У п’ятницю у “порохоботов” було свято. З ними зустрівся той, чиїм ім’ям назвали цей підвид блогерів – Петро Порошенко.
Про це стало відомо з поста одного з найвідоміших авторів пропрезидентського спрямування – Мирослава Олешка. Він виклав спільне Селфі з Порошенком. Пізніше факт зустрічі підтвердили і інші її учасники.
Багато з них, розписуючи чесноти президента, впали в небачене досі славослів’я. Провладні блогери наповнили соціальні мережі потоками вихвалянь і водоспадами лестощів.
Публікуємо другу частину огляду звітів так званих порохоботів про їхню зустріч з лідером, гідних висвітлення на сторінках північнокорейського друку. Попередження: місцями присутня ненормативна лексика.
Перша частина: “Порохоботи” продовжують розсекречувати держтаємниці із закритої зустрічі з президентом
“Спасибі за те, що він врятував мою країну”
Все почалося з фотографії, яку опублікував блогер Олешко.
Цікаво, що фотографію цю блогер спочатку видалив, а потім знову повернув – бо пост встигли скопіювати, а скріншот опублікували багато ЗМІ.
Пізніше стала відома причина метань Олешка: виявляється, перед зустріччю потрібно було здати телефони. Чого блогер, судячи з усього, не зробив. За це на нього образилися інші “порохоботи”, які чесно виконали умови зустрічі.
“Фамільярне” фото з президентом, судячи з усього, стало причиною серйозного прочухана для Олешка – тому він і видалив фото. До слова, в процесі дискусії блогер того ж табору Монова заявила, що у Олешка є 154 аккаунта.
У перекладі на зрозумілу мову це означає, що у блогера є 154 профіля в соціальних мережах, де він виступає під різними іменами, так звані бот-сторінки. Пізніше він компенсував свій “проступок” яскравим панегіриком.
Ось як він описує зустріч з Порошенком: “Повірте, однієї хвилини з ним мені вистачило, щоб зрозуміти, що він знає, що потрібно робити і як треба робити, а якщо ти будеш розповідати “ні, треба ось так краще” то отримаєш таку відповідь, яка мене влаштовує – так візьми і зроби. Тому друзі, я Президенту просто сказав спасибі за те, що він врятував мою країну і сказав, що перемога в 2019 році, в яку я вірю, це вже не тільки питання виживання, а й питання прогресу країни в складних умовах, які вже стають навчальним матеріалом для наших західних партнерів”.
Далі Олешко розписує досягнення Порошенка (безвіз, медреформа і так далі), говорить про його нетерпимість до ворогів (мова головним чином про внутрішніх, з яких в тексті згадана Тимошенко) і переходить до фіналу: “Сил (у Порошенко. – прим. ред.) повно, енергії повно, вистачить на всіх нас разом. Те ж саме: коли є міцна сімейна підтримка, сили завжди знайдуться. Як знайшлися, коли він в грудні був на Майдані, намагаючись не допустити кровопролиття і був в Криму, щоб не допустити анексії. І зараз він теж рветься в бій, в якому головне – віра до перемоги”.
“Він просто любить Україну”
Відомий блогер Ігор Бігдан намагався дотриматися якоїсь видимості об’єктивності та критичного підходу. Але в підсумку вийшла класична агітка, якою автор спробував вбити двох зайців: показати, що і “порохоботи”, і сам Порошенко – безсрібники.
“Я давно намагався зрозуміти, а чому власне Порошенко не хоче найняти на роботу тих, хто весь цей час тягне на собі захист інформпростору? Ось тепер, здається, зрозумів: тому що він такий же. Він безмірно поважає те, що ми робимо, те що ми жертвуємо на боротьбу час, гроші і сили, але він робить те ж саме. Один приклад: у 2014 році, коли війна з Росією здавалася дуже імовірною, знамениті комплекси ППО C-300, які охороняли Київ, були непрацездатними. Їх давним-давно розпиляли на метал і захиститися від вторгнення з повітря було тупо нічим. Порошенко витратив 600 мільйонів власних грошей на те, щоб швидко відновити систему ППО. І це тільки один епізод, а в цілому витрати особисто Порошенка і компанії “Рошен” обчислюються мільярдами гривень. Навіщо він це робить? Він просто любить Україну і не хоче, щоб вона перетворилася в Росію. Мотив простий, але залізний. Нас і наші мотиви він вважає такими ж. А раз так, то про які “зарплати порохобота” може йти мова?”- пише блогер.
Кінцівка у Бігдана вийшла дуже кінематографічною – хоч зараз на передвиборний ролик Порошенко: “Його дружина Марина – тендітна і сором’язлива красуня. Вона теж була, іноді підтримувала чоловіка, але більше мовчала. Я в кінці підійшов і запитав її “як ви витримуєте таке життя?”. Вона відповіла, що “сили надає впевненість, що ТАК ПРАВИЛЬНО”.
До слова, ще в 2012 році російський блогер Антон Носик заявляв, що Бігдан працює на путінський рух “Наші” в Росії. Він посилався на злам пошти прес-секретаря “Наших” Христини Потупчик.
“Найдешевший з топових повій, але найбільш плідний, – йдеться в пості Антона Носика. – Так як сам писати не вміє, то спеціалізується на репостах потрібних тем, які формують потрібні “нашистам” настрої”.
Носик стверджував, що як мінімум за два поста Бігдан отримав 4 тис. і 50 тис. рублів (130 і 1600 доларів за тим курсом ).
“При згадці про Путіна важка долоня гримнула по столу”
Блогер Олексій Петров малює картину, як Порошенко змінився в обличчі, коли мова зайшла про Путіна.
“Питання захисту України від зовнішніх і внутрішніх викликів для нього справа честі і головний пріоритет в роботі. Коли мова зайшла про агресію Росії та дій її шавок всередині країни, голос Президента раптом перетворився в брязкіт металу. Це не зіграти. Це всередині. При згадці прізвища Путіна важка долоня гримнула по столу. Я подумав, що ніжки складуться і журнальний стіл провалиться в підвал. За Україну порве! За армію порве! За патрульну поліцію порве! Він не носить “рожевих окулярів” і не дозволить дестабілізувати ситуацію в Україні”.
За словами Петрова, Порошенко “досконально знає історію правління Лі Кван Ю (Трохи подискутували з ним на цю тему. Я програв. Ну хто б сумнівався?)”.
“Боєць, яких мало. Такі люди поодинці можуть вирішити результат бою. Прикладів в історії маса, коли, здавалося, армія що здригнулася, в результаті громила ворога, йдучи в атаку за лідером. Я забув, коли востаннє його політичні опоненти приїжджали в зону бойових дій. А деяких там зроду не було”.
“У Президента відмінне почуття гумору. Відверто кажучи, я перший раз бачив такого Порошенка. І натяку не було на можливу зарозумілість як політика і дистанцію президент – електорат. Немов це була бесіда старих друзів, які бачаться щотижня. Ось і сьогодні зібралися обговорити перипетії минулого футбольного матчу”.
Слідом за Олешко, Петров порівнює Порошенко з Черчиллем: “Дружина – його надійний тил. Він цього не сказав, але я не вчора народився. Президент іноді тонко жартував, звертаючись до Марини Анатоліївни, і я чомусь згадав фільм “Темні часи”, а саме суперечки та просто бесіди Черчілля зі своєю дружиною. Я не проводжу паралелі між цими політичними фігурами… Хоча ні, все ж проводжу!”.
“Відмінний стратег і тактик. Якщо, сівши з ним за шахову дошку, суперник почне грати в Чапаєва і наперстки одночасно, то Порошенко все одно переможе його, при цьому продовжуючи грати в шахи! А потім зітре в порошок!”.
Блогер Олена Монова була досить стримана, але в кінці свого поста не втрималася від вигадливих метафор. Вона порівняла Порошенка з паровозом, який набрав хід, і його вже не зупинити.
“Я колись писала, що Порошенко у мене асоціюється з величезним паровозом, який якщо набере швидкість, то зупинити його можуть тільки підірвані попереду рейки. На зустрічі це враження тільки посилилося і стало остаточним. Це той випадок, коли здається повільність в ухваленні та втіленні рішень компенсується потужністю і силою удару, а також набраною швидкістю. Тобто розганяється лише тоді, коли палива під зав’язку, маршрут і цілі визначені, набирає швидкість повільно, а набравши – вже не гальмує”, – дає розгорнуту метафору Монова.
Відомий журналіст Михайло Ткач прокоментував слововитік пропрезидентських блогерів після зустрічі з Порошенком у віршах, переосмисливши лист Тетяни з “Євгенія Онєгіна”:
“Я блогер ваш – чего же боле?
Что я могу еще сказать?
Теперь, я знаю, в вашей воле
меня на встречу не позвать
Но вы, к моей несчастной доле
Хоть каплю жалости храня,
Вы не оставите меня.
Сначала мы посты писали
поверьте: нашего стыда
Вы не узнали б никогда,
Когда б надежду мы имели
Хоть редко, хоть в неделю раз.
Не только в фейсбуке видеть вас
Чтоб только слышать ваши речи,
Вам слово молвить, и потом
Все постить, постить об одном
И день и ночь до новой встречи.
Но, говорят, вы нелюдим;
В АП и в Козине Вам скучно,
А мы…ничем мы не блестим,
Хоть Вам и рады простодушно
Запостил! Страшно перечесть…
Стыдом и страхом замираю…
Теперь и фото с вами есть,
И смело им себя вверяю…”.
