Серед інституцій, яким безумовно довіряють українці, беззмінно залишаються Збройні сили України та волонтери. Зокрема ЗСУ наразі довіряють 94% українців (у травні 2022 року – 98%), а волонтерам довіряють − 87% (у травні 2022 року також було 87%).
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 30 вересня − 13 жовтня.
За останні майже півтора роки на 13 відсоткових пунктів зросла кількість українців, які вважають, що справи у країні розвиваються у неправильному напрямку.
Між травнем 2022 року і жовтнем 2023 року стало з 68% до 60% менше тих, хто вважає, що справи в Україні розвиваються у правильному напрямку. Водночас частка тих, хто вважає, що справи йдуть у неправильному напрямку, зросла з 16% до 29%”.
З травня 2022 року до жовтня 2023 року простежується зниження довіри до інститутів центральної влади в Україні.
З 91% до 76% стало менше тих, хто довіряє президенту, з 74% до 39% – уряду, з 58% до 21% – парламенту.
“Однак важливо розрізняти ситуацію для уряду і парламенту, де ми бачимо більшість, які вже не довіряють (і баланс довіри-недовіри виразно негативний), і для президента, де переважна більшість продовжують довіряти йому (і баланс довіри-недовіри виразно позитивний)”, – коментують соціологи.
Серед інституцій довіру зберігають Збройні сили України та волонтери.
Так, наразі 94% українців довіряють ЗСУ (у травні 2022 року – 98%), а 87% довіряють волонтерам (у травні 2022 року – 87%)”, – ідеться в пресрелізі КМІС за підсумками дослідження.
Довіра до місцевої влади не змінилася: як і в травні 2022 року, наразі 50% довіряють їй, а 46% – не довіряють.
“Рівень довіри до інституцій показує, що наразі критика громадян насамперед фокусується саме на уряді й Верховній Раді та меншою мірою стосується президента”, – прокоментував виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Водночас Грушецький звернув увагу на значну критику місцевої влади.
“Поточна критика, вочевидь, значною мірою пов’язана з можливо неефективною витратою місцевих бюджетів. Хоча реформа децентралізації сприймається українцями як одна з найбільш вдалих реформ (і більшість її підтримують), але наразі є небезпечна тенденція формування образу місцевої влади як не дуже відповідальної в умовах повномасштабної війни. В результаті громадська думка може не захистити місцеву владу від можливої рецентралізації та згортання децентралізації”, – зазначив він.
Кількість українців, які довіряють телемарфону "Єдині новини" за останні 17 місяців зменшилась на третину.
"За період з травня 2022 року до жовтня 2023 року простежується зниження довіри до Телемарафону "Єдині новини". Хоча Телемарафон зберігає позитивний баланс довіри-недовіри, але при цьому з 69% до 48% стало менше тих, хто йому довіряє (і натомість з 12% до 39% стало більше тих, хто йому не довіряє)", - зазначає КМІС.
Протягом 30 вересня - 13 жовтня 2023 року КМІС провів всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус", до якого було включено запитання щодо напрямку справ в Україні та довіри окремим інституціям. Методом телефонних інтерв'ю опитано 2007 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).
Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 2,4%.
Теперішні настрої населення порівнюються з настроями населення станом на травень 2022 року (за результатами опитування, яке КМІС провів протягом 23-27 травня 2023 року і в рамках якого було опитано 1201 респондента методом телефонних інтерв'ю).
Нагадаємо, президент країни-агресора Володимир Путін на нараді щодо ситуації у Дагестані заявив, що на антисемітські погроми у Махачкалі 29 жовтня вплинула Україна та “агентура західних спецслужб”.
