Politerno > Статті > Зеленська республіка. Навіщо секретар РНБО заговорив про посилення влади президента

Зеленська республіка. Навіщо секретар РНБО заговорив про посилення влади президента

  • 1 Листопада, 2021
  • 498 Переглядів
  • 0
РНБО

У команді Володимира Зеленського заговорили про перетворення України з парламентсько-президентської республіки на суто президентську, коли глава держави контролює усю виконавчу владу, призначаючи членів уряду (як це було за часів Кучми та Януковича у початковій редакції української Конституції). Ідею озвучив секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов.

На його думку, нинішня Україна з її усталеною демократією потребує сильної президентської руки.

Що це було: спроба сподобатися Зеленському, який любить говорити, що президент має “нести відповідальність за все” в країні, чи промацування ґрунту на майбутнє під конкретні зміни Конституції?

Подробиці – у нашому матеріалі.

 

Особиста думка

Секретар РНБО Данілов вважає, що Україні на нинішньому етапі розвитку краще бути президентською республікою, в якій глава держави очолює виконавчу гілку влади та, як варіант, сам призначає уряд. Зараз у нас, згідно з Конституцією, парламентсько-президентська форма, за якою Кабмін формує Верховна Рада. На думку Данілова, це неправильно.

“Якщо ви хочете мою особисту думку, я можу сказати. Я за тверду президентську республіку. Чому? Тому що тоді є відповідальна людина, яка розуміє, на що вона йде, навіщо і таке інше. Чи можуть бути парламентсько-президентські республіки? Так, вони можуть існувати, але в умовах, коли є вже усталена демократія, яка має своє коріння, для цього мають пройти століття”, – сказав Данілов.

Колеги з владної команди від цієї заяви одразу ж відхрестилися. 

Глава фракції президентської партії “Слуга народу” (СН) у Раді Давид Арахамія назвав ідею Данілова його особистою ініціативою та “думкою”, яка не відповідає суспільним настроям. Мовляв, щодо цього “навіть великої дискусії немає”. Втім, у будь-якому разі тепер така дискусія є. 

Секретар РНБО у нинішніх політичних розкладах – далеко не остання постать, щоб просто відмахнутися навіть від “особистої” його думки.

Навіщо він заговорив про вигоди (як він їх бачить) президентської республіки?

Відповідь тримати за все

Можна припустити, що Данілов таким чином вкотре привернув увагу до своєї персонит. Він це робив неодноразово, то закликаючи російськомовних громадян України відмовлятися від рідної мови – “щоб Путін не прийшов “захищати”, то стверджуючи, що поняття “Донбас” не можна використовувати як “нав’язане Росією”, то виступаючи за перехід на латиницю.

Але є більш серйозна версія: Данілов насправді перевіряв суспільну реакцію на ідею зміни парламентсько-президентської форми правління.

“Це цілком може бути зондажем суспільних настроїв”, – погоджується політолог Вадим Карасьов. Щоправда, незрозуміло, ця заява була погоджена з Банковою, чи Данілов висловився на свій страх і ризик?

Зеленський нещодавно заявляв, що він не має в планах переходити до формальної президентської республіки. Об’єктивно кажучи, зараз для нього такої необхідності дійсно немає. В Україні зараз і так де-факто президентсько-парламентська форма правління, оскільки він повністю контролює уряд через парламентську монобільшість.

Зеленський і сам це визнає – мовляв, він справді “втручається” у справи уряду, але “вимушено”: мовляв, до нього звертаються за допомогою голова Кабміну, міністри, і йому доводиться “вирішувати проблеми”.

“Але я можу зовсім не втручатися у такі питання, тоді більше людей буде під Офісом на Банковій із запитанням “А навіщо ми вас обрали президентом?” – каже Зеленський. Просто люди хочуть, щоб президент, “попри все, ніс відповідальність за все”, запевняє глава держави.

Але це зараз, коли “Слуг народу” має понад 226 депутатів у парламенті. А що буде згодом?

Альтернативний сценарій

Проблема для Зеленського в тому, що після нових парламентських виборів – чергових восени 2023 року або можливих позачергових – ситуація може змінитись кардинальним чином. Рейтинги самого президента та його партії СН падають. У новому скликанні їм доведеться створювати коаліцію з якоюсь іншою партією (а отже – ділитися владою). А якщо результат на виборах буде невтішний – вони можуть опинитися за бортом більшості. 

Перехід до президентської республіки може здатися на Банковій прийнятним альтернативним сценарієм. І тоді заява Данілова з’явилася недарма.

Тут не варто забувати, що у Верховній Раді існує велике міжфракційне депутатське об’єднання “За конституційну реформу та ефективну владу”, серед співголов якого голова парламенту Руслан Стефанчук та перший віце-спікер Олександр Корнієнко. Озвучена Даніловим пропозиція цілком може стати частиною реформи Основного закону.

Істеблішмент проти

Проблема для Зе-команди (можливо, головна) у тому, що в українському істеблішменті сильні протилежні настрої. За спостереженнями аналітиків, серед впливових політиків та бізнесменів давно й серйозно обговорюється посилення ролі парламенту під час скасування посади президента або сильного урізання його повноважень із перенесенням його виборів до парламенту. Керівником країни у такому разі стає прем’єр-міністр.

“До речі, можливо, своєю заявою Данілов спробував пригасити ці розмови, а то й зовсім отримати карт-бланш на зміцнення режиму”, – припускає Вадим Карасьов.

Він прогнозує опір еліт, у тому числі всередині парламенту, спробі перейти до суто президентської форми правління.

І щоб не говорив Зеленський про очікування суспільства від нього, є серйозні сумніви, що ідея отримає схвалення українців та втілиться у життя. 

“В українців у цьому питанні парадоксальна позиція: 60% і більше голосують за “сильну руку”, але за однієї умови: їхні інтереси не повинні обмежуватися. Західні партнери також будуть проти ще більшого посилення Зеленського. Припускаю, що на короткий термін можна досягти певної громадської підтримки ідеї президентської республіки, але ймовірність її втілення невелика”, – каже політолог Руслан Бортник.

“У США виконавчу владу очолює президент, але його врівноважують сильний парламент та незалежна судова система. Американську модель перейняли багато латиноамериканських країн, які будували на її основі диктатури. Куди згорне на цьому роздоріжжі Україна, краще не гадати, а взагалі на ньому не опинитися”, – вважає експерт Карасьов.

Зеленський буде за парламентську республіку?

До речі, джерела в Раді не виключають, що насправді Зеленський може піти рівно у зворотному напрямку – почавши змінювати Конституцію у бік парламентської республіки, перетворившись на останнього повноважного президента України.

“Якщо на Банковій дійдуть висновку про дуже велику ймовірність поразки на виборах як президентських, так і парламентських, то можливий варіант, коли Зеленський і, відповідно, фракція “Слуга народу”, раптом стануть прихильниками парламентської форми правління. Тому що в такому разі Зе увійде до Ради з якоюсь фракцією, голоси якої він розмінюватиме на гарантії своєї безпеки, тому що будь-який новий президент, безумовно, “наздоганятиме” Зеленського і все його оточення. Надто багато людей він образив і поводився не за законом і не “за поняттями”. А з ліквідацією повноважної посади президента розмиється і єдиний осередок влади. А значить, і ймовірність того, що Зеленського та його бізнес-партнерів зможуть “наздогнати” і відібрати все нажите за роки президентства – сильно зменшиться”, – каже один із нардепів.


“” Читайте також: Від улюбленців Зеленського до оточення Коломойського. 10 фаворитів “Великого будівництва”


 

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь