Politerno > Статті > Україна і світ > Якого удару Трамп може завдати по Сирії в найближчі дні і чим відповість Росія

Якого удару Трамп може завдати по Сирії в найближчі дні і чим відповість Росія

  • Квітень 10, 2018
  • 381 Переглядів
  • 0

У Мережі обговорюють перспективи американського удару по Сирії і можливу відповідь Росії на нього.

Вчора ввечері Дональд Трамп взяв паузу на 24-48 годин для “прийняття важливих рішень” в зв’язку з хімічною атакою в Східній Гуті. Що саме вирішить Трамп – це і стало предметом обговорень в усьому світі.

У пам’яті ще свіжий удар по сирійській авіабазі “Шайрат” в 2017 році – після газової атаки в провінції Ідліб. Тоді 59 “Томагавків” завдали певної шкоди і в людях, і в техніці – хоча про її розміри об’єктивних даних немає досі. Тому і зараз від президента США чекають чергової силової акції.

Втім, не виключено, що Москва зробила висновок з подій в Шайраті і посилила ППО.

Поки ж Трамп мовчить, почалася гра на нервах.

Росія вже пообіцяла відповідь США, якщо ті завдадуть удар по військовим РФ.

Розглянемо можливі сценарії американської “відплати” і реакції на нього РФ.

Що відбувається в Сирії зараз

Паузу поки заповнюють інтенсівині військові приготування. ЗМІ повідомляють про пересування американських військових кораблів в районі Східного Середземномор’я.

Так, стверджує CNN, американський есмінець “Дональд Кук”, оснащений крилатими ракетами “Томагавк”, а також системою протиракетної оборони “Іджіс”, підійшов до сирійського Тартусу, де розташована база матеріально-технічного забезпечення ВМФ Росії, на відстань в 100 км.

За даними американської газети The Wall Street Journal, найближчим часом до “Дональда Кука” приєднається ракетний есмінець ВМС США “Портер”.

Росія, в свою чергу, привела війська в Сирії в підвищену бойову готовність. Бомбардувальники Су-24 і винищувачі Су-30СМ з бази Хмеймім ведуть постійне спостереження за діями ВМС США в Середземному морі, періодично облітаючи кораблі, пишуть ізраїльські ЗМІ.

“Атака буде по Асаду і тільки по Асаду”

Журналіст Денис Попович вважає, що американці не підуть на пряму атаку проти російських військ в місцях їх офіційної дислокації – це може викликати глобальну війну. При цьому він вважає, що в регіоні російські сили теоретично програють військове протистояння з США, у яких поруч знаходяться потужні авіаносні угруповання. Але до цього справа поки не дійде.

З одного боку є два американських флоти: 6-й, який оперує в Середземному морі і 5-й, який оперує в Перській затоці і Червоному морі. Сумарна потужність цих флотів незрівнянно вища, ніж та, що здатні виставити росіяни в Сирії. Більш того, навіть на одному авіаносці “Теодор Рузвельт” в Перській затоці літальних апаратів може бути розміщено більше, ніж є на російській авіабазі Хмеймім в Сирії. У той же час, Хмеймім, за заявою МО РФ, оснащений ешелонованою ППО, куди входять ЗРК великої, середньої і малої дальності, що надзвичайно важливо при відбитті атак крилатими ракетами. Війська Асада, його авіація і система ПРО зневажливо слабкі. Без допомоги Росії при зіткненні з США їх взагалі можна не брати до уваги. В разі можливої ​​ескалації американцям важливий максимальний ефект при мінімумі втрат. Тобто навіть, одна збита КР зменшить цей ефект, не кажучи вже про збиті літаки або потоплені кораблі. Тому ймовірність удару по Хмейміму вкрай мала, як раз через те, що ППО бази здатна відбити наліт, хоча і не зможе цього робити скільки-небудь довший час, через обмеженість боєкомплекту і складнощів з логістикою і поповненням, які неминуче виникнуть при конфлікті з США в цьому регіоні. Тому, якщо американці захочуть знищити російське авіаугрупування в Сирії – вони це рано чи пізно зроблять.

Яка ймовірність російської відповіді?

Майже немає сумнівів в тому, що основним ударним засобом будуть обрані крилаті ракети “Томагавк”, які будуть запускатися з есмінців обох флотів. Приклад такого удару ми могли спостерігати під час обстрілу “Томагавками” сирійської бази Шайрат 7 квітня 2017 року. Тоді стріляли з акваторії Середземного моря. Збивати тільки крилаті ракети росіянам немає сенсу, тому що їх у американців багато, а про обмеженість боєкомплекту для ЗРК ППО у росіян і складнощі з його поповненням, ми вже говорили.

Тому топити потрібно самі есмінці. У Середземному морі в росіян є кораблі, здатні виконати таке завдання, але їх вкрай мало для того, щоб протистояти 6-му флоту США.

Доведеться сподіватися тільки на авіацію, але літаки на Хмеймімі не оснащені протикорабельними ракетами. Теоретично, потопити американські кораблі можуть фронтові бомбардувальники Су-24, які є у росіян в Сирії, але кидати їх проти палубної авіації без прикриття – це означає послати їх на смерть. Досвід збитого Су-24 в листопаді 2015 року красномовно про це свідчить. А можливості винищувального прикриття у росіян в регіоні обмежені тим, що стоїть на Хмеймімі.

Але у росіян є радянські стратегічні бомбардувальники Ту-22М3. Це старий, але все ще дуже небезпечний імперський ракетоносець, здатний нести протикорабельні ракети. До сих пір вони бомбили Сирію з території РФ. Припустимо, якусь кількість цих бомберів перекинуть на Хмеймім, хоча мені складно судити про готовність самої бази для розміщення таких машин. Тоді у росіян з’являється потужний інструмент для нанесення удару у відповідь по всіх напрямах.

Але ці швидкі та потужні літаки також уразливі для палубної авіації, тому їм потрібно прикриття з винищувачів. Значить потрібно або у багато разів збільшувати російське аваіаугрупування Сирії, що вкрай складно знову ж таки в плані логістики.

В іншому ж випадку, удар у відповідь, при загальній перевазі США в регіоні, також буде представляти акт із серії “помріть красиво”.

Підсумок – локальне воєнна поразка Росії, з імовірним знищенням сил РФ в регіоні, але з великою ймовірністю виходу конфлікту на ширші обрії, тому що на такий ляпас росіянам потрібно буде якось відповідати. Обмін глобальними ударами зараз нікому не потрібен.

Тому бомбити будуть Асада і тільки Асада. В цьому випадку росіянам доведеться збивати якраз тільки крилаті ракети, тому що атака на есмінці запустить сценарій “Росія – агресор”, знову ж таки з виходом за локальні рамки.

Найбільш болючим може бути удар по об’єктах в Дамаску (ще на початку березня їм погрожувала представник США в ООН Ніккі Хейлі – ред.). Столиця Сирії знаходиться в сфері дії найбільш далекобійних російських ЗРК С-400, що діють в радіусі до 400 км. Але, по-перше, збивати КР, як ми вже з’ясували, нескінченно не можна, потрібно поповнювати БК, а з логістикою, в разі конфлікту з американцями, можливі складності. А по-друге, застосування проти рою крилатих ракет тільки ЗРК С-400 сильно знижує ефективність такої “парасольки”.

Щоб переконатися в цьому – почитайте про торішній обстріл Шайрата і наступні питання, а чому ж хвалені С-400 не змогли ефективно цьому протистояти. Відповідні пояснення російських експертів щодо того, що треба б враховувати кривизну земної поверхні, насправді не такі вже смішні, як можуть здатися. Вони відображають суть проблеми, якщо врахувати, що “Томагавк” летить на малих висотах з огибанням рельєфу, а РЛС ЗРК не «заглядає” за горизонт. До того ж узбережжя Індійського океану в Перській затоці і Червоному морі значно виходить із зони дії С-400 в принципі.

Таким чином і в цьому сценарії неминуча поразка РФ, правда вже тільки в медійному плані. Але і це дуже болісно, ​​оскільки покаже нездатність РФ захистити своїх союзників”.

“США збираються повторити удар 2017 року”

Блогер Борис Рожин, який висвітлює військову специфіку операцій РФ в Сирії пише, що морське угруповання США для удару вже збирається.

На його думку, американці збираються завдати ракетного удару, аналогічний тому, що був нанесений в 2017 році по сирійському військовому аеродрому Шайрат.

До ранку 10 квітня в Східному Середземномор’ї спостерігається формування угруповання для удару по Сирії.

Відзначено:

1. Есмінець” Дональд Кук “. Він вже розташований в 100 кілометрах від Латакії (російської військової бази – ред.) І фактично вийшов в район, звідки може ефективно запускати ракети. Вчора поруч з ним на низьких висотах пролітали російські ударні літаки.

2. Есмінець “Лабуні”. 8 квітня пройшов через Гібралтарську протоку і рухається в Східне Середземномор’я.

3. АПЛ “Джорджія” класу “Огайо” – також знаходиться в Східному Середземномор’ї .

4. Крім того на схід від Кіпру зазначалася присутність літака-заправника Британських ВВС, який може бути задіяний при використанні для удару британських літаків з віддалених від Сирії баз.

За підсумками вчорашнього засідання Росія ще раз попередила, що напад на Сирію з боку США не залишиться без важких наслідків.

Два літаки дальнього виявлення А-50 у супроводі 4 винищувачів патрулюють повітряний простір Сирії уздовж західних кордонів країни. “Аль-Джазіра” повідомляє про надзвичайно високу активність ВПС РФ і Сирії в сирійському повітряному просторі за останню добу.

Поки виглядає так, що США мають намір як мінімум повторити удар аналогічний тому, щоб було завдано по аеродрому Шайрат“.

Раніше Wall Street Journal відзначав, що,”щонайменше, один ракетний есмінець ВМС США висувається до сирійського узбережжя”. Пізніше уточнили, що мова йде про корабель “Портер”, який обстрілював Шайрат в 2017 році.

“Ніяких ознак підготовки до великої операції”

Російський сайт “Військовий огляд” проаналізував рух флоту США за даними американських військових джерел і зробив припущення, що ніяких великомасштабних операцій в Сирії США не планують.

“Офіційний сайт 6-го флоту США зі штаб-квартирою в Неаполі повідомляє, що ракетний есмінець “Дональд Кук” 9 квітня покинув кіпрський порт Ларнака, де перебував з робочим візитом. Даний факт підтверджений численними повідомленнями ЗМІ, тому сумнівів не викликає. В даний час “Кук” чисто фізично не міг встигнути покинути район Східного Середземномор’я і, отже, знаходиться десь біля берегів Сирії. Інші есмінці з постійного з’єднання передового базування ВМС США в іспанському порту Рота займають наступні позиції. Ракетний есмінець “Портер” (який брав участь в ударі по Сирії в березні 2017 р.) перебуває з робочим візитом в порту Шербур на північному заході Франції, тобто поза зоною оперативної досяжності території Сирії. Ракетний есмінець “Карні” 31 березня повернувся до пункт базування Рота (Іспанія) після завершення тримісячного бойового чергування в зоні відповідальності 6-го флоту США.

Ракетний есмінець “Росс” (ще один учасник торішнього ракетного удару по Сирії) бере участь в спільному тренуванні з британським флотом, приблизно в районі порту Плімут.

Дислокація авіаносців і амфібійних передових груп. Згідно з даними американського видання “Стратфор”, оперативна обстановка станом на 4 квітня ц.р. (Більш пізніх даних немає) в морських акваторіях на ближніх і дальніх підступах до Сирії наступна. Авіаносці “Авраам Лінкольн” і “Джордж Буш”, раніше виходили на тактичну підготовку в Атлантичний океан, повернулися в свої бази. Авіаносець “Теодор Рузвельт” знаходиться з візитом в Сінгапурі. Авіаносці “Карл Вінсон” і “Джон Стенніс” оперують в складі 7-го флоту США в Тихому океані. Інших розгорнутих де-небудь в Світовому океані авіаносних ударних груп США, за даними “Стратфора”, на 4 квітня не фіксується.

 

Таким чином, в радіусі приблизно 5 тисяч морських миль від території Сирії, якщо вірити даним видання, станом на 4 квітня немає жодної авіаносної ударної групи ВМС США.

Крім того, за даними командування 6-го флоту США, єдиний штатний корабель даного флоту, “Маунт Уїтні”, що виконує в разі бойових дій функції штабного корабля управління, в даний час знаходиться з візитом в Дакарі (Сенегал) після закінчення багатонаціональних військово-морських навчань з низкою африканських країн.

Загальний висновок, який робить “Військове огляд”: “якщо виходити з наведеного вище, ніяких ознак підготовки ВМС США до великомасштабних бойових дій проти Сирії та, тим більше, проти збройних сил Росії на сирійському ТВД не фіксується. Проте, неможливо виключити знаходження в оперативній близькості від сирійської території ще кількох ракетних есмінців ВМС США, крім “Дональда Кука”, а також багатоцільових атомних підводних човнів, здатних завдати по окремим сирійським об’єктам удар обмеженої потужності”.

Відзначимо втім, що поки ця думка є, скоріше, винятком. Більшість спостерігачів все-таки високо оцінюють ймовірність нанесення американцями удару по Сирії.

Дії РФ у відповідь

Судячи з того, що російські війська приведені в бойову готовність, росіяни збираються дійсно відповідати на ймовірну атаку США. Питання тільки як.

Варіант №1 – перехоплення ракет. Найбезпечніший сценарій, при якому американці проводять атаку на черговий сирійський об’єкт, а росіяни намагаються силами ППО мінімізувати збиток, збиваючи частину ракет (під час недавньої атаки ізраїльтян на сирійську військову базу була знищена велика частина ракет – 5 з 8). Потім кожна зі сторін звітує про перемогу і інцидент вичерпано.

Поки саме цей варіант виглядає найбільш ймовірним і не дозволяє скотитися в більш серйозний конфлікт.

Однак на цей раз напруга протистояння в Сирії і справді неабияка: Асад і Москва добивають збройну опозицію і публічно принижують США (які “вписуються” за супротивників сирійського президента) з кожним узятим містом. Тому протистояння має тенденцію до посилення. Виходячи з цього з’являються інші варіанти розвитку ситуації.

Варіант №2. “Томагавки” потрапляють на російські об’єкти (або на сирійські об’єкти, де є представники Росії) і викликають жертви серед солдатів ЗС РФ – такі, які не можна буде приховати і замовчати. У Москві вже попередили, що в такому випадку будуть наносити удари по кораблям, з яких йдуть ракети.

Технічно, як писалося вище, такі можливості у Росії є. Однак важко припустити подальший розвиток подій після того як росіяни потоплять хоча б один американський корабель. Це прямий шлях до глобальної ескалації. Тому до цих пір незрозуміло – чи зважиться на таку жорстку відповідь Москва, чи утримається, незважаючи на іміджеві втрати від цього.

Варіант №3. Авіаудар по наземним силам США в Сирії. Американські солдати знаходяться на північному сході Сирії, допомагаючи контролюючим цей регіон курдам. Крім того, американці є і на півдні – на базі Ет-Танаф. Всі ці цілі знаходяться в межах досяжності для російської авіації і ракет, їх координати добре відомі.

Правда, наслідки при цьому будуть такі як і в попередньому варіанті – різка ескалація протистояння з Вашингтоном.

Поділитися: