Споконвіків Москва в очах представників інших країн була таким собі “осередком Зла”. Так історично склалося. Після розвалу СРСР більшість з нових самостійних молодих держав теж віднесли політичну Москву не до категорії “братнього партнера”. Хоча й вимушені були дипломатично приховувати свої настрої.
Москва завжди була центром тиску, зухвалості, агресивного втручання. Не Росія, – а Москва. Навіть для громадян Росії.
В умовах розповсюдження коронавірусу таке ставлення до Москви вкрай загострюється. Вона навіть в очах жителів решти Росії поступово стає “чумних містом”, “російським Уханем”, а москвичі – “уханьцями”.
Днями губернатор Курганської області Вадим Шумков написав в соціальній мережі: “Готовність вбивати і спалювати на вогнищах цих людей нас не прикрашає”. Це він закликав земляків бути людянішими після того, як коронавірус був виявлений в однієї з медсестер, яка приїхала з Москви. Соціальна мережа “вибухнула” такими коментарями, що їх довелося закрити.
Люди відчувають, звідки розповзається по країні “вірусна зараза”. Як тут не відчути? Губернатор Забайкальського краю Олександр Осипов в ефірі однієї федеральної програми недавно розповів, що в регіоні зареєстровано 3 людини з симптомами захворювання, і всі вони прибули з Москви. Зверніть увагу, це Забайкалля. Китай куди ближче, ніж Москва. Але зараза прийшла зі столиці.
Мер Вологди Сергій Воропанов заявив, що всі випадки коронавірусу у них – привезені. Перший хворий працював таксистом в Москві. Приїхав до Вологди і заразив брата. Ще один хворий теж приїхав з “білокам’яної”. Третє вогнище коронавірусної інфекції виникло у Вологді після того, як батьки з’їздили за сином-студентом в Санкт-Петербург.
Люди відгороджуються, як можуть. Глава департаменту охорони здоров’я Івановської області Артур Фокін порекомендував жителям області не здавати житло москвичам. Пригрозив кримінальною відповідальністю за статтею “порушення санітарно-епідеміологічного благополуччя”. Обов’язкову самоізоляцію для пасажирів, що прилітають з Москви ввели влади Сахаліну, Красноярського краю, Іркутської, Томської і Новосибірської областей.
Рішення про обов’язкову ізоляцію пасажирів, що прибувають в аеропорти Краснодарського краю прийнято губернатором Веніаміном Кондратьєвим. У Сочі заходи поширюються тільки на пасажирів рейсів з Москви і Санкт-Петербургу. Люди, що прилетіли з інших міст з аеропорту виходять вільно. Жителям Сочі, які повернулися зі столиці, видають припис про обов’язковий режим самоізоляції на 14 діб. Приїхавши з Москви і Санкт-Петербурга в Сочі наземним транспортом, люди зобов’язані повідомити про своє прибуття за телефонами гарячої лінії. За їх станом також стежитимуть медики.
В Грозний людей з Москви на рейсах “Вайнахавіа” з 11 квітня пускають тільки при наявності довідки, що тест пройдено і коронавірус не виявлений. І летіти вони зобов’язані в масках (благо, не в “чорних мішках” на голові).
Це, скажімо так, державні заходи. Народ же за словом в кишеню не лізе. Почитайте регіональні соцмережі, там багато цікавого. Ну, наприклад: “Москва – очевидне вогнище і розсадник захворювання … Біжать немов щурі з корабля і розносять заразу по всій Росії“, “Саме москвичів сюди не пускав би“, “Зaразy будуть розвозити в радіусі 500 км від столиці. Поставте паркан на в’їзді в Рязань!” та інші милі речі. У Тверській і Тамбовській областях є випадки, коли москвичам, які приїхали “пересидіти” карантин, місцеві радять “валити назад”, не заражати народ.
Зрозуміло, що не тільки в коронавірусній загрозі справа. Провінції нарешті видався шанс поквитатися зі “столичними штучками” за десятиліття принижень. Вмочити голову в рідний гній, показати, чого насправді варті “московські понти”. Що ж тоді казати про відношення інших держав?
На останок. Причиною спалаху коронавірусної інфекції на будівництві Білоруської АЕС стали 15 робітників з Росії. Такий собі “подарунок” братній Білорусі!
