Politerno > Статті > Україна і світ > Зе-перезавантаження. Навіщо президент віддав Кабмін олігархам

Зе-перезавантаження. Навіщо президент віддав Кабмін олігархам

  • 4 Березня, 2020
  • 1805 Переглядів
  • 0

Перші враження від оприлюднених прізвищ урядників? Ну, Олексія Гончарука таки “з’їли”. До Кабміну прийшли люди, тісно пов’язані з олігархами. А ще цей склад уряду – полум’яний привіт виборцям, які голосували за “нові обличчя”, проти олігархів, за зниження тарифів і тому подібні казки. Цього не буде.

Як всі дружно у Гончарука відбирали самокат

До оприлюднених імен урядовців-“чудотворців” повернемося трохи згодом, спочатку коротко про передісторію колотнечі навколо Кабміну Гончарука. Прем’єра ні звідки, як його називали в різних політичних ток-шоу, почали гойдати з першого дня його обрання. Ні, ще до цього дня. Тут варто згадати, як з’явився уряд, який не пропрацював і півроку. Після обрання “зеленої” монобільшості думаюча меншість громадян задалася простим запитанням: а хто ж, власне, очолить виконавчу владу в країні, якщо вся повнота влади і відповідальності знаходиться у “Слуг народу”, – їхні люди, чи поставлять так званих технократів. Аби потім з ганьбою звільнити.

Називалися різні прізвища, серед них і Гончарука. Вже тоді розбирали його біографію, і вже тоді було зрозуміло, що у нього нема управлінського досвіду. Але поставити ноунейма на чолі Кабміну – це була вимога часу. Обіцяли ж “нові обличчя” – ось вам. Слідом за Гончаруком мало відомі широкому загалу люди прийшли на урядові посади. Ця молода команда почала робити, як висловлювався один призабутий мер, “щось важливе”. Проте як грім серед ясного неба 15 січня “доброзичливці” викинули у мережу аудіозаписи наради, що начебто відбулася в кабінеті Гончарука. Так українці дізналися, що їхній прем’єр “профан”, а в голові у президента “туман”.

Чи то молодий прем’єр у новорічну ніч погано цокався за щастя й успіх у 2020-му році, чи просто має потужних ворогів, але саме після скандалу з тими горезвісними “плівками” і почався відлік до стрімкого завершення його кар’єри головного урядовця країни. Не будемо описувати кожну серію цієї “Санта-Барбари”, згадаємо лише найцікавіші епізоди. Січневу заяву про відставку, яку Гончарук чи то написав, чи то не написав, але точно відніс не адресою – в ОП замість секретаріату ВР, нинішню заяву, яка не менш легендарна – кажуть, що прем’єр нічого не писав, просто дають хід старій заяві, нібито написаній без дати 29 серпня минулого року. Ще можемо згадати розмову президента Зеленського з керівником уряду після скандалу з оприлюдненням аудіозаписів. Тоді глава держави порівняв Гончарука з хорошою машиною, яка ще не наїздила свій ліміт. І увесь цей час урядова команда працювала під акомпанемент звинувачень у не фаховості, її таврували “соросятником”, агентами зовнішнього управління. Це все автоматично било по рейтингу всієї влади, і коли були оприлюднені останні соцопитування, стало остаточно зрозуміло, що Гончаруку на посаді довго не втриматися.

Те, що відбувалося в інформаційному просторі кілька останніх днів, дуже нагадувало якусь гібридну спецоперацію. Звідусіль, особливо з анонімних Телеграм-каналів, просто лилися ріки інсайдів. Спочатку вкинули повідомлення про нібито призначення в уряд, ба, навіть новим прем’єром, Сергій Тігіпка. ЗМІ це проковтнули, і почали витягати з шаф цього політика і бізнесмена його скелети. Одним словом, всі дружно втрапили в хитру пастку. Учора ж кількість зливів просто зашкалювала. Всіх і не згадаєш. Гончарук написав заяву про відставку, повідомив один із “телеграмчиків”. Ні, не написав і не збирається, повідомив інший. В інших джерелах: прем’єр так хоче залишитися, що готовий пожертвувати своїми людьми в уряді. Ще в одних – до Окружного адмінсуду надійшла заява від імені прем’єра, в якій нібито міститься вимога до голови Ради Дмитра Разумкова зупинити відставку керівника Кабміну. У прес-службі уряду наявність такого позову спростували. І ще – посли “Великої сімки” буцімто погодилися на звільнення Гончарука, лиш би не чіпали Генпрокурора Рябошапку. А під саму ніч ситуація почала прояснятися: в країні таки буде новий керівник уряду, Денис Шмигаль, разом із ним прийде багато нових людей. Не всі вони, правда, “нові обличчя”.

Читайте також: Проти Коломойського, на користь Ахметова. Як Зеленський взявся рятувати вуглепром

Шмигаль і його (?) команда

Кар’єрний злет прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля став просто карколомним. Ми знайомили читача з біографією цього чиновника, якого називають креатурою найбагатшої людини країни Рината Ахметова. А все тому, що він встиг покерувати Бурштинською ТЕС, котра належить компанії ДТЕК. Сам Шмигаль зв’язок із донецьким бізнесменом спростовує, проте диму без вогню не буває: на початку серпня минулого року він очолив Івано-Франківську ОДА (в цій області знаходиться Бурштинський актив Ахметова), а вже за півроку опинився в кріслі віце-прем’єра – міністра розвитку громад і територій. Перед цим з посади міністра “пішли” Альону Бабак. Таке враження, що зроблено це було саме для того, щоб звільнити крісло для Шмигаля.

Про інших осіб, чиї імена оприлюднили вчора пізно ввечері, розповімо коротко. Отже, залишаються працювати в новому уряді міністр юстиції Денис Малюська, це соратник Гончарука, віцепрем’єр-міністр-міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров (його вважають людиною Зеленського) та міністр інфраструктури Владислав Криклій. Його свого часу пов’язували з Арсеном Аваковим, який на посаді переживає вже четвертий уряд поспіль, однак останнім часом був помітний дрейф цього чиновника в бік групи Ігоря Коломойського. Можна, приміром, пригадати проект наземного метро в Києві, який восени спільно піарили Криклій та нардеп-“слуга” Олександр Ткаченко. Останній виявляв значний інтерес до управління столицею, та коли стало зрозуміло, що нічого з того не вийде, швидко забулися про це метро.

Тепер про новачків. Досвідчений новачок – лікар Ілля Ємець, який став заміною Зоряні Скалецькій, котра досі сидить в карантині в Нових Санжарах. Біографія Ємця ніби поділена на дві частини. Перша – дуже позитивна: кардіохірург зі світовим ім’ям, має багато державних нагород. Друга – перебування його на посаді міністра охорони здоров’я в уряді Миколи Азарова. Причому недовго – з грудня 2010-го по травень 2011-го.  – тому під люстрацію він не підпадає. Тоді влада оголосила медичну реформу, і Ємець мав виконувати роль її провідника. Точніше, красивої вивіски. Однак його швидко “з’їли”. Дуже схоже на те, що і нинішнє призначення цього відомого лікаря має на меті те саме.

Прогнозовано з посади пішла Оксана Маркарова. Замість неї міністром фінансів призначили відомого фінансиста Ігоря Уманського, який працював заступником глави Мінфіну Наталії Яресько в першому уряді Арсенія Яценюка. Уманський є тією фігурою, яку сприйматиме МВФ.

Так само прогнозовано звільнили і міністра з питань ветеранів Оксану Коляду. Її сприймали як “рудимент” попередників. Замість неї крісло віддали генерал-лейтенанту Сергію Бессарабу (хоча раніше обговорювалася кандидатура юриста Олексія Резнікова). Скоріш за все в цьому випадку йдеться про піарний крок, який повинен сподобатися ветеранському середовищу. Утім деякі джерела вказують на можливий зв’язок Бессараба з групою Коломойського.

В уряді з’явився ще один діяч, який здійснив за останні місяці чудову кар’єру – Олексій Чернишов. Він замість Дениса Шмигаля займатиметься питаннями децентралізації. Донедавна він очолював Київську ОДА. Цю посаду харків’янин Чернишов, якого пов’язують з відомим бізнесменом і політиком Олександром Фельдманом, отримав 28 жовтня минулого року. До того був успішним бізнесменом. Подейкують, що зараз він орієнтується на групу Коломойського. Втім, наскільки це правда, буде видно за його діями в разі отримання нової посади.

Пішов з уряду й Дмитро Дубілет. Таке враження, що йому просто набридло працювати на державній посаді. Тому в даному випадку втрата крісла не покарання, а радше полегшення. Заміною Дубілету став львів’янин, учасник АТО Олег Немчінов. При минулій владі він працював державним секретарем Мінмолодьспорту. Зазвичай, міністри Кабінету міністрів, які займаються документообігом уряду, організацією його діяльності, це люди, з якими комфортно прем’єр-міністру. Тому, можливо, Немчінов є креатурою Шмигаля.

Змінився і міністр соцполітики. Юлія Соколовська нічим скандальним відзначитися не встигла, але її все одно вирішили поміняти. Наступниця, Марина Лазебна, широкому загалу мало відома, хоча із серпня минулого року очолювала Державну соціальну службу. Ця служба займається перевіркою законності отримання соцвиплат. Але пані Марина має в біографії ще одну цікаву сторінку: з травня 2011 року по травень 2013-го вона була помічником міністра, директором Департаменту праці та зайнятості Міністерства соціальної політики України, яке тоді очолював Сергій Тігіпко. Лишилася вона там і при його наступниці Наталії Королевській. З травня 2013-го по березень 2014-го Лазебна очолювала Державну службу зайнятості, яка була ліквідована в березні 2014-го. Тобто, за сукупним часом роботи в урядових структурах і за посадами там під люстрацію Лазебна не підпадає. При цьому, схоже, її міг пролобіювати на посаду саме Тігіпко, який залишиться в тіні. Але за нашими джерелами, вона є людиною Наталії Королевської.

МЗС, як і писали ЗМІ, очолить Дмитро Кулеба. Тут інтриги немає, Вадим Пристайко на своїй посаді виглядав серед “зелених” білою вороною, тому його заміна напрошувалася вже давно. Втім, Пристайко з уряду не йде, він стане віцепрем’єр-міністром з питань європейської і євроатлантичної інтеграції.

Андрія Загороднюка в Міноборони замінив інший Андрій, генерал Таран. ЗМІ писали про нього, у тому числі й про скандальні сторінки в біографії цього військовика. Тарана вважають креатурою голови президентського Офісу Андрія Єрмака.

Посаду віцепрем’єр-міністра, міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій в уряді Шмигаля посів представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи, адвокат Олексій Резніков.

В 2004 році Резніков був адвокатом кандидата в президенти Віктора Ющенка у Верховному Суді України у справі про визнання виборів Президента України недійсними (“третій тур”), а в 2005 займався правовим забезпеченням та представництвом інтересів консорціуму “Інвестиційно-металургійний союз” у справі про законність приватизації ВАТ “Криворіжсталь”.

Серед клієнтів Рєзнікова були Олександр Роднянський і Борис Фуксман, Савік Шустер, Володимир Гусинський, група DCH Олександра Ярославського, ФК “Металіст” (щодо звинувачень в порушенні принципів fair play), корпорація “Інтерпайп”. Його партнером у бізнесі був Сергій Власенко.

ЗМІ повідомляють, що Резніков отримав прізвисько “Peacemaker” через те, що більшість конфліктних кейсів йому вдавалося привести до мирного врегулювання.

З квітня 2016 року по вересень 2018 року Резніков був заступником КМДА з питань провадження самоврядних повноважень. Дав старт впровадженню реформи у галузі зовнішньої реклами в Києві.

З листопада 2018 року Резніков поновив юридичну практику в якості партнера “Юридичної фірми “Астерс”, спеціалізується на альтернативному вирішенні спорів, включаючи винесення експертних висновків, переговори, фасилітацію, примирення, медіацію, встановлення фактів, попередню незалежну оцінку, досудові наради щодо врегулювання спору та підготовку мирових угод.

Крім того, Резніков в 2017 відповідав з боку КМДА за організацію і проведення пісенного конкурсу “Євробачення” і в 2018 – за організацію і проведення фінального матчу Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2017/2018.

З’явиться в уряді і дві зовсім нові посади. Нарешті молоді і спортсменам повернуть міністерство, його очолив Вадим Гутцайт. Колишній фехтувальник, був у передвиборчому списку “слуг” під №81, проте відмовився йти в депутати. З 2018 року він очолює Департамент молоді та спорту столичної адміністрації. І вперше в Кабміні буде віце-прем’єр з питань ОПК. Це крісло пророкували Олегу Коростельову. В разі призначення, він стане старійшиною в уряді. Олег Петрович народився в листопаді 1949 року. З грудня 2003 року обіймає посаду генерального конструктора – генерального директора КБ “Луч”. Призначення виглядає піарним, однак, з іншого боку, така поважна людина в ідеалі повинна змінити на краще стан вітчизняного ОПК.

Наразі залишаються вільними крісла міністрів освіти, енергетики, культури і віцепрем’єра з економічного розвитку.


Чи якісний за добором кадрів запропонований українцям склад уряду? Певні позиції укріпили, однак замість уряду “профанів”, в якому, за той короткий термін роботи, нікого з міністрів не ловили на корупції або на відвертому лобізмі інтересів олігархів, матимемо уряд, де чітко проглядаються конфлікти інтересів. І ці конфлікти дуже скоро стануть відомими широкому загалу. Допоможуть цьому ті олігархи, яких у Зеленського при формуванні складу нового уряду обділили.

Читайте також: У пошуках чергового “месії”. Як влада входить у системну кризу

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь