Суди зможуть заарештовувати банківські рахунки боржників за мобільний зв’язок і комунальні послуги та списувати з них заборгованість, не сповістивши про це самого боржника. Такі новації містяться в законопроекті №6232, авторства президента Петра Порошенка, що надійшов до Верховної Ради з Адміністрації Президента України і зареєстрованому в парламенті.
794-сторінковий документ передбачені внесення змін до трьох кодексі і ряду законів України щодо процесуальних норм судових розглядів в господарському та цивільному правосудді, а також автоматизації процесів і спрощення процедур в цих сферах.
Однією з ключових новацій, яка може торкнутися кожного громадянина, може стати система судового “наказного провадження” та автоматичного списання з боржника позовних вимог в цивільному судочинстві.
Згідно тексту документу, в кодекси і ряд законів пропонується внести новації, які дозволять розглядати справи без судового процесу, в так званому “наказному провадженні”, якщо мова йде про “незаперечну заборгованость” – тобто, заборгованість, очевидною з норм укладеного договору. У разі, якщо сума заборгованості не перевищує 100 прожиткових мінімумів (155 тис. гривень), за бажанням позивача може не проводитися процедура позовного провадження, а питання може вирішуватись без повідомлення та заслуховування сторін, в режимі “наказного провадження”.
Суддя без проведення судового засідання може приписати боржникові штраф “судовий наказ” і накласти арешт на його рахунки в банках. Сам боржник має право протягом 20 днів з дня видачі “судового наказу” подати заяву про його скасування, інакше по замовчуванням вважатиметься, що він підтвердив свою згоду. “Якщо боржник скористався своїм правом – суд скасовує наказ, якщо ні – наказ набирає законної сили”, – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Така процедура допускається навіть коли розглядаються справи про заборгованість за комунальні послуги або мобільний зв’язок. “У цивільному процесі не дозволяється вилучення в наказовому порядку заборгованості, яка витікає зі договорів з фізичною особою, яка не є підприємцем, крім вилучення заборгованості із зарплати, оплати житлово-комунальних і телекомунікаційних послуг”, – йдеться в тексті.
А в закон “Про виконавче провадження” планується внести статтю 9-1 і доповнити статтю 48 механізмом “автоматизованого арешту коштів”. Йдеться про автоматичний арешт рахунків боржника в банках (в тому числі – картковий).
При зверненні позивача, суд для забезпечення позову може віддати розпорядження про “автоматичний арешт” коштів на рахунках боржника. Інакше кажучи – заблокувати його рахунку та банківських картках.
При цьому сама система блокування й адміністрування коштів буде будуватися на програмному продукті Державної судової адміністрації. Адміністрація створює спеціальний державне унітарне підприємство, яке буде розробляти програмний продукт, інсталювати його в Єдиній системній інформаційно-телекомунікаційній системі та в системах автоматизації комерційних банків. “Взаємодія здійснюється … без втручання співробітників банків в роботу системи автоматизованого арешту коштів в порядку, передбаченому законодавством”, – зазначено в пункті 4 статті 9-1, яку запропоновано включити в текст закону “Про виконавче провадження”.
Яким чином буде відбуватися примусове списання боргів з рахунками боржника, чи буде для цих цілей задіяне кероване унітарне підприємство системи, або ці функції буде передано саммим банкам – в тексті законопроекту не пояснюється. Як і те, чи буде означати доступ державної структуру до рахунків вкладників банків, а також можливість зовнішнього управління цих рахунків, вихід українських банків з міжнародних платіжних систем, які категорично забороняють подібне втручання.
