Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити у новій редакції законопроєкт № 10439 про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ). Втім, без зауважень бізнесу та узгодження іноземних партнерів.
Про це повідомив голова комітету Данило Гетманцев та заступник голови комітету, народний депутат Ярослав Железняк.
Своєю чергою, заступник голови комітету, народний депутат Ярослав Железняк заявив, що схвалена версія законопроєкту не узгоджена з іноземними партнерами та не включає зауваження бізнесу.
“З купою помилок та дірок для потім оскарження в судах. При тому, всі на словах згодні з пропозиціями і зауваженням, але все одно голосували текст який спустили з ОП”, – зазначив нардеп.
За словами Гетманцева, нова редакція на повторне перше читання передбачає наступні пункти:
- Відбір і подання на розгляд прем’єр-міністра України не більше двох кандидатур на посаду директора БЕБ;
- Перші строки для незалежних оцінок (аудитів) ефективності діяльності БЕБ (проведення оцінки здійснюється Комісією після завершення першого і третього року на посаді директора БЕБ);
- Доопрацьований механізм атестації працівників БЕБ, строк проведення якої не може перевищувати дванадцяти місяців з дня призначення на посаду директора БЕБ;
- Директор БЕБ, призначений в порядку, передбаченому цим Законом, формує нову дисциплінарну комісію.
Рішення Комітету прокоментував голова правління “Центру протиді корупції” Віталій Шабунін:
“Фінкомітет Ради проголосував Татарівську псевдореформу БЕБ. Знову.
Сьогодні відбулося засідання комітетут щодо повторного першого читання законопроекту 10439 по реформі БЕБ.
Раніше цей проект був відправлений на повторне перше читання ВРУ через невідповідність вимогам міжнародних партнерів, громадськості та бізнесу.
Під час розгляду до повторного першого читання комітет відмовився враховувати ключові пропозиції для реальної реформи.
Зокрема, не враховано норми про те, що під час конкурсу з обрання Директора БЕБ конкурсна комісія має запропонувати до призначення лише одного кандидата.
Натомість, комітет пропонує аби на розгляд Кабміну подавалося “не більше двох кандидатів”.
Подібний підхід підриває незалежність конкурсу та дозволяє просування ручних кандидатів у фінал конкурсу (як це наприклад мало місце під час відбору керівника САП).
Так само, комітет відхилив критично важливі норми по переатестації персоналу БЕБ.
Зокрема, відхилено пропозиції аби при переатестації відповідні кадрові комісії могли керуватися стандартом доказування обгрунтованим сумнівом.
На практиці, це дозволило б, не пропускати до роботи в БЕБ осіб з сумнівною репутацією та тих хто засвітився в корупційних схемах.
Без цього стандарту доказування закріпленого на рівні закону суди вимагатимуть вироків суду для того, щоб довести недоброчесність особи.
Аналогічно комітет відмовився підтримувати вдосконалення конкурсних процедур для відбору персоналу БЕБ, чіткі правила добору з перевіркою доброчесності та неможливість призначення в БЕБ осіб, які раніше були звільнені через непроходження переатестації.
Комітет також, відхилив пропозиції щодо залучення до конкурсних комісій з відбору персоналу БЕБ та атестаційних комісій експертів делегованих міжнародними партнерами.
В підсумку, у разі голосування законопроекту в такій редакції, БЕБ залишиться під контролем Олега Татарова.
Ніякою реформою це очевидно не буде”.
Раніше стало відомо, що правоохоронний та податковий комітети парламенту погодили урядовий варіант законопроєкту про реформу БЕБ, проти якого виступали українські бізнес асоціації.
Посли країн G7 направили листа голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, у якому наполягають, аби реформа Бюро економічної безпеки передбачала перезавантаження його керівництва на прозорому конкурсі та перевірку доброчесності інших співробітників органу.
Верховна Рада на засіданні 23 лютого не ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт про перезавантаження Бюро економічної безпеки №10439, проти якого виступали посли країн G7 та українські бізнес-асоціації.
Нагадаємо, видання The Washington Post з посиланням на джерела повідомило, що Трамп нібито прагне підштовхнути Україну до поступок РФ і передачі під її контроль українських територій – зокрема, Криму та Донбасу.
