Верховна Рада перезапустила Кабінет міністрів, залишивши в ньому лише кількох міністрів з попереднього уряду Олексія Гончарука.
Перезавантаження уряду, яке ініціював президент Володимир Зеленський, все-таки відбулося. Верховна Рада 277 голосами проголосувала за новий склад уряду і 291 голосом за нового прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Втім, незважаючи на доволі переконливі цифри на табло, у Банкової виникли досить серйозні неприємності. З ранку почала з’являтися інформація про те, що майбутні кандидати на посади в Кабміні масово відмовляються від запропонованих посад. Для команди Зеленського це стало холодним душем. Зокрема, одним з перших “відмовників” став кандидат в міністри економіки Роман Жуковський, який, за словами співрозмовників, не бачив себе міністром економіки. Також відмовився від посади віце-прем’єра з питань оборонної промисловості Олег Коростельов – багаторічний директор конструкторського бюро “Луч”, яке є флагманом сучасних військових розробок в Україні.
Не захотіли залишатися в Кабміні і ті, члени уряду, які після реорганізації повинні були зберегти посади. Йдеться, зокрема, про Тимофія Милованова, якого хотіли призначити міністром у відтворене аграрне міністерство. Основна причина – розподіл його міністерства. Милованов просто не захотів займатися питаннями МінАПК. З тієї ж причини пішов Володимир Бородянський, якому вирішили обрізати повноваження, зробивши міністром культури, окремо віддавши питання молодь і спорт в старе-нове міністерство (таким чином команда Зеленського фактично повернулася до старої структури міністерств, яку намагалася змінити, формуючи свій перший Кабмін).
У Верховній Раді ці події розцінили як серйозний провал Банкової. Серед депутатів навіть ходили чутки про те, що частина кандидатів на міністерські крісла просто перестала виходити на зв’язок з Офісом президента.
Після того, як вся конфігурація стала сипатися як картковий будиночок, багато хто в кулуарах задавався питанням: а чи відбудеться взагалі призначення нового уряду. Але в “Слузі народу” випромінювали спокій. “Список, який вчора Шмигаль озвучував на засіданні нашої фракції, був попереднім. З багатьма ще велися консультації, тому такий розвиток подій природній. Просто по тим міністерствам, де немає кандидатів, виконувати обов’язки будуть перші заступники, ну і поки обійдемося без кількох віце прем’єрів”, – коментували в СН.
Напередодні у вівторок відбулося засідання фракції “слуг”, на якому майбутній прем’єр Денис Шмигаль представив орієнтовний список Кабміну без кількох кандидатур, з якими консультації ще тривали. Показово, що в цей процес не були залучені депутати фракції: все вирішував Зеленський, новий глава ОПУ Андрій Єрмак, який став одним з лобістів таких масштабних змін, а також помічник президента Сергій Шефір. Саме тому навіть в день голосування багато депутатів СН не могли відповісти, хто ж очолить те чи інше міністерство. “Це будуть люди, яких підтримає сесійна зала”, – намагався загадково відповідати журналістам один із заступників глави фракції Микола Тищенко.
Для того, щоб звірити годинник, фракція “Слуги народу” зібралася ще раз, в середу вдень. Все тим же складом – з президентом, керівництвом ОПУ і майбутнім прем’єром Шмигалем, який відповідав на запитання депутатів і презентував стратегію розвитку Кабміну. “Відповів майже на всі питання депутатів, подекуди сказавши, що йому ще треба розібратися”, – коментує учасник засідання. Всього за підсумками засідання виявилося, що вакантними залишаються сім посад. “Це якщо з урахуванням поділу міністерств, так – чотири вакансії: на посаду міністра освіти (Новосад, за словами джерел, призначати знову не планували), культури, енергетики та віце-прем’єр з питань економіки”, – повідомило джерело у фракції. На це президент, за словами депутатів сказав, що уряд повинен бути доукомплектовано в найближчі два тижні. Один з нардепів-слуг був більш красномовний: “будемо доформовувати, але фіг знає коли”.
Утім, хаос, викликаний “некомплектом” міністрів, фракцію “слуг” особливо не бентежив.
Перш ніж приступити до голосування, в президії Верховної Ради фракції “Голос” і “Європейська солідарність” поспілкувалися з президентом і зі спікером Дмитром Разумковим, попросивши не голосувати уряд “пакетом”, тобто за всіх міністрів відразу. Однак на їх умови не пішли. Позачергове засідання почав президент Зеленський, чия риторика більше була схожа на виступ його екранного персонажа Голобородько. Зеленський різко і хльостко висловився про діяльність уряду Гончарука, згадавши про індексацію пенсій, платіжки, які обурюють людей, про провали комунікації, про наглядові ради державних підприємств, де “українці відчувають себе нацменшиною”, і про збори лайків в Facebook замість роботи. “Так, це перший уряд, в якому немає топ-корупції. Але цього мало. Так, в цьому уряді нові обличчя. Але нових облич мало. Це уряд знає, що робити. Але цього мало. Потрібно робити. Уряду потрібні нові мізки і нові серця”, – уклав глава держави.
А далі Рада запрацювала в “турборежимі”. Незважаючи на кілька досить яскравих виступів фракцій опозиції з критикою влади, яка “знову пропонує кота в мішку”, “слуги” приступили до голосування. Спершу призначили Шмигаля прем’єром, після представили й інших членів уряду. Ними стали:
Пристайко Вадим Володимирович – віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Хоча по ньому, як кажуть джерела, ще в середу вранці не було рішення.
Кулеба Дмитро Іванович – голова МЗС, помінявшись з Пристайком кріслами.
Резніков Олексій Юрійович – віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Являє квоту глави Офісу президента Андрія Єрмака.
Федоров Михайло Альбертович – віце-прем’єр-міністр України – міністр цифровий трансформації. Один з небагатьох “старих” членів уряду
Аваков Арсен Борисович – міністр внутрішніх справ.
Бессараб Сергій Борисович – міністр у справах ветеранів. Військовослужбовець, заступник глави Генштабу
Гутцайт Вадим Маркович – міністр молоді і спорту. Отримав посаду, незважаючи на те, що перед парламентськими виборами йому довелося покинути список СН нібито через близькі зв’язки з одіозним столичним забудовником, фігурантом афери з “Еліта-Центр” Вадимом Столаром.
Ємець Ілля Миколайович – міністр охорони здоров’я, один з найбільш авторитетних хірургів в країні. Раніше, в 2010-2011 роках, за часів Віктора Януковича, пан Ємець вже був міністром охорони здоров’я.
Криклій Владислав Артурович – міністр інфраструктури.
Лазебная Марина Володимирівна – міністр соціальної політики.
Малюська Денис Леонтійович – міністр юстиції.
Уманський Ігор Іванович – міністр фінансів України – колишній радник президента Петра Порошенка, а також перший заступник (в.о.) міністра фінансів в 2014-2015 та в 2008-2010 роках.
Чернишов Олексій Михайлович – міністр розвитку громад і територій України.
Таран Андрій Миколайович – міністр оборони України.
Немчинов Олег Миколайович – міністр Кабінету міністрів.
Незрозумілою залишається доля Дмитра Дубілета. Як розповіли в “Слузі народу”, у Дубілета був конфлікт з міністерством Федорова через дублювання функціоналу, але питання з його звільненням ще не вирішене остаточно. Хоча сам Дубілет відповів, що конфлікту немає. За словами відразу декількох співрозмовників, Дубілет цілком може стати… віце-прем’єром. “Переговори ще ведуться”, – відзначило джерело, додавши, що Дубілет повинен був зустрітися з президентом.
Невирішеним залишається питання щодо відставки Генпрокурора Руслана Рябошапки. В кінці дня прем’єріади Рада заслухала звіти силовиків і правоохоронців, в тому числі, глави НАБУ Артема Ситника і Генпрокурора Руслана Рябошапки. За відставку останнього, як розповів нардеп Олександр Качура, вже було зібрано 227 голосів. Головна претензія – немає посадок, яких так чекає Офіс президента Зеленського та його електорат. На питання про те, що ж буде з реформою генпрокуратури, яку зараз проводить офіс генпрокурора, в СН відповідають, що це їй не завадить. “Вона і зараз стоїть, зараз взагалі вся робота ОГУ стоїть, а люди чекають посадок”, – коментує нардеп з керівництва фракції, також говорячи про погану комунікацію офісу генпрокурора і Державного бюро розслідувань, яке очолила Ірина Венедиктова. До слова, показово, що глава ДБР під час свого звіту публічно критикувала генпрокурора з трибуни Верховної Ради. Ще недавно такий поворот подій було складно собі уявити…
Єдиним кандидатом на главу Офісу генпрокурора зараз є нардеп-“слуга” Сергій Іонушас, який раніше був юристом Вечірнього кварталу. Про його кандидатуру ми писали ще у вівторок. Однак розглядати це питання Рада буде на ще одному позачерговому засіданні. До цього вже традиційно на Банковій “триватимуть консультації”. Співрозмовники кажуть про близькість Рябошапки до звільненого очільника ОПУ Андрія Богдана як про одну з причин відставки. Проте, публічно в керівництві партії кажуть, що головна причина – відсутність видимих результатів.
Також в команді Зеленського дуже хотіли вирішити питання зі звільненням Артема Ситника, але, по-перше, немає процедури, яка дозволить це зробити зараз, по-друге, за словами співрозмовників, спікер Разумков умовив Зеленського не звільняти Ситника “по бєспрєдєлу”, тобто без відповідної процедури. Один із способів, за допомогою якого пропонується звільнити главу НАБУ – прийняти закон, який внесе зміни в процедуру, після чого вже голосувати за його відставку. Проти таких змін виступили західні партнери, однак, за словами співрозмовників в іноземних посольствах, навіть загроза призупинення програми співпраці з МВФ не змогла вплинути на позицію Офісу президента з низки кадрових питань, в тому числі, і в Кабміні. “Такі голосування – це очевидний відкат, і ні до чого хорошого це не призведе”, – передали “привіт” із західних посольств.
Так чи інакше, але поки Зеленський вирішив поставлене завдання, зміцнивши рейтинг, який похитнувся. Інше питання – чи надовго цього вистачить, адже міняти керівників виконавчої влади постійно – неможливо…
Читайте також: Зе-перезавантаження. Навіщо президент віддав Кабмін олігархам