Як столо відомо, в Тернополі розгорівся скандал, пов’язаний із протистоянням між тернопільськими підприємцями та бізнесменом Борисом Рублеником. Власне, самі підприємці, а також голова громадянського руху “Протидії рейдерським захопленням та бедіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування” Ружена Волянська, звинувачують Бориса Рубленика у рейдерстві.
Ми повідомляли, що днями пані Ружена увірвалась до офісу газети та сайту і зажадала від регіонального представника медіа-корпорації RIA Юрія Штопка пояснень щодо обставин виходу статті “Війна між підприємцями та власником мережі аптек: хто кого?.
Ружена Ігорівна вимагала від представників мас-медіа пояснити як редакція могла допустити поширення брехні? Наклепом же вона вважає твердження, що начебто у майновому конфлікті між підприємцем Борисом Рублеником та нею Волянська не захищає громаду міста, а банально лобіює бізнес-інтереси своєї сім’ї.
Юрій Штопко на свої сторінці ц Facebook висвітлив власне бачення ситуації:
Шановні Волянська Ружено Ігорівно та Наталіє Василівно!
У відповідь на ваше письмове звернення з вимогою про отримання документів, які підтверджують слова одного з героїв публікації «Війна між підприємцями та власником аптек: хто кого?», розміщеної на сайті te.20minut.ua, Рубленика Б.Б., а також в продовження нашої розмови, повідомляю наступне:
1) Журналіст (власне, як і редакція або видавець) не зобов’язаний подавати підтверджуючі документи іншому фігуранту публікації. У випадку судового засідання, на вимогу суду, ці документи можуть бути надані. Але не вам. Ви не маєте підстав та компетенції їх вимагати.
2) Звинувачення у «жовтизні» публікації образливі і невиправдані, як і ствердження на вашій сторінці у ФБ (в публічному просторі, до речі) щодо замовності статті. З огляду на те, що ви навели начебто факти, що стаття замовна, причому з конкретними цифрами – це може стати підставою для зустрічного позову з нашого боку з метою захисту нашої ділової честі та репутації, оскільки публікація є авторським журналістським матеріалом.
До слова, нагадаю, що «жовтим» є замовний матеріал, який однобоко і необ’єктивно подає інформацію. У вищезгаданій публікації фігурують коментарі багатьох дійових осіб: ваш, пані Ружено, підприємців, що скаржаться, пана Рубленика, а також нейтральних осіб, що не є сторонами конфлікту – Олександра Богомола та Андрія Шкули. Причому до моменту отримання відповіді на звинувачення від пана Рубленика матеріал містив лише ваші звинувачення та позиції нейтральних сторін. Тобто тоді вас все влаштовувало?
Матеріал містить приблизно однакове процентне співвідношення коментарів обох учасників конфлікту, фактаж і оціночні судження з боку усіх учасників інциденту. Звинувачення та закиди на адресу опонентів містять коментарі обох сторін.
Текст усіх коментарів підтверджується диктофонними записами.
3) Відповідно до ЗУ «Про друковані засоби масової інформації» журналіст звільняється від відповідальності за розповсюдження неправдивої інформації в тому числі і у випадку, коли «інформація є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб». Ви апелюєте до дослівної цитати пана Рубленика. Тож претензії і вимоги щодо документів ви можете виставляти йому, як опоненту по конфлікту. Журналіст в даному випадку є лише ретранслятором позицій учасників конфлікту та незалежних осіб з метою створити повну картину інциденту та показати його для читача різнобічно. Власних суджень журналіста у тексті немає, тож претензій до об’єктивності тексту та добросовісності журналіста не може поставати.
Згодом Юрій Штопко додав публікацію, до якої прикріпив документи:
Як людина неконфліктна, я не мав наміру вести інформаційну війну з пані Ружена Волянська з приводу її бурхливих претензій. Оптимальним бачу розв’язання ситуації цивілізованим методом – через суд.
Однак безліч інформаційні атаки з боку пані Ружени, публікації , що з’являються у місцевих «виданнях» і мають чітко звинувачувальний характер щодо нашої корпорації, змушують мене відповісти у публічному просторі.
Сайт «Час» стверджує, що Ружена буде судитись з приводу «наклепу», що вона захищає інтереси сім’ї, а не підприємців?
Прошу, на вашу наполегливу вимогу – документи, що підтверджують право власності на ділянки немалої площі. Документи, які може отримати кожен і пересвідчитись – особистий інтерес «громадської діячки» у цій справі величезний. І це ще не всі наявні в мене документи щодо цієї теми.
Решту побачить суд. Я таки прихильник вирішення інцидентів мирно або в суді, а не розгортанням конфлікту в ФБ та інформаційному просторі.
