В Офісу президента та партії “Слуга народу” відсутні свої чи повністю лояльні впливові медіа, а також засоби для системного піару.
Про це свідчать проміжні результати моніторингу інформаційних форматів на телебаченні напередодні та на початку місцевих виборів, оприлюднені сайтом “Детектор медіа” 25 вересня.
“Найпомітнішим чинником, що впливає на відображення виборів у медійному просторі, є відсутність у влади (команди президента і партії “Слуга народу”) своїх або беззастережно лояльних до неї впливових медіа. Це означає, що “Слуги народу”, на відміну від головних конкурентів на виборах, не обирають, у якому форматі бути представленими в медіа…
Вперше за майже десять років на жодному центральному чи інформаційному каналі немає системного піару влади. Хоча час від часу трапляються “тепличні” інтерв’ю чи виступи перших осіб держави на токшоу, зокрема у “Свободі слова” на ICTV та “Свободі слова Савіка Шустера” на “Україні”, або в програмах телеканалу “Україна 24″, який теж належить Рінату Ахметову”, – зазначають дослідники медіасередовища.
За висновком “Детектор медіа”, позиція влади в медіапросторі “програшна з кількох причин”.
По-перше, непрофесійні й невчасні комунікації: влада рідко бере ініціативу і в більшості випадків виправдовується у відповідь на звинувачення. Так було з “вагнерівцями”, з інспекцією на Донбасі, з провокаційними заявами членів мінської групи, з корупційними скандалами у “Слузі народу”.
По-друге, “присутність влади в теленовинах – це практично виключно піар президента”. Такий формат був у Петра Порошенка, за винятком того, що прем’єр-міністр тепер не перебиває піаром президента. Моніторинг теленовин за серпень показав зростання кількості піару Зеленського та зниження кількості згадок про “Слугу народу”.
По-третє, “слуги народу” слабкі в публічних дискусіях і програють в усіх політичних токшоу, якщо вони не зрежисовані на користь влади. Їм постійно доводиться захищатись і відповідати на критику на адресу президента, голови його офісу Андрія Єрмака і так далі.
Періодично “слуг” топлять їхні власні однопартійці, наприклад, орієнтовані на Ігоря Коломойського (Олександр Дубінський) або проросійські (Максим Бужанський, Євген Шевченко та інші).
Їм підігрують і ведучі, зокрема, знаковим було запитання ведучої “Права на владу” на “1+1” Наталії Мосейчук до голови партії “Слуга народу” Олександра Корнієнка: “Ви ж продуєте вибори?”.
За даними спостерігачів, у медіа Коломойського, зокрема й з уст представників монобільшості, постійно лунає деструктивна критика на адресу прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
Телеканал “1+1”, який на президентських і парламентських виборах підтримував Зеленського і “Слугу народу”, тепер зосереджений на просуванні партії “За майбутнє”.
У багатьох випадках на недружніх телеканалах “слуги народу” опиняються в меншості (як-от на “Прямому”) або беззахисні проти агресії інших учасників дискусій.
Крім того, представники влади змушені коментувати чужий “порядок денний”.
Наприклад, на телеканалі NewsOne спікеру парламенту Дмитру Разумкову ставлять запитання про проросійського блогера Анатолія Шарія, хоча статуси цих персон незіставні.
Канали Віктора Медведчука (“Інтер”, “112 Україна” тощо) підігрівають рейтинг для його партії “Опозиційна платформа — За життя”, яка залишається в топі за кількістю згадок у теленовинах та за кількістю матеріалів з ознаками замовності.
Телеканал “Україна” розподіляє лояльність у новинах між “Європейською солідарністю”, “Батьківщиною” і “Слугою народу”, часто згадує Олега Ляшка. Водночас, у новинах цього каналу із шістки каналів загального інтересу найчастіше з’являються негативні матеріали про монобільшість.
Телеканали Віктора Пінчука – ICTV й СТБ – не демонструють явної прихильності до жодних політичних сил, хоча саме тут час від часу з’являються позитивні матеріали про “Голос” і Віталія Кличка.
Не буває в новинах каналів Пінчука відвертої критики влади, а також тут майже не дають слова представникам “Опозиційної платформи — За життя”.
Медіа, лояльні до “Європейської солідарності” (Петра Порошенка) та ОПЗЖ зосередилися на критиці Зеленського та “Слуги народу”.
