Politerno > Статті > Україна і світ > Як Ляшко радикально покращує умови для бізнесу Ахметова

Як Ляшко радикально покращує умови для бізнесу Ахметова

  • 21 Травня, 2018
  • 5292 Переглядів
  • 0

За останні 2 роки радикали внесли мінімум 5 законопроектів на захист інтересів Ахметова в сфері збору та експорту металобрухту, і це не все. Минулого четверга Верховна Рада знову на 1 рік – до 15 вересня 2019 року – продовжила дію мита на експорт брухту чорних металів і збільшила його розмір з 30 євро до 42 євро за тонну.

Цей закон суттєво полегшить життя українських металургійних олігархів Рината Ахметова та Віктора Пінчука.

Законопроект в Раду внесли представники фракції Радикальної партії Олег Ляшко та Віктор Галасюк. 2 роки тому Рада підтримала їхній же законопроект №6382, що підвищував мито до 30 євро.

Чому металругам так треба контролювати брухт, і як їх в цьому підтримала Радикальна фракція, збирав INSIDER.

Чи є прийом проти лому?

Металобрухт необхідний для роботи металургійних заводів, які в Україні на початку 2000-х опинилися в руках олігархів.

Водночас з того самого часу в Україні постійно скорочуються темпи заготівлі металобрухту.

Зокрема, новий завод “Інтерпайп Сталь” Віктора Пінчука через відсутність брухту в 2015 році сумарно простоював 63 діб.

Процес досяг свого дна у 2016, коли за даними “Укрпромзовнішекспертизи”, збір брухту чорних металів скоротився до 3,5 млн. тонн. Це був мінімальний показник за останні 20 років.

Щоб метзавод працював, він використовує 35% оборотного брухту (виробленого самим підприємством) і 65% привозного. Для забезпечення роботи промисловості треба, щоб 80% брухту лишилось в країні.

Але МЕРТ 1 березня 2016 затвердив баланс брухту чорних металів на рік зі збереженням рівня експорту металобрухту в обсязі 1,1 млн тонн, тобто третину зібраного.

Це призвело до істерики метпідприємств і окремих депутатів з закликом обмежити вивезення стратегічної сировини.

Через кілька судів металурги заборонили експорт металобрухту.

У квітні 2016 “Метінвест-Ресурс” подав позов до МЕРТ та Державної фіскальної служби і Київський окружний адмінсуд заборонив експорт брухту.

Аналогічний позов також був поданий у Дніпрі.

Але експортери у свою чергу оскаржили ці рішення, і продовжили бізнес.

Тоді металурги пішли іншим шляхом, і в парламент був внесений законопроект, що підвищував мито на експорт брухту з 10 до 30 євро.

В ЄС цю ініціативу сприйняли вкрай негативно, заявивши, що вона порушує “дух і букву” Угоди про асоціацію. Тому ухвалений закон заветував президент. Натомість він запропонував скоротити термін дії мита до 1 року.

У 2017 дія закону була продовжена ще на рік.

Звітуючи про закон, Олег Ляшко в статті в “Україні молодій” вказав, що це допомогло зберегти 20 тисяч робочих місць в металургії та допомогло оборонпрому.

 Ляшко і Галасюк на Запоріжсталі

При цьому він додав, що запропонований ними підхід повністю відповідає світовій практиці. “Наприклад, у Китаї діють 40%-вi вивізні мита (тобто вдвічі вищі, ніж ми ввели в Україні), а в Казахстані — повна заборона експорту металобрухту. Загалом понад 20 країн обмежують чи забороняють експорт металобрухту”, – зазначив лідер радикалів.

Український закон найбільше шкодив Туреччині, яка скупала більше 80% українського металобрухту і основним конкурентом для України на європейському ринку. Ще 20% йшло в Придністров’я.

Втім незважаючи на законодавчі ініціативи радикалів, які президент під тиском ЄС кожен раз скорочував до року, це все ж не дозволило зупинити вільний ринок.

Сприятлива кон’юктура на світовому ринку та ріст ціни на руду, кокс та прокат потягнули вгору і ціни на металобрухт, тому вже під кінець 2016 експорт почав рости.

Цього року металурги знову впали в паніку через низький рівень запасів.

“Для забезпечення роботи української металургійної галузі необхідно, щоб місячний незнижуваний запас металобрухту становив близько 300 тис.т. Разом з тим, станом на 1 березня 2018 року цей показник не перевищував 85 тис. тонн, а станом на 1 квітня знизився до 65 тис. тонн. Такі показники можна назвати критично низькими”, – заявив в інтерв’ю “Українським новинам” президент ОП “Укрметалургпром” Олександр Каленков.

За його словами, за перший квартал 2018 року було експортовано 140 тис. тонн брухту, і в це в 3,5 рази більше в порівнянні з першим кварталом минулого року, коли було експортовано лише 40 тис. тонн.

Тому представник об’єднання металургійних підприємств запропонував підвищити мито до 42 євро.

Його інтерв’ю вийшло за день до ухвалення закону. А думки були дуже співзвучні пояснювальній записці до законопроекту.

Закон Верховна Рада ухвалила за скороченою процедурою. З його приводу виступали аж автор законопроекту голова комітету промполітики Віктор Галасюк та Яків Безбах, якого вважають депутатом Віктора Пінчука.

Не коровами єдиними

Про зв’язки Радикальної партії та найбільшого олігарха говорять давно. Час від часу журналісти фіксували автомобіль Ляшка під офісом СКМ, а лідер радикалів проводив зустрічі то на Запоріжсталі, то на ММК Ілліча, що входять в металургійний холдинг Ахметова.

Наприкінці минулого року зв’язки стали більш явними.

Лідер радикальної партії задекларував 15,9 мільйонів доходу від продажу квартири в елітній столичній новобудові. Квартиру на вулиці Протасів Яр у Києві – 367,2 кв м – Ляшко продав  не кому-небудь, а Олександру Риженкову, який є батьком генерального директора ТОВ “Метінвест Холдинг” Юрія Риженкова.

Фото будинку, де продали квартиру

Наочним підтвердженням цього зв’язку стало те, що 22 лютого цього року виконавчий комітет Радикальної партії Олега Ляшка очолив Юрій Зінченко, який до вересня 2017 року працював генеральним директором Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча, а потім його перевели на посаду директора одного з департаментів компанії “Метінвест”.

Три закони авторства депутатів фракції Радикальної партії про металобрухт – не єдині ініціативи, які можна розцінювати як лобізм великих металургійних підприємств, в тому числі і Рината Ахметова.

У 2015 Ляшко і Галасюк внесли законопроект “Про підтримку вітчизняної металургійної галузі”, який передбачав продаж металобрухту з аукціону та обмеження обсягів експорту металобрухту, що не перевищує 20% розміру внутрішніх продажів металобрухту.

Ще один пункт законопроекту пропонував, щоб протягом 9 років з дня набрання чинності Законом України “Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових   металів та напівфабрикати з їх використанням” його експорт здійснювався тільки спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, на яких виготовлені такі товари, за наявності експортного сертифіката якості.

Законопроект був відхилений.

Але в січні 2018 Ляшко і Галасюк внесли ще один законопроект Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо операцій з металобрухтомякий спрощує процес збору металобрухту, і в принципі дозволить металургійним підприємствам самостійно побудувати власну мережу прийомів брухту. Він ще на розгляді Ради.

На погоджувальній раді в понеділок Віктор Галасюк попросив депутатів розглянути цього тижня законопроект 6671 – зміни до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промисловості, інвестиційної діяльності, захисту та гарантування прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності.

Новаторством закону є пільги для підключення до інженерних мереж (електрика, газ, вода, тепло), безкоштовне приєднання та компенсацію монополістами витрат інвестора на побудову інженерних споруд.

Де-факто, споживачі заплатять за те, що монополістичні структури, в тому числі і DTEK Ахметова отримають нові підключення та нову інфраструктуру.

Галасюк закликав внести в порядок денний сесійного тижня постанову про створення міністерства промполітики, а також розгляд в другому читанні пакету законів про індустріальні парки, який потрібен власникам промислових підприємств. Крім того, голова комітету промполітики просить депутатів розглянути накопичувальну пенсійну систему, яка “також дасть ресурс промисловості”.

Минулого року Центр економічної стратегії випустив аналітичний документ “Звільнити захоплену державу Україна”. Під “захопленням держави” (state capture) мається на увазі різновид корупції, а саме здійснення політичного впливу через зміни законів, політику, регуляцію для отримання несправедливої вигоди конкретним бізнесом.

По суті, Рината Ахметова можна звинуватити за кожним з цим пунктів.

Тільки лінивий не згадував, що власник СКМ збагачується завдяки Роттердам+. За підрахунками колишнього члена НКРЕКП Андрія Геруса перерахунок РАБ-тарифу збільшить трьом обленерго Ахметова доходи обленерго у 3 рази (+30 млрд грн).

У 2016-2017 металурги заблокували підвищення тарифів “Укрзалізницею”, і в цій боротьбі бізнес Ахметова також підтримав Олег Ляшко.

І от тепер ще й неринкова боротьба за металобрухт.

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE