Politerno > Статті > Україна і світ > Перезавантаження уряду. Хто може замінити Гончарука і членів його команди

Перезавантаження уряду. Хто може замінити Гончарука і членів його команди

  • 2 Березня, 2020
  • 1152 Переглядів
  • 0

В Україні вже кілька тижнів мусується тема повної або часткової заміни Кабінету Міністрів.

Відповідні кадрові рішення очікуються в середу, 4 березня, на позачерговому засіданні Верховної Ради України, ініційованому президентом Володимиром Зеленським. Хоча офіційно про переформатування Кабміну поки ніхто не говорить, варіанти конфігурації уряду постійно з’являються в інформпросторі на рівні чуток, пліток і “інсайдів з надійних джерел”.

Спробуємо узагальнити всі версії нового кадрового складу уряду, сформувавши список нового Кабміну з найбільш обговорюваних в мережі кандидатів на місця у виконавчій владі.

Що стосується кандидатів на посади прем’єр-міністра, то в останні дні найчастіше звучать імена Сергія Тігіпка, Валерія Хорошковського та Дениса Шмигаля.

Читайте також: Що думає Захід про кандидатуру Тігіпка, – оглядачі

Сергій Тігіпко

Кандидатура Тігіпка розглядалася Офісом президента однієї з перших, це підтвердив і президент Зеленський. “Я дійсно з багатьма людьми зараз веду співбесіди. І з паном Тігіпком я також зустрічався. Це правда”, – сказав Зеленський.

Сергій Тігіпко – з так званого “дніпропетровського клану”. Він був першим секретарем місцевого обкому комсомолу, пізніше створював ПриватБанк разом з Коломойським. У політиці Тігіпко – ветеран. Був віце-прем’єром в 90-х, на початку 2000-х, за першого прем’єрства Януковича – став главою НБУ. У 2004 році очолив передвиборний штаб прем’єра, правда, після другого туру, коли зрозумів, що справа програна Майдану, пішов у відставку.

Брав участь в президентських виборах 2010 року та зайняв на них третє місце. У другому турі не підтримав жодного з кандидатів – ні Януковича, ні Тимошенко. За це після своєї перемоги на виборах новий президент призначив Тігіпка віце-прем’єром в уряді Миколи Азарова. Після виборів Тігіпко розчинив свою партію “Сильна Україна” в “Партії регіонів”, ставши заступником голови ПР.

На вибори до Верховної Ради в 2014-му Тігіпко, відмовившись від пропозиції очолити Опозиційний блок, пішов на чолі своєї партії “Сильна Україна”, але до парламенту не потрапив. З тих пір політикою він не займався, цілком переключившись на керівництво фінансовою групою “ТАС”. Зеленський давно і близько знайомий з Тігіпком, але проти “ветерана” грає фактор закону про люстрацію, під дію якого останній підпадає безпосередньо.

Читайте також: Митниця і Нацгвардія. Навіщо Хорошковський повернувся в Україну і що він робить в оточенні Зе

Валерій Хорошковський

Хорошковський – впливова і відома в українській політиці людина. У першому уряді Януковича він займав пост міністра економіки та євроінтеграції. Вже за часів Ющенка він працював в РНБО, а потім став главою митниці, а згодом і першим заступником голови СБУ.

Після перемоги Януковича, будучи наближеним до так званої групи “росукренергівців” олігарха Дмитра Фірташа, глави АП Сергія Льовочкіна і міністра ПЕК тих часів Юрія Бойка, в цілях координації кримінальних справ проти Юлії Тимошенко, очолив СБУ, а згодом, після ув’язнення останньої, став і першим віце-прем’єром. На той момент Хорошковський вже володів телеканалом “Інтер”. Однак в кінці 2012 року він, оголосивши, що Янукович взяв курс на союз з Росією, нібито в знак протесту покинув свій пост, продав телеканал Дмитру Фірташу за сенсаційних $ 2,5 мільярди і виїхав за кордон. У 2014 році Хорошковський приєднався до Тігіпка, спробувавши пройти в Раду з “Сильною Україною”, але не вийшло.

Після цього бізнесмен довго був за кордоном, стверджують, що в Монако, а після перемоги Зеленського повернувся і придбав помітну вагу в його оточенні, “консультуючи” Офіс президента і Кабмін з питань митниці.

Примітно, що “Квартал” свого часу виходив в ефір на “Інтері”, а Зеленського в 2010 році призначили директором телеканалу. В 2012-му Хорошковський звинуватив Зеленського в падінні рейтингів і в провалі управління, і той звільнився. Зараз у Хорошковського нібито дуже теплі стосунки з президентом, йому навіть приписують вплив на кадрові призначення в СБУ.

Читайте також: Що відомо про Дениса Шмигаля, який може стати в.о. прем’єр-міністра

Денис Шмигаль

Нещодавно призначений віце-прем’єром – міністром розвитку громад і територій Шмигаль має багатий чиновницький досвід – працював начальником департаменту економічного розвитку, торгівлі та промисловості Львівської ОДА, потім заступником начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області. Попрацював він і в приватному секторі, будучи директором Бурштинської ТЕС, яка належить українському олігарху Рінату Ахметову.

Ще в 2014 році він самовисуванцем балотувався в народні депутати по виборчому округу №121 (Львівська обл.), отримавши найменшу підтримку виборців серед конкурентів – лише 188 голосів. У наступному році він також балотувався до Львівської облради від партії “Народний контроль”, знову безуспішно.

У червні 2019 р Шмигаль став одним з трьох кандидатів на посаду керівника Львівської ОДА, але на посаду Зеленський призначив юриста Маркіяна Мальського, а “досвідченого управлінця”, за його ж словами, президент послав керувати Франківщиною.

Читайте також: Високі відносини. Чому насправді Милованов і Маркарова не поділили 90 млрд грн

Кандидати в міністри

Крім звільнення Гончарука, вже не перший тиждень обговорюється питання переформатування тієї чи іншої частини Кабміну, звільнення частини міністрів. Так, одним з тих, хто може позбутися своєї посади, називають Вадима Пристайка. Його можливим наступників називають радника президента Руслана Демченка, який також працював радником Петра Порошенка. До призначення радником Порошенка, в 2010-2014 рр. Демченко працював заступником міністра закордонних справ, а в лютому 2014 році декілька днів виконував обов’язки глави відомства.

Також в різні періоди був другим секретарем посольства України в США, консулом України в Стамбулі і послом України в Сербії і Чорногорії, функціонером Адміністрації Леоніда Кучми.

Демченка називають “сірим кардиналом” МЗС часів Януковича.

На вихід можуть також попросити і кількох міністрів, які вчинили грубі помилки або тих, хто кинув тінь на президента і “Слугу народу” своїми незграбними заявами.

Швидше за все, змінять міністра охорони здоров’я Зоряну Скалецьку, яка загрузла в скандалах, пов’язаних з роботою МОЗ, провальною підготовкою до другого етапу медреформи, а останнім часом її команда провалила комунікацію по коронавірусу.

Кандидатом на заміну Скалецької називають Максима Степанова.

Степанов має медичну освіту. Раніше він очолював Одеську ОДА і був звільнений Петром Порошенком між першим і другим туром виборів. Чиновник нібито досить давно хотів працювати в системі охорони здоров’я і був одним з основних кандидатів у МОЗ в уряді Гончарука.

Майбутнім віце-прем’єром і міністром інфраструктури називають Ігоря Палицю. Ще в студентські роки Палиця займався нафтобізнесом – на третьому курсі Луцького педінституту йому вдається створити спільне підприємство разом з партнерами з Латвії. До 1997-го року його бізнес набуває досить великих розмірів, пізніше він стає комерційним директором на Надвірнянському нафтопереробному заводі “Привату”. У 2003 році його призначили главою “Укрнафти”, саме в цей час він стає одним з наближених до Ігоря Коломойського.

З кінця 2007 року стає народним депутатом ВР 6-го скликання від НУНС, в списках якої займає 63-е місце. У 2012-му проходить у ВР VII скликання як самовисуванець по 22 округу Волинської області. У травні 2014 року Олександр Турчинов, на той момент голова ВР і в.о. президента, призначає Ігоря Палицю головою Одеської ОДА.

26 жовтня 2014 року Палиця на парламентських виборах знову стає нардепом, але вирішує відмовитися від мандата. Починаючи з липня 2015 року він – член політради партії “УКРОП”, також він очолює Волинську облраду, куди потрапив на місцевих виборах в тому ж 2015 році як кандидат від “УКРОПу”.

Обговорюють також зміну керівника Міністерства соціальної політики Юлії Соколовської, яка “відзначилася” своєю порадою українцям самим собі збирати на пенсію. Як можливу заміну Соколовській обговорюють кандидатуру Галини Третьякової, голови профільного комітету Ради. Член фракції “Слуга народу” (№54 за списком партії), Третьякова – відома на українському страховому ринку людина. Ще в 90-і роки вона працювала директором зі страхової справи Української акціонерно-страхової компанії “АСКА”, директором київської філії і першим заступником гендиректора компанії.

Також вона працювала в Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг, була членом правління Пенсійного Фонду. З 2010 по 2019 рр. була гендиректором Української федерації страхування, яка об’єднує провідні страхові компанії України. Судячи з усього, у президента ще не визначилися, чи відкликати Третьякову з поста глави комітету, адже адекватної заміни їй немає.

“Прославилася” Третьякова своїм висловлюванням про те, що пенсіонери, які проживають в Криму і ОРДЛО, мають право отримувати як українську пенсію, так і виплати з боку окупаційної влади.

Місце міністра освіти замість Анни Новосад може знову зайняти Лілія Гриневич. Свого часу вона працювала вчителем, заступником директора школи, директором школи, викладачем вищих навчальних закладів, начальником управління освіти і науки.

З 2002 року була директором Центру тестових технологій Міжнародного фонду Відродження, де розробляла систему зовнішнього незалежного тестування школярів та абітурієнтів вищих навчальних закладів. Результатом стало впровадження системи на національному рівні. Брала участь у створенні Українського центру оцінювання якості освіти, очолила його.

У 2006-2009 рр. була начальником Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації. У 2012-2014 рр. – народний депутат України VII скликання від Об’днаної опозиції “Батьківщина” (№14 у виборчому списку), з листопада 2014 року – народний депутат України VIII скликання від “Народного фронту” (№9 у виборчому списку). 14 квітня 2016 року Верховна Рада відправила у відставку прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, в цей же день парламент затвердив новий склад Кабміну, в якому Гриневич отримала посаду міністра освіти і науки України, пропрацювавши на цій посаді до осені 2019 року.

Практично вирішене питання про заснування в уряді посади віце-прем’єра з питань окупованих територій після поділу Мінветеранів і окупованих територій. Віце-прем’єром повинен стати Олексій Резніков – представник України в політичній підгрупі мінського процесу.

Відомий юрист ще в 2000 році заснував компанію “Правіс”, яку пізніше перейменували в “Резніков, Власенко і Партнери”. Разом з нинішнім нардепом від “Батьківщини” Сергієм Власенком Резніков був адвокатом кандидата на пост президента Віктора Ющенка у справі про невизнання другого туру виборів 2004 року. До останнього часу він працював партнером юридичної фірми “Астерс”.

Політичну кар’єру Резніков почав більше десяти років тому, в 2008 році, обравшись у Київраду від Блоку Миколи Катеринчука. Після нових виборів в 2014 році Рєзнікова обрали заступником міського голови і секретарем Київської міськради, пізніше він залишив ці посади, ставши радником Кличка. Працюючи з Кличком, проявив себе як організатор конкурсу “Євробачення” в Києві в 2017 році, також він організовував проведення фінального матчу Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2017-2018 з боку КМДА.

Кандидатом в міністри фінансів називають Ігоря Уманського. Доволі відомий фінансист, він керував групою радників міністра економіки, працював заступником державного секретаря Міністерства економіки та з питань євроінтеграції України.

Після роботи в уряді перейшов в Нацбанк, був директором департаменту роботи з проблемними банками генерального департаменту банківського нагляду.

З січня 2008 по березень 2010 року працював першим заступником міністра фінансів України Віктора Пинзеника. Після відставки Пинзеника в 2009 році виконував обов’язки міністра фінансів. З жовтня 2014 по грудень 2015 року – перший заступник міністра фінансів України Наталії Яресько. В 2016 році Уманський став позаштатним радником Петра Порошенка.

В якості майбутнього міністра агропромисловості обговорюють кандидатуру народного депутата 8-го скликання від БПП, нинішнього радника чинного прем’єр-міністра Олексія Мушака. Причиною відновлення МінАПК називають провальну роботу Милованова і його людей щодо земельної реформи. Втім, у міністра економіки і в інших питаннях прогресу не спостерігається – чого вартий лише промисловий спад в кінці 2019 року.

Що стосується Мушака – нинішній радник прем’єра раніше займався підприємництвом – організовував бізнес в сфері роздрібної торгівлі, вів проекти в сфері майнінгу криптовалюти Bitcoin.

Був народним депутатом VIII скликання, пройшов до парламенту від партії Блок Петра Порошенко під номером 60. Також відомий своїми родинними зв’язками – двоюрідний брат Мушака, Андрій Веревський, – власник найбільшого українського агрохолдингу “Кернел”.

Замінити можуть і міністра оборони Андрія Загороднюка, котрий нічим особливо не запам’ятався. Передбачуваним кандидатом на пост глави Міноброни є скандальний український генерал-майор у відставці Андрій Таран.

Військовий розвідник Андрій Таран народився в м. Франкфурт-на-Одері (НДР) у 1955 році. У 1977-му закінчив Київське вище зенітно-ракетне інженерне училище імені С. М. Кірова; в 1987 році – командний факультет Військової академії протиповітряної оборони Сухопутних військ імені маршала Радянського Союзу А. В. Василевського; в 1996 році – Національний університет оборони США. У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони працював з січня 1994 року.

13 липня 2015 го в Twitter РНБО України з’явилося повідомлення: “Генерал Таран звільнений з посади керівника української сторони СЦКК. Йому оголошено підозру за статтею 111 КК України (Державна зрада)”.

Майже відразу ж у Twitter РНБО було опубліковано спростування: “Інформація про звільнення Тарана є помилковою. Український аккаунт @rnbo_gov_ua був зламаний. Пробіл в безпеці був оперативно заблокований”.

У вересні 2015-го призначений в робочу підгрупу з питань безпеки в Тристоронньої контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі на переговорах в Мінську. Працював три місяці, до листопада.

У грудні 2015-го призначений на посаду першого заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ, де значився до квітня 2016-го, очевидно, щоб завершити кар’єру на почесній посаді. Тому що в зведеннях Міноборони України в лютому 2016-го Тарана продовжували називати представником України в СЦКК.

З 2016-му звільнений в запас по досягненню граничного віку генеральської служби. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького 2-го і 3-го ступенів.

У 2019-му і Таран очолював виборчий штаб кандидата в президенти Ігоря Смешка.

Незважаючи на активні консультації і переговори між президентом і прем’єром, а також главою ОП Андрієм Єрмаком, чітко назвати кандидатів в оновлений Кабмін поки не може ніхто. Швидше за все, оновлення уряду відбудеться на позачерговому засіданні в Раді 4 березня, в порядку денному якого анонсовані кадрові питання.

Читайте також: “Абирвалг” від “слуг народу”: найгучніші ляпи соратників Зеленського

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

POLITERNO FULL

Приєднуйтесь до нас у Телеграм

ПЕРЕЙТИ
CLOSE