Politerno > Україна і світ > Офіс генпрокурора саботує справу “Роттердам+”, а “ДТЕК” впливає на кадрові призначення – НАБУ

Офіс генпрокурора саботує справу “Роттердам+”, а “ДТЕК” впливає на кадрові призначення – НАБУ

  • 16 Грудня, 2020
  • 356 Переглядів
  • 0

Офіс генпрокурора зливає справу “Роттердам+” щодо завдання збитків державі на суму понад 39 млрд грн.

Про це йдеться в телеграм-каналі НАБУ.

 

Зокрема, в бюро підкреслюють, що нинішній прокурор у справі Віталій Пономаренко не здатний довести її до суду, оскільки він, незважаючи на шість обґрунтованих підозр, на фінальній стадії розслідування вирішив закрити провадження, тим самим позбавивши державу навіть шансу на перемогу в змагальному процесі, що стало б основою для подальшого відшкодування шкоди.

“Цілком природньо, що за таких обставин слідство наполягає на зміні прокурора. Однак це просте і очевидне з точки зору здорового глузду рішення Офіс Генерального прокурора саботує”, – відзначають в НАБУ.

У бюро також підготували презентацію про хід розслідування справи “Роттердам+”.

Слідство у справі “Роттердам+” зафіксувало факти, які можуть свідчити про вплив групи компаній (“ДТЕК” – ред.) – ініціатора запровадження формули – на кадрові призначення у владі, “наслідком чого стала кардинальна зміна позиції профільного міністерства у питанні відшкодування збитків”, завданих через дію формули.

Раніше НАБУ заявляло, що доказів у справі “Роттердам +” достатньо для завершення досудового слідства

Також НАБУ навело ключові аргументи детективів по справі.

“Слідство встановило, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу (ціни) на електроенергію, що виробляли ТЕС цієї групи, видатки, які насправді не здійснювалися, а саме – витрати на доставку та перевалку вітчизняного енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі задля погашення власних кредитів групи коштом споживачів”, – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що НКРЕКП мала забезпечити баланс інтересів між виробниками електроенергії, державою та споживачами, захищати інтереси споживачів електроенергії, а також обмежити вплив суб’єктів господарювання на державну політику у сфері регулювання цін на електричну енергію.

“Замість цього Комісія передбачила неіснуючі видатки у формулі, за якою розрахувався тариф (ціна) для всієї теплової генерації”, – додали в НАБУ.

“Голова НКРЕКП до листопада 2015 року виступав проти збільшення тарифу на електричну енергію, проте згодом став прихильником формули “Роттердам+”, будучи свідомим того, які суми незаконних коштів принесе формула групі компаній-ініціатору запровадження формули.

НАБУ вважає закладення у вартість електричної енергії, виробленої з вугілля українського видобутку, транспортних видатків із транспортування вугілля із-за кордону, необґрунтованим”, – йдеться у позиції відомства.

“У розпорядженні слідства – наукові дослідження національних та іноземних фахівців, експертні висновки державних експертних установ та фахових приватних експертів. Вони свідчать про заподіяння майже 40 млрд грн збитків народу України.

Відповідно до висновків експертиз, домінуюча позиція компаній групи-ініціатора запровадження “Роттердам+” на ринку вугілля (86% видобутку) та на ринку теплової генерації (70%) створює ризик диктату цін і непрозорості ціноутворення; не прогнозовані та не понесені витрати на транспортування враховані у ціні на електроенергію неправомірно”, – додали в НАБУ.

Також підкреслюється, що слідство має експертизу, яка підтверджує завдання щонайменше 18,87 млрд грн збитків внаслідок з дії формули “Роттердам+” впродовж 2016-2017 років. 

Нагадаємо, справу “Роттердам+” Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила ще 27 серпня 2020 року через відсутність у ній складу злочину. Пізніше це рішення підтримав Офіс Генерального прокурора. Причина – в зібраних НАБУ матеріалах немає доказів збитків від формули або вчинення будь-ким кримінально правопорушення.

24 вересня Вищий антикорупційний суд відмовив екснардепу Чумаку у задоволенні скарги на постанову прокурора САП Пономаренка про закриття провадження щодо “Роттердам +”.

Але 27 жовтня Вищий антикорупційний суд продовжив розгляд справи щодо так званої формули “Роттердам+”.

17 листопада ЗМІ повідомили, що колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду підтвердила рішення першої інстанції про обґрунтованість закриття справи “Роттердам +”.

У той же день Національне антикорупційне бюро України заявило, що Вищий антикорупційний суд постановив поновити розслідування справи “Роттердам +”.



Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь