Politerno > Статті > Україна і світ > Зеленський і New Yorker: Що не так з антиолігархічними балачками президента

Зеленський і New Yorker: Що не так з антиолігархічними балачками президента

  • 1 Листопада, 2019
  • 1346 Переглядів
  • 0

Головний “Слуга народу” поговорив з New Yorker. В ході цих бесід він розповів, який псевдоультиматум поставили Коломойському.

Почнемо з Джуліані. У кількох абзацах анонімний помічник Зеленського з політичних питань сказав, що нам потрібно триматися подалі від Джуліані і взагалі, той – хіба що не “земляний черв’як”. Звичайно, для простого українця нічого особливого в цих словах немає, але для дипломата – це просто катастрофа. Замість того, щоб відбутися кількома загальними фразами, з яких ніхто нічого б не зрозумів, співрозмовник New Yorker відверто сказав, що найкращий друг американського президента є злом для українців. Раптом не тому він хотів зберегти інкогніто, що прекрасно знав, про що творить? А він точно радник? Чи шкідник?

Звичайно, зе-боти почнуть кричати, що скоро буде імпічмент і все правильно робить радник Зеленського. Але тут є одна проблема – це остаточно посварить нас з республіканцями і ще більше звузить можливості для наших майбутніх міжнародних контактів. Україна все більше перетворюється на мавпу з гранатою, від якої можна чекати найнесподіваніших кульбітів. І кожен лідер розуміє, що з таким партнером краще взагалі не мати справи, ніж потім переживати, що якийсь радник українського керівника назве його партнера “земляним черв’яком”.

Ну, а заяви New Yorker від самого глави держави про розкуркулення олігархів взагалі виглядають абсурдно. Президент України повідомив, що Коломойський отримав ультиматум від нього, що треба вкладати гроші в соціальні проекти і відновлення Донбасу. А далі йде просто феєрична фраза: один олігарх вже заплатив за парк “швидких” (очевидно, Ахметов), а інший забезпечив новими квартирами сім’ї українських військовослужбовців (по всій видимості, Пінчук) “. Ну що ж, це серйозне розкуркулення на 2 мільйони доларів . Але головне, що наші політологи зараз почнуть говорити про те, як круто Зеленський розібрався з олігархами.

Але насправді, все це виглядає неймовірно сумно. Адже навіть якби Коломойський захотів зробити соціальний проект – ні Зеленський ні його молода команда не уявляють собі куди ці гроші можна витратити. Але і це півбіди. Куди гірше те, що держава не хоче встановити єдині і зрозумілі правила гри, де в ручному режимі, а за якимись, хоча б частково об’єктивними критеріями, буде відбудовуватися модель співпраці держави і великого бізнесу. Цієї моделі немає і її ніхто не розробляє. І не буде розробляти, бо ручний режим дозволяє рейдерити неугодних і дати можливість за три копійки відкупитися своїм.

Уже зараз нам потрібно думати не про те, як розкуркулити великий бізнес, а як зробити так, щоб вони і державі заплатили і соціальні проекти виконали. Просто, щоб всі ми розуміли, після закриття тютюнових фабрик нас чекає закриття заводів Жеваго, вже в банкрутстві Запорізький завод трансформаторів Григоришина, майже зупинилися державні підприємства, які працювали на бронетанкову галузь і т.д. Між іншим, ціни на зерно різко впали і це вже вдарило по аграріям. Але про це ніхто не думає. А те, що у нас навіть наша статистика показує, що промвиробництво впало на 1.1%, а діра в бюджеті на кінець року досягне 60 млрд не хвилює нікого.

Ми (команда Зе) мислимо тільки відосікамі. І людям сподобається, що Зеленський нібито пригрозив пальчиком Коломойському. Але через кілька місяців фінансові проблеми почнуть наздоганяти нас і наші гаманці.

Поки не пізно, варто подумати про те, як змінити правила гри і не дати загинути тому, що ще працює. Але в період первісного нагромадження капіталу зробити це вкрай складно, якщо не неможливо.

Джерело

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE