Адже він не робив нічого того, чого б не робили всі вони. Він наївно вважав, що для них він свій
Але кастовість в українській політиці ніхто не відміняв. Бізнесмен, навіть з дуже великим бажанням красти по-крупному, ніколи не стане членом банди злодіїв. Так було завжди, кримінальники (кримінал) – окремо, бізнесмени (комерсанти) – окремо.
Варто тільки подивитися на 5 днів роботи регламентного комітету. Перед Розенблатом було 4 депутати, за кожного з них Луценко просто розмазували по стінці. Було чітко видно підтримку кожної фракції (банди). Розенблата здали не те, що без бою, його лупцювали навіть “свої” з БПП.
Член БПП Арешонков, так само представник Житомирщини, був більше стурбований долею корумпованих житомирських суддей і прокурорів, особливо прокурора області, ніж долею колеги по фракції. Його дратувало, що через Розенблата “шановні люди” можуть попасти під роздачу.
Для розуміння глибини стурбованості цього народного обранця з Житомирщини потрібно сказати, що Арешонков все життя пропрацював в Житомирській державної адміністрації та Житомирській обласній раді. Тому Арешонков “свій” і “шановні люди” з прокуратури області теж “свої”. А Розенблат чужий – тому його не шкода, його можна зливати.
Бориславу Соломоновичу тепер можна побажати тільки одне – бути більш перебірливим і завжди пам’ятати про кастовість української політики.
