіть візит до Тернополя глави Української греко-католицької церкви Блаженнішого Святослава Шевчука. Але у справу вмішалося безпосереднє керівництво як отця Святослава, так і отця Іллі – Сам Господь Бог.
Спочатку, за дивним збігом обставин, у Києві був затриманий Володимир Мичко, якого, за нашими даними, запідозрили у зловживаннях щодо ввезення в Україну гуманітарної допомоги. Після чого його компаньйон Володимир Бліхар, не довго думаючи, вирішив покинути Україну та вилетів на Кіпр, де проживає його дружина з дітьми. Свій бізнес та нерухомість син головного лікаря Університетської лікарні виставив на продаж, про що нам розповіли джерела у бізнес-колах Тернополя. Отже, стрімка будівельна афера, а інакше це будівництво назвати важко, застопорилася, так і не перейшовши в активну фазу. Місце будівництва все ще охороняє напівбандитська охоронна компанія «Роял-контракт» Володимира Камінського та Степана Горуца, але землю з котлована вивозити почали значно повільніше. Все йде до заморожування проекту.
А тим часом громада району не припиняє здійснювати спроби зупинити скандальне будівництво та скасувати дозволи, які, порушуючи закон надала Тернопільська міська рада. А ми нагадаємо, що 21 серпня 2020 року міськрада затвердила проект землеустрою щодо відведення та надання у постійне користування УГКЦ Пресвятої Тройці Тернопільсько-Зборівської єпархії земельної ділянки за адресою вул. А. Чайковського, Малишка, Слівенська для розширення території під будівництво – комплексу храмових та парафіяльних споруд.
Взагалі, якщо не вдаватися у подробиці, на цій ділянці церковна громада обіцяла збудувати культурний центр, який мав включати: алею Хресної дороги, алею історії ГКЦ, духовні забудови, дитячий майданчик тощо. А тому зміна 29 січня 2021 Тернопільською міською радою цільового призначення, коли до «храмових споруд» додали «та парафіяльних, житлових і громадських споруд», та видача дозволу на будівництво багатоквартирної висотки замість обіцяного Духовного центру – це насмішка над людьми, що проживають у зазначеному мікрорайоні.
Як стало відомо Politerno, жителі навколишніх до церкви будинків вирішили цю «насмішку» скасувати й подали позов до Тернопільського окружного адміністративного суду щодо визнання неправомірним рішення ТМР щодо зміни цільового призначення наданої церковній громаді ділянки. У своє розпорядження ми отримали копію відзиву на позовну заяву відділу претензійно-позовної роботи та представництва інтересів в судових інстанціях управління правового забезпечення Тернопільської міської ради.
У документі представниця міськради Тернополя переконує суд, що жодних порушень з боку ТМР у зміні цільове призначення ділянки немає та наводить певні аргументи на користь своїх тверджень. Також вона переконує, що саме рішення міської ради не було дозволом на початок будівельних робіт, намагаючись виставити нікчемною саму суть позовної заяви. Звісно, документ є чистої води відпискою і намаганням назвати біле – чорним. Адже у жодного судді не повинно виникнути ілюзій, що шлях від «храмових» споруд через «парафіяльні, житлові і громадські» до багатоквартирних – це норма і загальноприйнята практика.
Окремо хочемо звернути увагу на тезу пані Тетяни Чарнош щодо ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», в контексті якої вона зазначає, що земельні ділянки, які надаються таким організаціям для будівництва та обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, забороняється використовувати для здійснення, увага (!) – підприємницької діяльності. На цьому місці ставимо знак оклику не просто так.
Представниця міської ради, на нашу думку, сама вказує на абсурдність рішення, яке захищає. Адже якщо вона почала вдаватися до формальних пояснень дій влади Тернополя і доводити, що поруч з храмовими спорудами можуть бути житлові споруди – то тоді нехай міська рада спробує довести, що збудований житловий будинок не стане об’єктом підприємницької діяльності і квартири у ньому на продаж не виставлятимуться. Зрештою, далі питання мають виникати вже не на адресу міської ради, а до самої релігійної організації в особі отця Іллі Довгошиї. Чи зможе вельмишановний священник гарантувати, що у будинку, який буде зведено на ділянці його общини, не буде здійснюватися підприємницька діяльність у вигляді торгівлі квартирами? Чи дає гарантії отець Ілля, що у випадку його ділянки, буде саме той звичний варіант, коли поруч із культовою спорудою релігійні громади зводять помешкання для служителів церкви, недільної школи або ж господарські споруди.
Прихожанам церкви отця Іллі радимо розібратися у ситуації більш ретельно: а чи не перекваліфікувався опікун їхніх душ із церковнослужителя на будівельного підприємця? Та якщо ні, чи не зведуть найближчим часом на цій ділянці, скажімо, не багатоквартирний будинок, а торговий центр? Як зазначалося вище, не факт, що компаньйони отця Іллі – Мичко та Бліхар – взагалі оговтаються після згаданих подій та продовжать будівельні роботи. То ж усе тепер залежить від того, хто наступний зважиться «вляпатися» в церковно-будівельну історію, поправивши своє та Іллі Довгошиї фінансове становище – оптові торговці, ресторатори чи все ж нові будівельні воротили?
Ми ж тримаємо руку на пульсі подій і будемо інформувати читачів про перебіг справи.
"" Читайте також: Земельні “схеми” та “доплати” студентам. Хто склав конкуренцію Буяку на виборах ректора ТНПУ
