USD26.988-0.0849EUR33.2277-0.1803
Politerno > Тернопільщина > Мізерна вигода і ризики для здоров’я тернополян – примарне торф’яне щастя

Мізерна вигода і ризики для здоров’я тернополян – примарне торф’яне щастя

  • Листопад 28, 2017
  • 166 Переглядів
  • 0

Торік депутати Тернопільської міськради виділили з бюджету міста понад 14 млн грн на встановлення додаткових котлів для спалювання торфу і виробництва з нього теплової енергії. Та чи варто ризикувати здоров’ям жителів міста і безпекою довкілля?

Уже більш як півроку в різних мікрорайонах Тернополя спалахують протести. Жителі обурені тим, що невдовзі усі сім із запланованих потужних котелень буде переведено на використання торфу. Люди переконані: така “енергоефективність” створює небезпеку для них і довкілля.

Перед початком реалізації проекту міські чиновники не обтяжували себе проведенням громадських обговорень, щоб урегулювати болючі питання і хоча б не посилювати напруги в місті. Жителі дізналися про спалювання торфу в котельнях уже за фактом — через специфічний їдкий запах у повітрі, гудіння і чорний дим. Вони самі ініціювали громадські слухання, приходили з плакатами під міську раду з вимогою заборонити реалізацію такого “енергоощадливого” проекту. Наразі в міськраді створено комісію, яка вивчає цю проблему.

Торфу — зелене світло!

Власником котлів для спалювання торфу і виробництва теплової енергії з нього стало приватне ТОВ “Тернопільтепло”. Гаразд, але чому ж комунальне підприємство “Тернопільміськтеплокомуненерго”, яке транспортує тепло в оселі містян і бюджетні організації, погодилося на використання саме торфу як альтернативного виду палива?

Директор підприємства Андрій Чумак пояснює цей вибір так: “Ми керувалися постановою Кабміну від 2 квітня 2009 р. №401 “Про затвердження Порядку розроблення регіональних програм модернізації систем теплопостачання”, яка визначає метою цих програм значне зменшення обсягів споживання природного газу та заміщення його альтернативними видами палива; запровадження використання місцевих видів палива і, зокрема, торфу. На основі цього документа обласна рада ще у
2010 р. прийняла регіональну програму енергоефективності та енергозбереження, що передбачає використання торфу. Далі було розроблено схему теплопостачання міста Тернополя і заходи з переведення деяких котелень на торф. Крім того, наш інвестор і розробник проектної документації — ТОВ “Промгазтехнологія” має значний досвід у використанні торфу як одного з найбільш доступних видів палива в нашому регіоні. Його технологія дозволяє дотримуватися європейських норм викидів шкідливих речовин, що підтверджується міжнародними сертифікатами.

Але ми не обмежуємося використанням торфу. У Тернополі реалізуються ще й інші проекти, наприклад, проект Північної екологічної фінансової корпорації “НЕФКО” передбачає модернізацію однієї з котелень міста для спалювання деревних пелетів, а проект ЄБРР, з яким нині теж працює міська влада, має на меті використання в котельнях відходів деревини”.

Переведені на торф котельні — досить потужні, дають змогу забезпечити виробництво теплоенергії і з торфу, і з природного газу, бо газові котли там залишилися. Неважко здогадатися: при відборі котелень для реконструкції під використання торфу КП “Міськтеплокомуненерго” враховувало насамперед інтереси інвестора — приватної фірми, якій потрібна велика кількість споживачів, щоб продавати значні обсяги теплоенергії й отримувати прибутки. При цьому комплекс заходів для зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу не став першочерговим.

Хто б сумнівався, що використання торфу для виробництва тепла є економічно вигідним видом діяльності і дає можливість досягти значної економії коштів. Згідно з технологією, для виробництва тієї самої кількості теплоти 2,5 т торфу можуть замістити 1 тис. кубометрів природного газу. А тонну торфобрикетів (насипом) у дочірньому підприємстві “Смигаторф” ДП “Рівнеторф” можна придбати за відпускною ціною 270 грн (з ПДВ). Тож навіть роздуті витрати на одну тонну торфу — до 2100 грн (з ПДВ), який ТОВ “Тернопільтепло” поставляло для КП “Тернопільміськтеплокомуненерго”, є нижчими, ніж ціна газу в НАК “Нафтогаз України” для виробництва теплоенергії — 5930 грн за тисячу кубометрів (з ПДВ). Врешті, такі витрати мали б стати предметом уваги Національної поліції, Державної аудиторської служби та інших контролюючих органів.

Мізерна вигода

Загальні обсяги економічно-енергетичної вигоди від використання торфу в Тернополі поки що мізерні. Упродовж п’яти місяців, із грудня 2016-го до квітня 2017-го, коли котельні Тернополя вже спалювали торф, економія коштів виявилася незначною — 2,2 млн грн. “Ми дивимося на це реалістично, і все одно не зможемо досягти зменшення обсягів використання природного газу більш як на 20%”, — запевняє в інтерв’ю DT.UA директор КП “Тернопільміськтеплокомуненерго” Андрій Чумак.

Однак зниження тарифу на теплову енергію для населення, чого бажають жителі Тернополя, від використання торфу замість газу не передбачається. Бо знизити рахунки за тепло можна в інший спосіб — установивши в підвалах будинків індивідуальні теплові пункти з приладами обліку, щоб регулювати подачу тепла відповідно до потреб мешканців. Плюс здійснити комплексне утеплення будинків.

У жертву торфу — здоров’я жителів

Та до начебто енергоефективного проекту підкралася екологічна проблема — запроектовані і побудовані за радянських часів, ці котельні сьогодні розміщуються в густонаселеній житловій зоні, одна з них — по сусідству з педагогічним університетом.

Так, під час реконструкції котелень під використання торфу інвестор певною мірою мінімізував викиди шкідливих речовин в атмосферу. Він підвищив димові труби з 22 до 34 м, упровадив технологію допалювання торфу в камері, що дає змогу частково зменшити викиди летких речовин, зрештою, встановив рукавні фільтри, які в основному затримують тверді частинки (наприклад попіл).

Менеджер фірми “Промгазтехнологія” Олександр Кушер в інтерв’ю ЗМІ переконував, що система викидів, яка діє в Тернополі, відповідає європейським нормам. “Ці котельні забезпечують європейські норми викидів пилу в повітря — 50 мг пилу на метр кубічний, а в Україні граничний показник становить 150 мг на метр кубічний”, — сказав він.

Проте істотно зменшити ризики забруднення повітря і шкоди для здоров’я жителів не вдасться. У цьому переконаний доцент Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка, кандидат хімічних наук Володимир Хоменчук.

“Я не є цілковитим противником використання торфу для виробництва тепла, — переконує науковець. — Його спалювання економічно вигідне і менш екологічно небезпечне, ніж спалювання мазуту, нафти, кам’яного вугілля, але в сільській садибі, де потужність котла в межах 14 кВт. Нам пропонують спалювання торфу у котлах з високою потужністю (2,5–3 МВт. — Р.Я.), де торфу згоряє в сотні разів більше. А в ньому містяться шкідливі речовини, наприклад сірка. Рукавні фільтри, які встановили на котельнях у Тернополі, затримують лише тверді частинки, наприклад золу, а леткі речовини викидаються в повітря. Якщо недостатньо висока димова труба і похмура, безвітряна погода з високою вологістю повітря, це призводить до опускання димових мас, утворення аерозолів. Люди, які страждають на серцево-судинні захворювання, на різні види алергії, почуватимуться ще гірше. Частинки сажі, які будуть вбирати крапельки води із сіркою, утворюватимуть сірчисту кислоту, а потім у результаті процесу каналізації утворюється сірчана кислота, а вона вже становить небезпеку для всього людського організму. Це — проблема минулого століття, коли формувався смог лондонського типу. Як на мене, більш доцільно провести термомодернізацію будинків, замінити або відремонтувати теплотраси, і можна буде компенсувати ті 10% теплоенергії, які мають виробляти котельні на торфі, без шкоди для довкілля і здоров’я людей”.

Обійдемось без екологічної експертизи?

Нині щодо проекту виробництва теплової енергії в Тернополі з торфу триває судова тяганина. Адже реконструкція міських котелень під використання торфу відбувається без позитивного висновку Державної екологічної експертизи проектної документації. І тому на початку вересня 2017 р. Тернопільський окружний адміністративний суд за позовом Державної екологічної інспекції в області зупинив виконання робіт щодо реконструкції однієї з котелень — до отримання згаданого висновку, який є обов’язковим для видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. А устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива якраз належить до такого виду діяльності (постанова Кабміну від 28 серпня 2013 р. №808).

 Паралельно із судовими процесами слідче управління ГУ Національної поліції в Тернопільській області здійснює два кримінальні провадження: одне — за фактом підробки проектної документації для проведення робіт з реконструкції котельні під торф по вул. Київській, 3с, у Тернополі, друге — щодо зловживання службовим становищем посадовими особами ТОВ “Тернопільтепло” і КП “Тернопільміськтеплокомуненерго” при виділенні коштів міського бюджету Тернополя (а це понад 14 млн грн) на проведення робіт з реконструкції всіх семи котелень (див. документ). Наразі тривають слідчі дії, підозр нікому не оголошено.

Очевидно одне: реальна економічна і енергетична вигода від використання торфу не здатна компенсувати ризики для здоров’я жителів міста і безпеки довкілля. Якщо на першому місці не стоїть турбота не тільки про теплозабезпечення, а й про здоров’я споживача.

Роман Якель, Дзеркало тижня

Поділитися: