Влада зробила механізм продажу конфіскованих активів не просто непрозорим, але таким, що фактично створює умови для їх реалізації за неринковими заниженими цінами.
Про це пише голова правління StateWatch Олександр Лємєнов у своїй статті для ZN.UA.
Вітчизняні можновладці ухвалили політичне рішення про конфіскацію всіх активів, що належать двом північним сусідам – Росії та Білорусі.
“Читайте також: Шабунін “на пальцях” роз’яснив, як Банкова “розводить” українців щодо конфіскації майна росіян
Експерт наводить кілька ключових проблем, про які влада не розповідає.
По-перше, закритість реєстру арештованих активів, що перебуває у віданні профільного органу — Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
По-друге, відібрані на початку року товарні біржі, через які реалізується майно, незмінні протягом року, а значить, обмежене коло осіб знає про продаж, що згодом конвертується у зниження надходжень на депозитний рахунок, відкритий АРМА.
Це, своєю чергою, зменшує обсяг коштів, які згодом потенційно можуть опинитися в держбюджеті.
По-третє, маючи інформацію про відповідний продаж активу, окремі «обізнані» бізнес-структури можуть неабияк заробити.
Реєстр арештованих активів, який адмініструється АРМА, закрили ще на початку повномасштабної війни урядовою постановою. Згодом це рішення підкріпили листом від Служби безпеки України.
Тому ніхто з потенційних учасників ринку не може дізнатися, що саме і коли потенційно можуть продавати. Більш того, не зрозуміло навіть, де саме такі активи буде реалізовано.
Проте, маючи доступ до інсайдерської інформації про дату і товарну біржу, можна легко заходити на будь-які торги, а потім за низької конкуренції покупати актив задешево.
Для того, щоб відкрити реєстр арештованого майна – немає жодної перепони. Інформація, що в ньому міститься, для сторони агресора узагалі не новина, якщо вони дійсно є реальними власниками.
А от його закритість для бізнес-структур та громадськості — навпаки робить процес продажу непрозорим і непідзвітним.
Як відомо, ухвалений закон запроваджує новий вид санкцій: стягнення (конфіскацію) в дохід держави активів, що належать фізичним або юридичним особам, а також активів, якими вони можуть прямо чи опосередковано розпоряджатися.
Під конфіскацією розуміється повне позбавлення прав на майно, а не обмеження права розпоряджатися ним, як передбачають класичні санкційні інструменти. Такий захід застосовуватиметься лише в період дії воєнного стану і стосуватиметься лише тих осіб, до яких були попередньо застосовані санкції у вигляді блокування активів.
Передбачається, що конфісковані активи використовуватимуться для посилення обороноздатності та відновлення України.
Як повідомлялося, на 9-ий місяць війни Печерський райсуд Києва заарештував контрольні пакети акцій підприємств критичної енергоінфраструктури: «Херсонобленерго» – 99,9% акцій, «Кіровоградобленерго» – 72,9% акцій, «Житомиробленерго» – 95,5% акцій, «Рівнеобленерго» – 93,2% акцій та «Чернівціобленерго» – 96,8% акцій. Ці активи належали російській ОЗУ “Лужніки”.
Нагадаємо, 24 листопада Європарламент схвалив виділення кредиту у розмірі 18 мільярдів євро на підтримку України під час війни Росії.
