Politerno > Статті > Україна і світ > Зеленський та (чи Vs) Залужний. Куди поведуть Україну два лідери у наступному році

Зеленський та (чи Vs) Залужний. Куди поведуть Україну два лідери у наступному році

  • 27 Грудня, 2023
  • 1881 Переглядів
  • 0
Зеленський та Залужний

Під новий рік медіа нерідко балуються замальовками на кшталт “Людина року”. У нинішніх українських реаліях, хочемо ми того чи ні, але “людини року” рівно дві. І від їхніх взаємин дуже залежить наше майбутнє.

Хто втратив більше

Як і рік тому, лідерами з довіри українців є президент Володимир Зеленський та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Проте, якщо порівнювати їх між собою, співвідношення помітно змінилося на користь Залужного.

Перш ніж обговорювати причини, подивимося на цифри. У таблиці наведено результати опитувань групи “Рейтинг” (листопад 2022 та листопад 2023) та КМІС (грудень 2022 та два варіанти за грудень 2023).

Рівень довіри, %

 

 

Кінець 2022

Кінець 2023

Володимир Зеленський

група “Рейтинг”

КМІС

92

84

71

62 чи 77

Валерій Залужний

група “Рейтинг”

КМІС

80

н.д.

82

88 чи 92

Рік тому українці виявляли практично однакову довіру головному політику та головному військовому. Зеленський навіть був трохи попереду. Однак через рік він уже відстає від Залужного на 11%, за даними групи “Рейтинг”, та на 15-26%, за даними КМІС.

Ще помітніша дистанція виходить, якщо порівнювати не рівень довіри, а баланс довіри-недовіри, тобто різницю між рівнями довіри та недовіри.

Баланс довіри-недовіри, %

 

 

Кінець 2022

Кінець 2023

Володимир Зеленський

група “Рейтинг”

КМІС

85

80

45

44 чи 55

Валерій Залужний

група “Рейтинг”

КМІС

77

н.д.

71

84 чи 87

За балансом довіри-недовіри Залужний випереджає Зеленського на 26%, за даними групи “Рейтинг”, та на 32-40%, за даними КМІС.

Очевидно, що у суспільстві за рік накопичилося багато питань до влади. Не виправдалися очікування великих військових успіхів під час контрнаступу. У цих умовах можна було очікувати зниження довіри та зростання недовіри як до політичного, так і до військового керівництва. Проте Залужного це торкнулося менш помітно, ніж Зеленського.

 

П’ять причин

Розібратися в причинах цього феномену потрібно насамперед для того, щоб розуміти, чого чекати у майбутньому. Можна назвати п’ять чинників, які зіграли проти Зеленського. Ми наведемо їх у довільному порядку, а ранжувати їх за важливістю залишимо читачам.

Скандали. Зеленський потрапляв у скандали, Залужний — ні. 2023-й ознаменувався низкою корупційних скандалів, в яких фігурували міністр оборони Олексій Резніков (звільнений 5 вересня), діячі Офісу президента, “слуги народу” в парламенті. Зеленський на скандали або взагалі не реагував, або реагував із величезним запізненням. Наприклад, шум навколо яєць по 17 грн для армії піднявся ще у січні, проте у лютому Резніков оголосив, що Зеленський вирішив залишити його на посаді. За наступні півроку додалося безліч негативу про закупівлі Міноборони, і все це сильно вдарило по Зеленському: в очах людей, зберігаючи Резнікова, він покривав тих, хто крав у армії. Зазначимо також, що восени волонтерибізнесменипідприємства воєнної промисловості публічно скаржилися на те, що влада навмисне блокує їхню діяльність, і покладали відповідальність за це на Офіс президента. А публічної реакції з боку Зеленського не було жодної.

Порожні обіцянки. На Банковій обіцяли швидку перемогу, Залужний — ні. Офіс президента спеціально використав телемарафон, щоб навіювати українцям очікування швидкої перемоги. Провідний політтехнолог Банкової, радник керівника ОП Михайло Подоляк у листопаді минулого року розповідав в ефірі телемарафону: “За шість місяців я спеціально поїду на набережну Ялти, є там у мене улюблене місце. Звідти включуся, гарантую вам. І ми з вами поговоримо, яким буде вільний Крим. Але на той час звідти поїдуть усі росіяни, які вкрали наше з вами майно”. Сам Зеленський теж роздавав такі обіцянки. У січні після чергової Ставки він анонсував: “2023-й має бути і обов’язково буде роком нашої перемоги!” 24 лютого на прес-конференції у річницю початку великої війни він підтвердив: “Я впевнений, що перемога буде. Я дуже хочу, щоб вона була цього року. У нас для цього є все: мотивація, впевненість, друзі, дипломатія”. Ну, народ і чекав швидкої перемоги, оскільки в нас було все необхідне.

Інтриги. На Банковій інтригують проти Залужного, Залужний взагалі не заходить у публічне поле, і цим вигідно відрізняється. Можна згадати, як заступник керівника ОП Ігор Жовква в ефірі телемарафону висловив обурення статтею Залужного у британському журналі The Economist. І майже щотижня в онлайн-медіа з’являються нові подробиці того, як на Банковій готують відставку Залужного. Як показало свіже опитування КМІС, 43% українців вважають, що між Зеленським та Залужним є певні розбіжності, тертя та нерозуміння. При цьому переважна більшість респондентів — 72% — заявила, що якби Зеленський звільнив Залужного і поставив на місце головнокомандувача ЗСУ іншого генерала, то вони б поставилися до цього негативно. І лише 2% сказали — позитивно. “Деякі представники влади продовжують активну медійну кампанію проти головнокомандувача, — зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький. — Така критика проти Залужного швидше негативно позначиться не на ньому, а на загалом політичній владі України”.

Фальш. Зеленський, порівняно із Залужним, має набагато більше можливостей піаритися на війні і максимально цим користується. У своїх відеозверненнях до громадян він регулярно розповідає про засідання Ставки верховного головнокомандувача та про те, як йому доповідають Залужний та інші генерали. І навіть у репортажах із зони бойових дій глядачі телемарафону набагато частіше бачать Зеленського, ніж Залужного. Але тут, схоже, політтехнологам Банкової зрадило почуття міри. 2022 року Зеленський не втручався (принаймні публічно) у рішення Залужного та Генштабу, а свою публічну активність фокусував на міжнародних контактах для забезпечення ЗСУ зброєю. Однак 2023 року Зеленський почав поводитися так, ніби він краще за військових знає, як треба воювати. Сумнівно, щоб під час великої війни українці повірили у військовий талант Зеленського та його здатність компетентно оцінити Залужного. Швидше вони повірять у політичні ревнощі Банкової до генерала.

Втрачені можливості. Після початку великої війни рівень довіри українців до всіх органів української влади різко зріс — це стосувалося і президента, і парламенту, і уряду. Соціологи називають це “об’єднатися навколо прапора” — люди таким чином виявляють свій патріотизм та віру у перемогу над ворогом. Але щоб ця довіра зберігалася, влада має відповідати очікуванням людей. Вона теж має продемонструвати здатність “об’єднатися навколо прапора” — тобто навколо України і насамперед навколо ЗСУ. Але українці не побачили прагнення влади об’єднати свої зусилля з іншими проукраїнськими політичними силами, а натомість бачать регулярні кампанії проти патріотичної опозиції та мерів міст. Тим часом, громадський запит на єдність нікуди не подівся — і це також знижує рівень довіри до влади і конкретно до Зеленського.

 

Що буде у 2024 році?

Швидше за все, недовіра та підозрілість з боку Банкової до головнокомандувача ЗСУ зростатимуть. Це точно погано для країни. Якщо дійде до відставки Залужного — взагалі сумно, якщо ні — просто погано.

Якщо головний політик і головний військовий відчувають недовіру один до одного, сумніваються один в одному, це неминуче позначиться і на обороноздатності, і на бойовому дусі ЗСУ, і на відношенні народу до влади в цілому. Та й західних партнерів це, звісно, не надихне давати нам більше зброї та грошей.

З погляду інтересів України, тобто інтересів ЗСУ, потрібні не просто робочі відносини між президентом та головнокомандувачем. Потрібне цілковите порозуміння. А для цього, для початку, кожен має займатися своєю справою.

"" Читайте також: Мобілізація, НАТО, дрони та “я не тряпка”: про що говорив Зеленський під час підсумкової прес-конференції

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE