Президент Володимир Зеленський, який став президентом завдяки фінансовому впливу олігархів на політику та медіа, тепер виступає проти впливу олігархів на політику та медіа.
Про це пише у фейсбуці журналіст Михайло Ткач, аналізуючи бойкотування владою ефіру програми “Свобода слова Савіка Шустера” про зрив спецоперації із затримання “вагнерівців”. Далі наводимо його пост.
“Зеленський перші два роки президенства не змінював систему, а користувався нею. Очолювати систему – це приємно. Відчувати владу – приємно. Дивитись згори на всі ці інструменти та засоби – особиста насолода. Тоді Роман Кравець запитував у президента: чому телеканал Ахметова вас не критикує? Президент кокетливо посміхався. Казав: ну тому що це чесний канал. З тих самих причин президент і не реформував суди. Приємно відчувати владу. Не кожна людина знайде в собі стрижень самого себе позбавити особистих переваг задля загального блага. Не кожна спроможна зрозуміти, що ці загальні блага служитимуть і тобі, коли ти станеш цим загалом.
Таких президентів, напевне, ще й не було в історії нашої країни. Але саме такі потрібні. Тепер президент і Ко ображаються, що їх почали наздоганяти ті правила гри, які вони легітимізували у 2019.
Коли багатий дядько робить тобі приємне, треба пам‘ятати, що він це робить не тому, що це ти, а тому, що саме зараз саме ти маєш і можеш те, що йому потрібно. Ти просто наступний. Черговий.
Зміни потрібно робити швидко. Але так солодко користуватись цим блискучим гардеробом влади. Все там є. Багато. Викинути все і носити джинси “людина не з системи” не змогла. Людина, яка за квотним принципом роздавала депутатські місця у списку олігархам, тепер ображається, що ці депутати її не слухають. Людина, яка просила олігарха купити швидкі задля власного піару, тепер ображається, що олігарх витрачає кошти на піар інших політиків. Людина, яка стала президентом завдяки фінансовому впливу олігархів на політику та медіа, тепер виступає проти впливу олігархів на політику та медіа. Бо людина нині вже розуміє як це працює. І не хоче, щоб ці дбайливі руки нашвидкоруч за півроку зліпили наступного глевкого коржика.
Приємно було на прямих ефірах два роки відповідати на питання “а чому це ви такий гарний”? Тепер час бути розумним. Чи зможе? Самому цікаво. Але бойкот ефіру в Шустера свідчить про те, що ставка все ще робиться на “гарного”.
Ахметову все одно хто президент. І Шустеру все одно. Вони просто роблять свою роботу. З вами чи без вас. Лише президенту не все одно хто президент. Але зараз це вже його особисті проблеми”.
