Сполучені Штати наразі не можуть підтвердити достовірність повідомлень про атаку дронів на Кремль.
Про це речниця Білого дому Карін Жан-П’єр заявила на брифінгу в середу, повідомляє кореспондент “Європейської правди”.
Виступаючи перед журналістами на пресконференції, Жан-П’єр заявила, що Вашингтон знає про заяви Москви, нібито Україна атакувала Кремль дронами.
“Ми знаємо про ці повідомлення, але ми не в змозі підтвердити їх автентичність на цей час. Тож я не хочу вдаватись до спекуляцій про те, що трапилося”, – сказала вона.
Речниця підкреслила, що США від початку війни не заохочували Україну вдаватись до атак за межами своїх кордонів.
У той же час вона підкреслила, що Росія “має історію” проведення операцій під чужим прапором.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у контексті атаки по Кремлю, що сприймав би все, що виходить з Кремля, “з дуже великою обережністю”.
Блінкен заявив, що не може підтвердити повідомлення про ймовірну атаку на Кремль.
“Я сприймав би все, що виходить з Кремля, з дуже великою обережністю”, – сказав держсекретар.
Коли його запитали про позицію США щодо будь-яких можливих атак України на Росію, він відповів: “Це справа України, які рішення вона приймає, щоб захищати себе”.
Своєю чергою телекомпанія CNN проаналізувала відеозаписи атаки безпілотників на Кремль і підтвердила твердження російської влади про політ двох дронів, але не про те, що до цього причетна Україна.
CNN означила, що їй відомо наразі про те, як розгорталися події.
Відео, на якому, як виявилося, видно дим, що здіймається від Кремля, і яке було геолоковано CNN, з’явилося на одному з місцевих Telegram-каналів о 2:37 ранку за місцевим часом у середу.
Перші повідомлення про подію з посиланням на Кремль надійшли через російські державні ЗМІ ТАСС і РІА близько 14:33 за місцевим часом – приблизно через 12 годин.
Невдовзі після перших повідомлень ЗМІ в соціальних мережах почало широко поширюватися інше відео, на якому, мабуть, зафіксовано момент вибуху безпілотника над Кремлем. На відео безпілотник летить до куполоподібного даху будівлі, після чого відбувається дещо, схоже на невеликий вибух.
На відеозаписі видно, як двоє людей забираються на купол з ліхтариками і пригинаються прямо перед моментом вибуху. Цих людей немає на першому з цих відео, але вони з’являються на другому, що дає змогу припустити, що вони реагували на пожежу, спричинену першим дроном, у той час, коли з’явився наступний БПЛА.
CNN проаналізувала відеозаписи, надані російським державним каналом ТВЦ, на яких видно, що два окремі безпілотники були запущені з різних напрямків протягом декількох хвилин один від одного, судячи з часу, показаного на годиннику Спаської вежі.
Перший безпілотник був помічений над Кремлем о 2:27 ночі за місцевим часом. Він вибухнув над Сенатським палацом, після чого на його даху почалася пожежа. Другий безпілотник був зафіксований о 2:43 ночі, його фрагменти впали на територію Кремля.
Якщо перший безпілотник спричинив пожежу на вершині купола, то другий – ні, замість цього він вибухнув у повітрі.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков не згадав про інцидент у середу під час розмови з журналістами о 12:30 за місцевим часом, приблизно за дві години до появи повідомлень у ЗМІ.
CNN зазначає: Кремль поки що не надав речових доказів, які б підтверджували заяву російської влади про те, що в середу вона запобігла спробі замаху України на життя президента Володимира Путіна.
Незалежна російська журналістка Фаріда Рустамова пише, що в Сенатському палаці Кремля, купол якого загорівся через атаку дронів, розміщені робочі кабінети Путіна та його кремлівська квартира.
"Сенатський палац кремлівським сленгом зазвичай називають просто першим корпусом. У цій будівлі знаходиться більшість робочих приміщень, які використовує Путін і його адміністрація...
Пам'ятаєте історичне засідання Радбезу перед війною? Воно відбулося в Купольній, або Катерининській залі Сенатського палацу.
А ще в Сенатському палаці розташована кремлівська квартира президента... Мабуть, тому в офіційному повідомленні Кремля те, що сталося, названо замахом на Путіна", - зазначила журналістка.
Нагадаємо, 3 травня лідери Данії, Ісландії, Норвегії, України, Фінляндії та Швеції за підсумками саміту в Гельсінкі оприлюднили спільну заяву, у якій підтримали європейську та євроатлантичну інтеграцію України.
