У листопаді 2017 Генпрокуратура відзвітувала про чергову “безпрецедентну” конфіскацію у рамках розслідування “злочинної схеми Сергія Курченка”, яка насправді виявилася черговою мильною бульбашкою у виконанні Юрія Луценка.
Слідство завершилось укладанням угоди з підставними особами, а не з бенефіціаром схеми – Курченком, якого підозрюють у використанні Одеського нафтопереробного заводу для ухилення від податків в особливо великих розмірах.
Згідно з угодою, начебто конфіскували нафтопродукти Одеського НПЗ, хоча на час рішення про конфіскацію самі нафтопродукти вже були продані, а гроші від їх реалізації розчинилися на рахунках друзів Пашинського. Держава від гучної псевдоконфіскації Луценка насправді отримала лише дірку від бублика та реальну загрозу виплатити кошти за незаконно конфіскований завод та нафтопродукти.
Така виключно “паперова” конфіскація стала можливою у тому числі завдяки зусиллям головного антикорупційного прокурора Назарія Холодницького.
Ще восени 2016 року НАБУ за погодженням із Холодницьким витребувало в Одеської поліції кримінальне провадження щодо злочинної схеми Курченка із незаконного транзиту нафтопродуктів. Вивчивши справу, детективи НАБУ побачили у ній перспективу та попросили у САП, як процесуальних керівників, визначити підслідність за НАБУ. Проте детективи двічі отримали відмову за підписом прокурора Ольги Ярової, яка вже у березні 2017 року повернула справу назад до Одеської поліції.
Тоді перспектива була розслідувати не лише схему Курченка, а й схему розкрадання речових доказів після арешту – нафтопродуктів. Тому детективи паралельно з цим у січні 2017 почали справу за фактом розкрадання нафтопродуктів, а також 880 мільйонів гривень, які отримали від їхньої реалізації службові особи ДП “Укртранснафтопродукт”.
Протягом місяця з дня реєстрації провадження САП не визначав у справі прокурора і врешті витребував справу собі та в результаті відмовився повідомляти детективам навіть про те, де фізично справа знаходиться. У той же час відомості про справу зникли з реєстру досудових розслідувань.
Ми вже неодноразово описували схему розкрадання нафтопродуктів та коштів і найцікавіше, що схема дійсно виводить до фігурантів, підслідних НАБУ.
Нагадаю, що сумнівно арештовані нафтопродукти продали без аукціону та за заниженими цінами бізнесмену Сергію Тищенку з оточення “нарфронтівця” Сергія Пашинського. Проте навіть цієї заниженої суми держава не отримала, натомість понесла, за даними СБУ, 250 мільйонів гривень збитків.
Так державне підприємство, яке займалося реалізацією цих речових доказів – Укртранснафтопродукт як і підприємство Укройлпродукт, яке “купило” здешевлені нафтопродукти, очолювали люди наближені до бізнесмена Сергія Тищенка. Останній є також фактичним бенефіціаром банку, який обрали для розміщення коштів, де вони врешті і застрягли.
Не секрет, що Тищенко є давнім другом Пашинського, і останній дуже довгий час всіляко намагався втрутитися у хід розслідування та допомогти вдало продати нафтопродукти своєму другові.
Крім того, у цій історії є ще один цікавий персонаж – Володимир Гаврилов, який очолював державне підприємство “Укртанснафтопродукт” у період реалізації нафтопродуктів. Він також ухвалював рішення про вибір контрагента для реалізації “доказів”, банку для “виведення коштів”. Саме наприкінці 2015 року його дружина – Лідія Гаврилова отримала посаду Голови держаудитслужби за квотою Народного Фронту і тепер обвинувачується НАБУ в незаконному збагачені за придбане майно після оборудки з нафтопродуктами.
Очевидно, якби САП не завернув ці справи – відповідні підозри та обвинувачення могли б уже давно стосуватися справжніх крадіїв пального. Але тепер після “паперової” конфіскації Луценка навіть у разі потрапляння справи до НАБУ, розслідувати її стало безперспективно.
Крім того, це дало можливість кіпрській компанії-засновнику Одеського нафтопереробного заводу, Empson Limited, почати процедуру міжнародного арбітражу проти України. Компанія звинувачує державу Україна в порушенні прав іноземного інвестора, гарантованих Договором до Енергетичної Хартії.
Якщо кіпрській оффшорці Курченка вдасться довести порушення і суд ухвалить відповідне рішення, Україна буде зобов’язана виплатити цій компанії мільйони доларів за незаконно конфіскований завод та нафтопродукти.
Тобто через те, що Холодницький не дозволив НАБУ розслідувати справу належним чином, а ГПУ провело “псевдо-конфіскацію”, нам доведеться платити за вкрадені у нас же нафтопродукти.
рист, виконавчий директор та член правління Центру протидії корупції
