Кілька днів тому в Пекіні відбувалася грандіозна подія світового масштабу. Китай представляв свій проект “Нового Шовкового Шляху”.
На цьому форумі “Один пояс – один шлях” зібралися представники 130 держав, 29 з яких були представлені лідерами країн.
Президент Росії Путін загубився серед гостей цього всесвітнього форуму. Бо всі прекрасно розуміли, що Путін не бере участі в цьому “святі життя”. Росія опинилася в стороні від цього проекту Нового Шовкового шляху, якої пройде південніше Росії.
Тому Росії в цьому проекті “нічого не світить”. Більш того, цей інтеграційний і геополітичний проект зв’яже Китай з Європою, минаючи Росію.
Таким чином у Кремля з’являється ротужний конкурент в євразійському проекті, в який Пекін збирається вкладати величезні кошти. По суті справи, це серйозна альтернатива Євразійському Союзу, на який Путін витратив 10 років.
Більш того, якщо подивитися на карту країн, за якими буде проходити Новий шовковий шлях, то він підозріло сильно збігається з відомим планом “Анаконда” по оточенню СРСР військовими базами і конфліктами часів Холодної війни. Не випадково китайці дали йому таку цікаву назву “Один шлях – один пояс”. Китайський світ повільно, але, але впевнено виграє у “Русского мира Путіна”.
Виходить, що крім маленької, але болючою для Росії геополітичної пастки, в якій опинився Кремль після нападу на Україну і захоплення її територій, Путін виявився у великій геополітичній пастці – гетто для країн – ізгоїв.
Захід і Схід повільно ізолюють Путіна від решти світу, з метою спільного використання ослабленої Росії.
На Сході і Півдні Росію тепер обмежує і затискає Китайський шовковий шлях. А на Заході, до Європи, йому перегороджує шлях, що бореться з агресором Україна і санкції. Залишається тільки Північ. Але і Арктику у нього, на протязі найближчих 10 років відберуть.
А на підході ще нова геополітична неприємність для Путіна. Його друг, президент Туреччини Ердоган, якому Кремль так сильно допомагає, швидкими темпами формує, під себе, нове геополітичне утворення – від Криму і Стамбулу – до Астани і Ашхабаду – “Тюркський світ”, які йде на зміну Османському проекту і турецькій республіці Ататюрка.
І цей “тюркський світ” буде конфліктувати не з китайцями чи арабами, а з “русским міром Путіна”
