Politerno > Статті > Україна і світ > Проти Коломойського, на користь Ахметова. Як Зеленський взявся рятувати вуглепром

Проти Коломойського, на користь Ахметова. Як Зеленський взявся рятувати вуглепром

  • 26 Лютого, 2020
  • 1253 Переглядів
  • 0

В Україні назріває масштабна вугільна криза. Заборгованість по зарплатах на державних шахтах досягла рекордної позначки в 1,1 млрд гривень, а їх продукція виявилася нікому не потрібною – на складах накопичилося близько 2,5 млн тонн “зайвого” вугілля.

“По-суті, багато шахт просто зупинилися. Склади заповнені, а тривале зберігання вугілля викликає його окислення і загоряння. Так що простіше взагалі нічого не видавати на-гора, ніж гасити пожежі”, – пояснює експерт енергоринку Валентин Кісєльов. І, якщо нічого не вирішити, ситуація тільки погіршуватиметься.

Влада стверджує, що у неї є план з порятунку галузі.

25 лютого, на Всеукраїнській нараді працівників вугільної галузі, президент Зеленський озвучив його ключові пункти: створення координаційного центру по вугіллю і аудит галузі, різке скорочення імпорту вугілля (будуть ввозиться тільки марки, які в країні не видобуваються і якщо по ним є дефіцит), використання на державних ТЕС тільки українського вугілля. В першу чергу це стосується найбільшої державної енергетичної компанії “Ценренерго”, яку, як вважається, контролює олігарх Ігор Коломойський, активно імпортуючи для її потреб вугілля, що не подобається іншому олігархові Ринату Ахметову, який володіє вугільними шахтами.

Більше по темі виступу президента: Зеленський призначив людину Ахметова куратором вугільної галузі, але заявив, що “смотрящі” мають зникнути

Борги по зарплатах шахтарям пообіцяли погасити за два місяці, а інакше “зарплату не отримуватиме уряд”, – пригрозив Зеленський.

Загасивши “пожежу”, влада має намір братися за реформування вугільної галузі, зокрема, знову піднімалися питання закриття збиткових шахт і приватизації тих, що ще на плаву.

Цікаво, що Зеленський по-суті, визнав існування “смотрящих” на державних шахтах, але пообіцяв “прикрити лавочку”.

Втім, поки неясно, як будуть реалізовувати цей план. Адже на першому “енергетичному” РНБО, яке збиралося відразу після приходу Зеленського до влади, всі проблеми шахтарів теж озвучувалися. Але з тих пір нічого особливо не змінилося, а криза в галузі ще більше посилилася.

Величезні борги і зайве вугілля

На Всеукраїнській нараді працівників вугільної промисловості було гаряче. Особливо дісталося міністру енергетики Олексію Оржелю. Шахтарів явно не вразили яскраві презентації та оповідання міністра про те, як складно вибити гроші їм на зарплати у Мінфіну. Із залу почали називати Оржеля “ганьбою галузі” і “найгіршим міністром всіх часів”.

Головна претензія шахтарів – величезні борги по зарплатах, які вже перевалили за мільярд. Ця історія взагалі-то не нова. Тільки в минулому році влада двічі виділяла гроші на погашення боргів (останній раз – в грудні 2019 року дали мільярд гривень), але вони все одно наростають як снігова куля.

На багатьох шахтах платять частинами, людям винні за 4-5 місяців. І, як кажуть самі шахтарі, їх сім’ї буквально голодують.

“Зарплатний фонд по шахтам – 500 млн гривень в місяць. Тобто, зрозуміло, що, якщо борги не погашати, то в наступному місяці вони перевищать 1,5 млрд, а ще через місяць – 2 млрд”, – каже пан Кісєльов.

Як каже керівник департаменту Федерації профспілок з питань економічної політики Олег Пендзин, проблема в тому, що собівартість вугілля на державних шахтах занадто висока. Набагато вища, ніж ринкова ціна. Тому більшість шахт щомісяця генерують збитки.

Середня ринкова ціна вугілля в Україні складає 2130 гривень за тонну, а собівартість на державних шахтах – 3,7-3,8 тисяч. Тому складно платити навіть порівняно невисокі зарплати шахтарям (середній оклад становить 11,5 тисяч гривень), – пояснив він.

Причина високої собівартості – зношене обладнання та застарілі технології. “На приватних шахтах продуктивність праці вища, ніж на державних, у вісім разів. Якщо на перших на середньостатистичного шахтаря припадає 844 тонни видобутого вугілля в рік, то на других – менше 100 тонн”, – говорить Пендзин.

На думку Кісєльова, проблема також в низькому видобутку вугілля на державних шахтах. “При зростанні видобутку собівартість кожної тонни знижується, і навпаки”, – пояснив він. У минулому році держшахти видали на-гора близько 3,7 млн ​​тонн вугілля, тоді як видобуток по всій галузі склав 32 млн тонн. І частка держшахт щорічно скорочується.

Втім, раніше шахтам вдавалося все ж хоч якось гасити борги по зарплатах. Але останнім часом ситуація взагалі вийшла з під контролю.

“Справа в тому, що практично всю зиму вугілля не продається. На складах його накопичилося вже близько 2,5 млн тонн, а деякі шахти через перевантаженість складів просто зупинили видобуток”, – каже пан Кисельов.

Причини називають різні, в тому числі, теплу зиму, через яку, нібито, йде менше вугілля на виробництво тепла. Позначилося також зниження цін на газ – деякі ТЕС вирішили за краще перейти на цей вид палива, так як при нинішній ціні газ виходить вигіднішим, ніж вугілля – зазначає аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.

Міністр енергетики Олексій Оржель зазначив, що на складах ТЕС також скупчилися надлишки вугілля.

Але, як вважає глава Конфедерації вільних профспілок шахтарів Михайло Волинець, головною причиною, по якій “зависло” українське вугілля, стало різке збільшення імпорту.

Ряд ЗМІ вже повідомляли про нові схеми поставок російського вугілля через Білорусь. Воно завозиться через посередників, часто, під виглядом вугілля з державних шахт і надходить, в тому числі, на державні підприємства, зокрема, “Центренерго”. На таких схемах трейдери заробляють до 50 доларів з тонни і вище. За словами Волинця, за минулий рік в Україну було поставлено 6 млн тонн імпортного вугілля, що на 17% більше, ніж в 2018 році. І обсяги тільки ростуть.

“Зараз близько мільйона тонн вугілля стоїть на колесах для відправки в Україну”, – каже пан Кісєльов.

По вугільному ринку вдарив також імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Постачання почалися восени минулого року і, як вважається, відкриття імпорту через нардепа з президентської фракції Андрія Геруса пролобіював олігарх Ігор Коломойський для своїх феросплавних заводів. У минулому році, за даними Корольчука, було поставлено 2,5 млрд кіловат, а зараз в місяць нам заходить близько 200-300 млн кіловат. Імпортери включили режим активного демпінгу – пропонують електроенергію по 1,2-1,3 грн за кіловат, і наші електростанції теж змушені знижувати ціни.

“Якби імпорту не було, тариф був би 1,5 гривень за кіловат”, – говорить Корольчук.

У підсумку на українських електростанціях скоротилася генерація, а значить, і споживання вугілля. Однією з головних “постраждалих” в цій ситуації експерти називають компанію ДТЕК Ріната Ахметова.

План по вугіллю

На шахтарську нараду приїхав і президент Зеленський.

Він заявив, що про проблеми галузі знає, і що їх потрібно було вирішувати “ще вчора”. Також пообіцяв за два місяці повністю погасити шахтарям борги по зарплатах, а якщо буде запізнення за термінами хоч на день, без зарплат залишиться весь уряд. Загалом, Зеленський відразу ж спробував пригасити протестні настрої шахтарів.

Він заявив, що вже готовий якийсь план по вугільній галузі. Ось його основні пункти.

  • Створення Координаційного центру по вугіллю, який проведе фінансові та кадровий аудити держшахт і буде курирувати реформи. Цей комітет очолить віце-прем’єр-міністр Денис Шмигаль, виходець з компанії Ріната Ахметова ДТЕК.
  • Програма так званої “справедливої ​​трансформації” шахт. Її ціллю є закриття збиткових шахт, але не відразу, а після вирішення соціальних питань. Зеленський пообіцяв, що жодну шахту не закриють, поки шахтарям не запропонують іншу роботу. За цією програмою, нібито, вже були зустрічі з представниками Світового банку (тобто, закриття збиткових шахт). Також в цій програмі – стипендії на навчання дітей з шахтарських сімей, додаткові пільги для пенсіонерів та інше.
  • Обмеження імпорту електроенергії і вугілля. Зеленський здивувався, чому Україна імпортує електроенергію з країн, які “не пускають нас на свої ринки”, тобто, з Росії. Він заявив, що “спочатку наша електроенергія і наше вугілля, а вже потім-імпорт”. Це означає, що пріоритет і по електроенергії і по вугіллю буде віддаватися вітчизняній продукції, а імпорт залишиться тільки для підстраховки. Однак, по вугіллю Зеленський допустив імпорт марок, які в Україні не видобуваються або вони в дефіциті (це, наприклад, антрацит).
  • Боротьба з корупцією на державних шахтах. Зеленський сказав, що знає про “смотрящих” на державних шахтах і з чого вони годуються. Це схеми на обсягах видобутку, постачанні, і навіть на зарплатах. За його словами, зарплати на державних шахтах нерідко нараховують людям, яких немає не тільки на робочому місці, а й в країні. “Термін “смотрящі” повинен зникнути, як і самі “смотрящі”, – заявив президент. За підсумком аудиту Міненергетики доручено передати відповідну інформацію про порушення до правоохоронних органів.
  • У перспективі – приватизація шахт або державно-приватне партнерство (тобто, концесія). Але тут особливої ​​конкретики поки немає.

Чи будуть реальні реформи?

Поки складно сказати, наскільки реальний план з порятунку вугільної галузі від Зеленського.

З одного боку, зрозуміло, що зі збитковими шахтами вже давно потрібно щось робити. Власне, програма їх закриття паралельно з реорганізацією і модернізацією перспективних шахт в Україні вже працювала. І на неї виділилися гроші з бюджету. Правда, в минулому році вона остаточно застопорилася – з передбачених 450 млн гривень більше 300 млн забрали на погашення боргів по зарплатах.

“Україна підписала Паризький протокол, згідно з яким всі шахти взагалі повинні бути закриті до 2050 року, а енергетика на той час перейде на поновлювані джерела. Так що закриття шахт – питання часу”, – говорить Олег Пендзин.

За словами Юрія Корольчука, на закритті збиткових шахт давно наполягають міжнародні партнери України, зокрема, МВФ. “Вони продавлювали це ще при Порошенкові. Але той з 2015 року фактично поставив все на паузу, що й зрозуміло – на схемах з вугіллям його оточення непогано заробляло. Тепер іноземні кредитори будуть намагатися форсувати реформи до закінчення каденції Зеленського, тобто, до 2024 року”, – вважає експерт.

З іншого боку, незрозуміло, у що виллється спроба закрити збиткові держшахти. “Це фактична ліквідація десятків населених пунктів, для яких ці шахти містоутворюючі. А що робити з людьми? Для цього потрібні не тільки програми з перекваліфікації, а й нові робочі місця, а це вимагає величезних інвестицій”, – додав Олег Пендзин.

Крім того, непопулярні заходи напевно спровокують масові невдоволення в шахтарському середовищі. Чи піде на це Зеленський – питання поки відкрите.

Не менше запитань і по боротьбі зі схемами на державних шахтах. З моменту торішнього “енергетичного” РНБО особливо нічого не змінилося, що і доводить зростання імпорту вугілля.

“Неясно також для чого створювати нову контролюючу структуру, якщо галузь знаходиться в підпорядкуванні Міненерго і ним управляється”, – каже пан Кісєльов.

“Потрібне в першу чергу, кадрове перезавантаження. Створюється враження, що поки ніхто не розуміє, що ж робити з цією вугільною галуззю. І зараз ось зібралися, поговорили, зняли стрес і розійшлися. Неясно, буде продовження і яке?”, – додав експерт.

За словами Рябцева, великі сумніви викликають плани з приватизації держшахт, так як більшість з них загрузли в боргах і продовжують генерувати збитки.

“У них потрібно вкладати величезні гроші, але чи є в цьому сенс, адже ринок збуту вугілля під питанням. Тому шахти можна приватизувати хіба що за копійки”, – вважає Рябцев.

Проти Коломойського, на користь Ахметова?

Втім, насправді за обіцяними “трансформаціями” вугільної галузі може критися питання переділу ринку.

Уже давно в експертному середовищі ширяться чутки, що Ігор Коломойський, якого раніше називали “покровителем” Зеленського, більше не дружить в новою владою.

Це підтверджують і заяви Зеленського на нараді. Зокрема, про шкідливий імпорт електроенергії з Росії, який приймався президентською монобільшістю. Саме Коломойський, як вважається, пролобіював запуск поставок дешевої електроенергії для своїх феросплавних заводів в минулому році. І став одним з перших покупців російської електроенергії.

Також Коломойський активно заробляв на схемах з імпортним вугіллям, який йшов на “Центренерго” через Білорусь через кілька фірм-прокладок, пов’язаних з олігархом.

Але, якщо Коломойський став “опальним”, то Рінат Ахметов, нібито, навпаки, знайшов спільну мову з президентом. І, на думку експертів, заявлені нововведення на вугільному ринку – повністю на його користь. Наприклад, ДТЕКу явно вигідне зниження обсягів імпорту електроенергії з Росії (це дозволить наростити генерацію на своїх електростанціях і підвищити ціни). Також вигідне і зменшення імпорту вугілля.

Під час свого виступу перед шахтарями, Володимир Зеленський звернувся до Тімченка (глави ДТЕК), який також там був, і запитав, чи візьметься ДТЕК за приватизацію шахт. Також він запросив його відвідати разом з президентською делегацією держшахти. Та й той факт, що Координаційним центром керуватиме виходець з ДТЕК Шмигаль також говорить багато про що, – вважають експерти.

Цікавий нюанс. На зустрічі з шахтарями президент невтішно відгукнувся про Віталія Кропачева, власника концерну “Донінвест” і вугільного “смотрящого” часів Порошенка. Який теж знаходиться в поганих відносинах з Ахметовим, будучи його конкурентом на вугільному ринку. На скарги робітників, мовляв, на шахтах Кропачева теж затримують зарплати, Зеленський прямо запитав “Кропачев – він аферист?” і пообіцяв передати інформацію в правоохоронні органи.

Загалом, те, що відбувається на даний час, виглядає як посилення позицій Ахметова. Принаймні, озвучені Зеленським тези на вугільній нараді (обмеження імпорту вугілля і електроенергії, наїзд на Кропачева) практично збігаються з тим, що раніше звучало від групи підтримки олігарха у Раді.

Читайте також: Розплата за обман. Чому рейтинги Зеленського та “Слуги народу” падають одне за одним

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE