Як просуватимуться уже запущені в Україні реформи після другого туру виборів та чи можливе зменшення фінансової допомоги з боку міжнародних партнерів? Чи варто хвилюватися з цього приводу – у матеріалі 24 каналу.
Що говорять у Євросоюзі?
Голова європейського дипломатичного корпусу Федеріка Могеріні на засіданні Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, що відбулося у лютому, зазначала: Європейський союз очікує, що впровадження програми реформ в Україні триватиме і протягом “виборчого” року, і в подальшому.
Для нас важливі дві речі: повна відданість справі продовження програми політичних та економічних реформ. Якими б не були результати виборів, Євросоюз буде продовжувати співпрацю з українськими установами та населенням України, – запевнила Могеріні.
Вона додала, що ще “багато чого має бути зроблено, передусім на шляху боротьби з корупцією, однак Україна 5 років тому і теперішня – це дві різних країни”.
Водночас західні медіа передають побоювання європейських партнерів України щодо того, що наступний президент не зможе або просто не матиме бажання прискорювати реформи, у які вони уже вклали гроші. При цьому не йдеться про конкретну кандидатуру. За словами дипломатів, обидва кандидати наразі викликають сумніви щодо того, як вони будуть боротися з корупцією, наскільки ефективно продовжуватимуть проведення реформ та чи будуть здатні утримувати потік допомоги з Заходу.
Проте дипломати зауважили, що, якщо у випадку з Порошенком вони можуть уявити, яким буде розвиток ситуації, то щодо Зеленського – не мають жодного уявлення.
Чи зміниться після виборів фінансування реформ з боку міжнародних партнерів?
Як пояснив у коментарі 24 каналу співголова ради “Реанімаційного пакету реформ” Тарас Шевченко, одразу після президентських виборів навряд чи слід очікувати змін. Однак певні проекти можуть бути поставлені “на заморозку” для того, щоб зрозуміти, якою є політика України, українського уряду і самого президента. Яких саме реформ це буде стосуватися – наразі неможливо спрогнозувати.
Якщо говорити про фінансування реформ, то тут слід зазначити, що більшість міжнародного фінансування іде не на громадські організації, як багато хто вважає, а по суті на урядові проекти, урядові ініціативи, чи на експертів, які працюють на уряд і на міністерства. Очевидно, що зміни будуть залежати не лише від президентських, а й від парламентських виборів, оскільки уряд у нас формується після останніх, – пояснив експерт.
Політичний аналітик Дмитро Купира своєю чергою зазначає, що все ж фінансування реформ з боку Європи буде залежати і від результатів виборів 21 квітня – наскільки впливовим буде обраний українцями президент.
Президент Порошенко є надвпливомим, як на мене, він мав навіть більшу впливовість, ніж це передбачено законодавством. Це – нормально для ЄС. Європі більш-менш підходили напрямки наших реформ. Єдине – вони звертали увагу на швидкість реформ і від цього калібрували кількість грошей, які давали на підтримку України. І, я переконаний, що могли б дати ще більше, якби діяльність влади у цьому напрямку була більш ефективною, – зазначив Дмитро Купира.
Якщо говорити про те, що президентом може стати Володимир Зеленський, тут, за словами експерта, абсолютно все залежатиме від того, наскільки сильним буде його вплив. Міжнародні партнери будуть дивитися, які напрямки просуває його команда і чи вони відповідають їхнім очікуванням.
Як вибори можуть вплинути на швидкість проведення реформ
За словами Дмитра Купири, останні два роки Україна “призупинилася” у проведенні реформ, і є надія, що після виборів, незалежно від їхніх результатів, цей процес стане швидшим.
Як на мене, реформи не зупиняться в Україні. Запит на подальші зміни у суспільстві є. А ситуація з соціологічними опитуваннями і рейтингами якраз демонструє: суспільство далі потребує реформ. Якби українці були задоволені їхнім проведенням, то чинний президент мав би більшу підтримку, – зазначив експерт.
Водночас Тарас Шевченко вказує, що після президентських виборів Україна увійде у досить турбулентний період змін, які можуть бути абсолютно різносторонніми: коли по одних позиціях спостерігатимемо “відкат”, а по інших – “просування”. При чому наразі зважити, чого буде більше – “відкату” чи просування вперед – надзвичайно складно.
Швидше ми говоримо про більшу невизначеність і про ризики, що там, де уже було досягнуто певного прогресу, ситуація буде зупинена або повернута назад. Бажань реваншу, зокрема у тих місцях, де були закриті певні корупційні годівнички, є дуже багато. Напевно, медична реформа є одним із яскравих прикладів, де можливості для корупції дуже зменшилися і, відповідно, є надзвичайна кількість незадоволених людей, які з радістю хотіли б “відкатати” це назад, – говорить експерт.
Громадський сектор же зараз більше хвилюється щодо того, як не допустити цього “відкату” реформ, ніж з оптимізмом очікує, які нові перспективи на нас чекають.
Читайте також: Порошенко лякає узурпацією влади Зеленським та каже, що на суди і тарифи не впливає
