Повернувшись з останньої поїздки в АТО, я вирішив, що починаю свій власний проект з реформування Української армії. Мене аж підкидає від злості, коли дізнаюся про армійський ідіотизм, піднесений до правила.
Чекати, що у когось в міністерстві, або в генеральному штабі проясниться в голові, сенсу немає. Я почну, в міру своїх скромних можливостей, а там, можливо, інші журналісти та активісти підхоплять це прапор боротьби з кретинизмом.
Йдеться про штабні перевірки бойових частин на полігонах і на передовій. Керівний штат ВСУ роздутий до неможливості. В тилу в кабінетах сидить натовп начальників у великих погонах. Їм потрібен статус УБД, а ще потрібно періодично показувати вищестоящому начальству, що вони для чогось потрібні.
Зробити це можна, виїхавши з якоюсь перевіркою в бойову частину – перевірити, чи зроблені інформаційні дошки на полігонах на однаковій висоті, висить чи ні інструмент на пожежному щиті в правильній послідовності, чи прибрали сніг з техніки. Буває, що на таку перевірку приїжджає від 10 до 20 штабних полковників і підполковників.
Всю цю шоблу командир підрозділу повинен годувати і “танцювати”. Шашлики, коньяки, кури-гриль. І нехай тільки спробує не догодити.
Але навіть не це головна проблема. Як би хлібосольно не зустріла частина перевіряючих, вони все одно знайдуть якісь недоліки. А як інакше? Навіщо ж вони їздили, якщо нічого не знайшли? В армії так, якщо ти нічого не знайшов, значить погано шукав, відповідно погано працюєш. А якщо роздовбали бойову частину в пух і прах – молодець! Цінний працівник.
Під час перевірок починає безвідмовно працювати ще одне правило. Винним виявиться той, у кого менше звання і посада. Запитає перевіряючий у комбрига: “Що це за х … ня?”. Комбриг відразу викличе заступника і задасть той же питання. Зам – комбата. Комбат – ротного. Ротний – рядового. Як результат всі злі, а рядовому вліпили догану і зняли зарплату.
У підсумку, коли у цього рядового закінчується контракт, він говорить: “А пішли ви всі …” і звільняється. Якщо ж в цій ланці з’являється порядний офіцер, то він бере вигадану провину на себе і, відповідно, теж бажає швидше звільнитися з вищевказаними словами.
Під час останньої поїздки два тижні мотався по передовій і побував у багатьох бригадах і підрозділах. Наведу кілька прикладів, за що військові за останні кілька місяців отримали на горіхи:
Болото в лісі або на передовій лежить не рівно. Техніка їздить – збиває бруд в горби. Чому не розрівняли?
Солдат в бліндажі сидить без броника.
Каструля, в якій, в польових умовах, готують на вогні – закопчена. Чому не відтерли піском до блиску?
На передовій немає стенду, де вказано меню на місяць.
Не створено взводний пункт видачі боєприпасів.
Тут більш детально. Коли я воював, боєприпаси завжди були на позиції, під рукою. А виявляється, це неправильно. Боєць повинен отримати на пункті видачі 4 ріжка, розписатися і побігти воювати. Відстрілявся, каже Сепару: “Стоп, почекайте, у мене патрони закінчилися. Я зараз”. Сепари кажуть: “Лади, ми почекаємо”. Солдат біжить на пункт, отримує ще 4 ріжка, розписується …
Як я збираюся з цим боротися? А ось як. Даю військовому начальству час до вересня, щоб схаменулися. За цей час збираю подібні випадки. Беру їх “на олівець”.
А з вересня починаю розслідування по кожному такому “пильному” інспектору. Дізнаюся про нього все: де і як він служив; як отримав УБД; завдяки яким зв’язкам просувався по службі; коли і що пропало в частині, де він служив і чи не причетний він до розкрадання.
Все – включаючи юнацький вік і колір штанців, в яких він в дитячий сад пішов. Пишу таку собі біографію і виставляю на загальний огляд. Не подобається – нехай викликає мене на дуель, якщо духу вистачить. Залишаю за ним право вибрати зброю.
Шановні бойові солдати і офіцери, волонтери, моя електронна пошта [email protected]. Прошу повідомляти про всі подібні випадки. Зробимо відомими штабників, які заважають вам воювати.
Прошу лише врахувати, що кожен випадок буду ретельно розслідувати. Варіант коли ви отримали від командира по шапці за п’янку або реальну провину, і просто хочете помститися – не пройде.
З повагою до всіх справжнім бійців, які гідно захищають нашу Батьківщину.
Влад Якушев
лейтенант, екс-начальник прес-служби
14-ї окремої механізованої бригади ОК “Захід”
