Скоро покупки в іноземних інтернет-магазинах можуть подорожчати, а ще доведеться довести, що твій ноутбук, який ти взяв у поїздку по Європі, дійсно твій, і ти просто обережно поводився з ним, а не купив в іншій країні.
В Верховній Раді зареєстровані два законопроекти, 6755 та 5419, які обмежують можливості українців купувати товари за кордоном. Якщо ці проекти стануть законами, українці не зможуть купувати в закордонних інтернет-магазинах в таких об’ємах, як зараз. А купувати в своїх стане дорожче.
Буде заборонено купувати більше, ніж на € 150 в місяць.
Сьогодні без мита можна отримати замовлення по почті на € 150 в день або € 4500-4650 в місяць, залежно від кількості днів у місяці.
Депутати пропонують обмежити цю суму до € 150 в місяць. Крім того, хочуть ввести обмеження по вазі – не більше 30 кілограмів на місяць.
Тобто якщо ти 10 серпня замовляв товар на 20 євро, а 20 серпня на € 131, то в сумі у вас вийде € 151 на € 1 більше, ніж € 150. І за цей € 1 євро доведеться заплатити податок 10% – € 0,1. А з суми мита і “перевищення ліміту” (€ 1 + € 0,1) оплата 20% ПДВ – € 0,22. Отже разом з поштою та ПДВ виходить € 0,32, у разі якщо перевищити ліміт на € 1.
Що стосується передбачуваних обмежень за вагою для безмитного ввезення – у проекті закону про них згадується, але механізму розрахунку зборів немає.
Особисто ти зможеш безкоштовно ввозити в Україну покупки тільки два раза на місяць.
Зараз ти можеш не платити мито, якщо при в’їзді в Україну ввозиш товари на 500 євро на день, навіть якщо ти ці товари купив в іншій країні.
Проект закону вводить поняття “нових товарів” і змінює нинішню схему. Нові товари – куплені під час поїздки в іншу країну. З них потрібно платити мито, якщо їх сумарна вартість перевищує € 500 при ввезенні в перший раз протягом поточного місяця та € 300 в другий раз. Тобто якщо ти поїдеш за кордон за покупками, то для того, щоб не платити мито, в перший раз не треба буде купувати щось дорожче € 500, а в другий – € 300. Третий раз в місяць краще в Україну не повернутися – доведеться платити з будь-яких “нових” товарів. Проект закону не пояснює, як буде визначено “новизна” товару.
Решта речей, які ти не купив під час поїздки, а купив в Україні і взяв із собою в дорогу, будуть вважатися особистими – з них не буде потрібно платити тарифи.
Прийдеться доказати, що товар, який ти ввозиш в Україну, ти купив в нашій країні
Якщо твій нещодавно куплений в Україні смартфон, з яким ти поїхав по безвізу в ЄС, виглядає як новий, то є ймовірність того, що вам доведеться платити за нього, тому що митники не будуть вважати, що він куплений в Україні і вже був використаний, а не придбаний в ЄС.
Щоб ти не платив за вже використані в Україні речі, вони повинні мати ознаки використання або бути без упаковки виробника. При цьому ніде не визначено “ознаки використання”, ні “упаковки виробника”.
Висновки – або ти будеш доводити, що ти не жираф, або митники наплюють на свої обов’язки
Абсурдність цих ініціатив спрямовується в безкінечність зі швидкістю світла. Складно уявити, як митники будуть перевіряти, на яку суму ви ввезли товар в перший раз, на яку – в другий, третій і так далі. Ще цікавіше, як будуть встановлювати “новизну” товару, який ви ввозите. Правил на цей рахунок у проекті закона немає.
Виходить, як завжди – бажаючи закрити одні діри, депутати наробили нових. Це призведе до витраченого часу і нервів при спробі довести, що ввезений ноутбук не був придбаний в даній поїздці у США, а куплений давно – просто зберігався акуратно і в чохлі. Або митники будуть нехтувати своїми обов’язками і будуть пропускати все.
Так хочуь боротися з несплатою податків, при тому що є законна схема їх не платити
Зараз на фізосіб щодня оформляються посилки з товарами вартістю до € 150, але ці товари йдуть не особисто їм, а потім продаються через фізичних осіб-підприємців. Таким чином, український бізнес використовує шпарину в законодавстві та не платить податки. Але ця шпарина абсолютно законна. І існує вона тільки тому, що імпортні мита завищені, а митниця- одна з найбільш корумпованих органів.
Ще один аргумент – наповнити бюджет
Якщо ти перейдеш на нову роботу з більшою зарплатою, то не варто витратити більше грошей на хлам – їх краще витратити на щось корисне для себе. А депутати думають саме такими неправильними категоріями.
Автори законопроекту пишуть, що цілі цих змін – збирати більше податків. Вдумайтеся, головним завданням своєї роботи вони вбачають наповнення бюджету. Податки – це, звичайно, важливо, але зібрати максимально більше грошей – не первинне завдання держави. Важливіше ефективно їх витрачати і зменшити корупцію при розподілі та використанні. Якщо депутати пишуть в документі, який регулює життя мільйонів, що мета держави – зібрати якомога більше грошей, то вони не розуміють, у чому полягає їх робота.
Також депутати хочуть заборонити неофіційним імпортерам ввозити в Україну товари
Другой законопроект – 5419 – пропонує дозволити імпорт тільки тим компаніям, яким це дозволено виробником. В кінцевому підсумку вимирає паралельний імпорт – явище, коли завезти ноут може тільки “Майкрософт”, або компанія, яка отримала дозвіл у “Майкрософт”. Ринок імпортерів зменьшиться, ті декілька штук, що залишаться, встановлять монополію. Для нас з вами це приведе до затримки появи нових моделей, обмеження їх вибору та зростання цін на них.
При цьому аргументи проти паралельного імпорту – брехня
Кажуть, що паралельний імпорт яніби порушує інтелектуальні права виробників і погіршує інвестиційний клімат. Дякуемо, хоч кислотний дощ не викликає. В дійсності, головні міжнародні договори про захист інтелектуальної власності не забороняють паралельний імпорт: Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів, Паризька конвенція з охорони промислової власності, Всесвітня конвенція про авторське право.
Інші країни, навпаки, захищають паралельний імпорт
У 2011 році Швейцарська комісія по конкуренції визнала незаконними пункти угоди між Electrolux та VZug, які заборонили інтернет-продаж домашньої техніки. У тому ж році вона оштрафувала Nikon на 12,5 млн. швейцарських франків за обмеження паралельного імпорту камер та об’єктів. У 2012 році BMW була оштрафована на 156 мільйонів швейцарських франків за обмеження прямого та паралельного імпорту автомобілів.
В Грузії паралельний імпорт дозволили в 2009 році. За даними аналітичних звітів Асоціації іноземних виробників за 2015-2016 роки, ціни на ліки завдяки цьому впали на 40-45%.
Паралельний імпорт також дозволений в США, Канаді, Японії, Китаї, Індії, Сингапурі. І тільки такі країни, як Бразилія, ПАР і Росія, до сих пір з ним борються.
Він позитивно впливає на конкуренцію
Є один важливий економічний закон: чим більше на ринку гравців, тим вище між ними боротьба за покупця. Якщо товар продає тільки один продавець, покупці повністю залежать від нього. Він висуває будь-які умови, а ми погоджуємось – дітися все рівно нікуди. Якщо продавців декілька – ми можемо вибирати. Вони починають боротися за покупця, пропонуючи більш вигідні умови.
Реформи зараз – це дуже важливо. Ми не станемо заможною країною, доки в Україні не буде в рази більше інвестиций. І коли депутати намагаються обмежити конкуренцію, створити умови для контрабанди і зростання тіньової економіки – це ніби стріляти собі в ногу і звинувачувати сусіда в тому, що він не забрав у вас рушницю. Нога прострілена, винен в цьому ти, але за шумом від обвинувачення незрозуміло, у кого в дійсності руки ростуть не з того місця. Правда, саме депутатська нога від цих законів не постраждає.
Джерело: BusinessViews
