У Тернополі будівельна компанія “Креатор-Буд” під виглядом “реставрації” збудує третій поверх Катедрального собору УГКЦ, який є пам’яткою архітектури національного значення.
Своє обурення в мережі висловлюють активні тернополяни, архітектори та дизайнери, адже на жодній із старих фотографій домініканського монастиря третього поверху немає. Тож про яку “реставрацію” може йти мова?
Юристи та громадські діячі досліджують законність “реставрації”, яку ініціатори подають ще й як “покращення та осучаснення”.
Втім, вже за ганебною тернопільською традицією, замовники такого “покращення” не вважають за потрібне провести широке громадське обговорення відносно родзинки Тернополя. Ані священство, ані міська рада почути думку тернополян відносно перебудови історичної спадщини не бажають і вчергове зухвало йдуть на порушення закону.
“Про те, як знов згаяла добрих кілька днів на якусь дурницю: читала закони, правки до них, шукала відповідні переліки охоронних об’єктів, їх реєстрові номери і дати внесення у списки, перечитувала історію побудови тої віхової споруди, розглядала листівки старого міста і колишньої площі Собєського (та, шо тепер Майдан Волі) з усіх можливих ракурсів. Спойлер: третього поверху так і не побачила на жодному фото, з жодних років.
Тим всеньким я переймалась, бо мала сподів, шо шось можна зрухати, якось вирівняти ту криву, за якою мають звести ще один поверх над келіями монастиря (бачте, вибачте-пробачте, словами “курятник з бантами” не оперую). Так ніби шо є я до порівняння з владиками церкви і власниками будівельних компаній типу Креатор-Буд. Ну справді ніц, справді ніхто. Але мала сподів на закон і медіа”, – пише на своїй сторінці у Facebook професійна дизайнерка Дарця Веретюк.
Свою чергою активний тернополянин Андрій Будзінський кепкує з реставраційної спрямованості будівельної компанії Ігоря Гуди:
“Відома реставраційна контора Креатор-Буд буде реставрувати колишній монастир Домініканців 1749р. (тильна частина Катедри). По рендерах видно, що надбудують зверху мансардний поверх, правда це вже реконструкція і пам’яткою архітектури після цього вона не повинна бути (нехай архітектори мене поправлять)”.
Слід зазначити, що засновник генерального проєктувальника “реставрації” архітектор Юрій Вербовецький написав доволі об’ємний текст з поясненням щодо проєкту:
“Проєкт розроблявся з 2018 року, неодноразово обговорювався на містобудівній раді м. Тернополя та консультативній раді органу охорони культурної спадщини ОДА, пройшов експертизи і погодження в центральному органі охорони культурної спадщини, тобто в Міністерстві культури та інформаційної політики України (Київ). Варто зазначити, що паралельно з цим проєктом наша майстерня розробляла документацію на ремонтно-реставраційні роботи на Катедральному соборі, котра передбачала проведення комплексної реставрації веж та купола зі збереженням несучого дерев’яного каркасу, відтворенням необарокових люкарн і сигнатурки над куполом, зафіксованих на світлинах 1910-1939 рр. Ця документація теж пройшла всі необхідні експертизи, отримала погодження в Міністерстві культури та інформаційної політики. Тобто реставрація з пристосуванням будівлі колишнього монастиря є лише частиною набагато більшого обсягу робіт, метою яких є реставрація всього комплексу колишнього монастиря та костелу домініканців як цілісного об’єкта. Вся ця науково-проєктна документація та передбачені реставраційні роботи заплановані відповідно до чинних ДБН та норм законодавства.
Мета проєкту – реставрація, реабілітація та пристосування колишнього монастиря домініканців під релігійно-офісний центр з громадськими приміщеннями загального користування, що передбачає відновлення функціональних властивостей об’єкта відповідно до його первісного призначення. Тобто окрім приміщень релігійної громади УГКЦ будуть створені нові громадські простори, якими зможуть користуватися жителі та гості міста.
Компанія “Креатор-Буд” виступає не автором проєкту, а генеральним підрядником робіт, оскільки має сформований штат досвідчених спеціалістів та менеджерів, які ведуть організацію будівельних робіт. Для безпосереднього виконання реставраційних робіт будуть залучені субпідрядні виконавці-реставратори, які мають відповідний досвід у виконанні конкретних видів робіт на пам’ятках архітектури. Авторський нагляд за роботами і ретельний вибір безпосередніх виконавців здійснюватимуться та узгоджуватимуться виключно з нами як авторами проєкту”.
Пан Вербовецький зазначає, що у зв’язку з поверненням будівлі монастиря церкві (УГКЦ), “разом із пристосуванням приміщень до потреб нових власників пам’ятки назріла потреба зняти з неї нашарування радянського періоду, здійснити реставрацію та ревалоризацію у відповідності з кращим європейським досвідом та аналогами”.
Дарця Веретюк називає такі пояснення “щедрими маніпуляціями і перекручуванням беззаперечних фактів”, з чим редакція Politerno погоджується на усі 100%.
Розділяє думку пані Дарці й тернополянин Володимир Окаринський:
"Йой, як багато букв щоб "виправдати" порушення закону про статус пам'яток історії та культури національного значення. краще напишіть чесно і конкретно: ДЛЯ ЧОГО це все робиться? житло, готель, ...ель тощо. бо для того, щоб запустити туристів в це ВЕЛИКЕ приміщення, не треба ще й мансарду добудовувати".
Вікторія Найчук у коментарії під постом Вербовецького теж вказує на невідповідність проєкту Закону "Про охорону культурної спадщини":
"Шановний пане Юрію, а відколи реконструкція називається реставрацією? Не потрібно прикриватись терміном "реставрація із пристосуванням", як як у ЗУ "Про охорону культурної спадщини" є чітке роз'яснення терміну "пристосування" як функції "без зміни притаманних йому властивостей.
Також цікавлять декілька моментів, чи було пророблене попереднє дослідження обʼєкту? Історична довідка? Архівні підтвердження форми, кольору, матеріалу? Чи проводилось попереднє дослідження структури муру? На кожен з вище зазначених у вашій публікації процесів повинен бути наданий висновок. Ознайомте будь ласка публічно з цим переліком документів (якщо, звісно, він у вас присутній)".
"Юра! Ти добре знаєш що таке реставрація. А тут немає нічого спільного! Ні одна країна в світі не дозволяє собі такого робити з архітектурними пам’ятками …. А досвідченим працівникам і менеджерам вищезгаданої будкомпанії є над чим працювати , щоб сучасне новозбудоване житло , ще не поживши , люди переплановували у більш безпечне і придатне для проживання…", - додає Марія Шеліхевич.
