Речниця МЗС РФ Марія Захарова вважає, що роман-антиутопія “1984” англійського письменника Джорджа Орвелла описує не путінську Росію, а сучасний Захід.
Про це повідомила російська служба ВВС.
Захарова виступала перед студентами в Єкатеринбурзі. Один з присутніх поставив речниці МЗС РФ питання, що відповідати його друзям за кордоном, які порівнюють стан суспільства в путінській Росії з суспільством в романі “1984”.
“Багато років ми вважали, що Орвелл описав тоталітаризм. Це один із глобальних фейків.
Орвелл писав про кінець лібералізму. Він написав, як лібералізм заведе людство в безвихідь. Він не писав про СРСР, він писав про суспільство, в якому жив, про крах ідеї лібералізму”, – заявила Захарова.
До своєї відповіді Захарова додала, щоби цей студент сказав своїм знайомим за кордоном, що роман “1984” – це про “них, а не про нас”, і пояснила, що росіян зараз обманюють. Проте не продовжила думку, що обманюють у Росії, а не за кордоном.
Вона згадала також про поширення на Заході так званої “cancel culture” (в перекладі “культура скасування”), коли пересічні користувачі в Інтернеті принижують і примушують мовчати людину, чиї погляди не суголосні поглядам “проґресивної” більшості. На думку Захарової, це якраз ті явища, котрі описав Орвелл у своєму романі, а путінська Росія, мовляв, не схожа на антиутопію.
Довідково: “1984”, виданий 1949 року, став найбільш відомим романом письменника Джорджа Орвелла (справжнє ім’я Ерік Артур Блер).
У цьому романі Орвелл описує уявне тоталітарне суспільство у 1984 році, де думки, наміри та бажання всіх людей контролює через різні технологічні засоби Поліція Думок. Щодня працівники всіх закладів, установ і підприємств упродовж двох хвилин дивляться пропаганду, де їм кажуть, що “Війна – це мир”, “Незнання – це сила”, і “Свобода – це рабство”. Так само спеціальні установи вилучають із книг усі згадки про минуле, а мову штучно викривлюють лінгвісти, щоби там не було слів на позначення таких понять як “демократія”, “кохання”, “рівність” тощо.
У романі в суспільстві влада створює штучну істерію серед жителів, лякаючи ворогами довкола, від яких врятувати здатен лише мудрий і могутній “Старший Брат”, який власне і контролює цих людей через Поліцію Думок. Тих, хто починає чинити опір, піддають тортурам. Найбільш жорстоким видом катування було використання головного особистого страху людини проти неї, аби вона зрадила своїх близьких і погляди.
Сюжет роману закінчується нещасливо для головного героя, підкреслюючи тезу автора, що в такому суспільстві спроби окремого індивіда чинити опір будуть марні. Сам Орвелл писав і казав, що брав за взірець режими нацистського Райху та сталінського СРСР для фабули свого роману.
Нагадаємо, окупанти готуються до поновлення наступальних дій в напрямку з Ізюма на Слов’янськ.
