Міністерство фінансів США в середу ввело санкції проти понад 80 фізичних та юридичних осіб РФ, а також Міжнародного інвестиційного банку – кредитної установи, що базується в Будапешті, має майже 50% російської власності й позбавлена нагляду з боку угорської влади.
Про це, як пише “Європейська правда”, йдеться в повідомленні американського Мінфіну.
Спільно з Великою Британією США запроваджують санкції проти холдингу USM Holding, пов’язаного з російським олігархом і одним із найбагатших людей Росії Алішером Усмановим, проти якого обмеження були запроваджені ще в березні 2022 року.
“У розпорядженні Усманова є широка мережа підприємств у фінансових гаванях і члени сім’ї, через яких він здійснює фінансові операції, що дозволяє йому потенційно обходити санкції”, – вважають у Мінфіні США.
Американська влада стверджує, що через USM Holding Усманов контролює і володіє більшістю своїх компаній. Санкції поширюються також на понад два десятки юридичних осіб, пов’язаних із холдингом, що базуються в Росії, Узбекистані, Швейцарії та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Водночас окремим рішенням Мінфін США дозволив окремі операції, пов’язані з діяльністю видавничого дому “Коммерсант”, оператора зв’язку “Мегафон” та холдингу “Металоінвест”.
Окремо Державний департамент США вніс до санкційного переліку 27 фізичних та юридичних осіб, що працюють в оборонному секторі російської економіки та підтримують війну Росії проти України, а також додаткові компанії, пов’язані з державною корпорацією “Росатом”.
В останньому випадку йдеться про санкції щодо пов’язаних із “Росатомом” структур, зокрема “Ковровського механічного заводу”, “Русатом Оверсіз” (відповідає за закордонні проєкти) та “Атомстрой” (головна організація “Росатому”, що відповідає за матеріаловедення).
Зазначається, що аналогічні обмеження проти структур “Росатому” планує запровадити й Міністерство торгівлі США.
Санкції передбачають замороження активів згаданих осіб у США та заборону американським громадянам і компаніям вести з ними ділові відносини.
Також санкції запроваджено проти Міжнародного інвестиційного банку – кредитної установи, що базується в Будапешті, має майже 50% російської власності й позбавлена нагляду з боку угорської влади.
Як стверджує влада США, присутність Міжнародного інвестиційного банку в Будапешті “дозволяє Росії посилити свою розвідувальну присутність у Європі”, а також сприяє зловмисним діям у Центральній Європі та на Західних Балканах і корупції й ухилянню від санкцій.
“Уряд Росії готовий виділити додаткові ресурси, зокрема державні гарантії та субсидії, щоб врятувати банк від дефолту, що насувається”, – зауважує Мінфін США.
Під американські санкції також потрапила дочірня компанія МІБ – “МІБ Капітал”, зареєстрована в Москві, чинний керівник банку Ніколай Косов та двоє колишніх – росіянин Георгій Потапов та угорець Імре Ласлочкі.
“Керівники МІБ координували з посадовими особами Російської Федерації діяльність МІБ навіть після подальшого вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Косов є колишнім головою МІБ, а Потапов і Ласлочкі – високопосадовці в правлінні МІБ”, – підкреслюється в повідомленні.
Створений у 2008 році, Міжнародний інвестиційний банк п’ять років тому переніс штаб-квартиру до Будапешта. Пізніше парламент Угорщини надав банку повний імунітет від нагляду угорської влади, а менеджери та гості фінансової установи могли пересуватися Угорщиною, а отже, і Європейським Союзом, відповідно до правил дипломатичного імунітету.
У зв’язку з цим про фінансову установу поширилася інформація, що вона може служити розвідувальним цілям Росії, хоча офіційно банк неодноразово це заперечував.
Нагадаємо, міністерство культури та інформаційної політики повідомило, що комісія розпочала перевірку Києво-Печерської лаври.
