Погрози лідеру Кремля Владіміру Путіну «руйнівними» санкціями «коаліції охочих» згодом перетворилося на погрозу розпочати підготовку до «руйнівних санкцій», які згодом перетворилися на звичайний раунд м’яких санкцій проти РФ.
Про це пише у своїй статті «Коаліція бажаючих зробити що?» колишній міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс.
Він нагадує, що одинадцять тижнів тому «коаліція охочих» зібралася разом, щоб обговорити, що вони готові зробити, однак основні результати їхнього прогресу зараз виглядають так:
«Макрону довелося нагадати своїм колегам, що суверенним країнам не потрібен дозвіл Путіна на розгортання військ в Україні;
Польща все одно виступала проти розгортання військ;
Мерц сказав, що готовий відправити «Тауруси», а потім припинив про це говорити;
Було прийнято рішення висунути ультиматум щодо припинення вогню, але потім вирішено не виконувати його.
Можливо, це було пов’язано з тим, що ніхто не мав плану його забезпечення, що викликає питання щодо доцільності його оголошення», – припускає Ландсбергіс причини останнього пункту.
Ґабріелюс Ландсбергіс
Критикує Ландсбергіс й Дональда Трампа, який, за його словами, побоюючись, що європейці вкрадуть його Нобелівську премію миру, торпедував їхній план і підтримав іншу ідею, яка не спрацювала, після чого він заперечив її підтримку та заявив, що «нічого не станеться, поки ми з Путіним не зустрінемося».
«Хоча я, звичайно, бажаю їм усіх успіхів, мені цікаво, чому так важко знайти докази того, що коаліція охочих насправді готова зробити щось значуще, не кажучи вже про кардинальні зміни.
Наприклад, ми багато чули про тисячу кораблів так званого тіньового флоту Росії. І після місяців переговорів Європі вдалося домовитися про санкції проти менш ніж 200 кораблів. Додайте це до 100 кораблів, які раніше були санкціоновані, і ми швидко наближаємося до 300! З тисячі.
Це означає, що 700 суден досі пливуть з Санкт-Петербурга куди завгодно — перевозять російську нафту та повертають назад юані, рупії чи будь-яку іншу валюту, яку використовують їхні покупці. А це означає, що російська скарбниця досі наповнюється грошима.
Отже… наступного разу, коли ми скажемо Путіну «приготуйся до того, щоб його покалічили», цілком можливо, що він покалічить себе від сміху.
Путін розуміє, як (не) працюють правила ЄС, і, хлопці, він не зовсім тремтить», – зазначає литовський дипломат.
Він додає, що в ЄС навіть не можуть досягти прогресу у вступі України до Союзу та фактично рухаються назад.
«ЄС знову запровадить довоєнні тарифи на Україну з 6 червня. Це рішення коштуватиме українцям понад 3 мільярди євро. Водночас високопосадовці їдуть до України, щоб оголосити про пакет підтримки в розмірі 1 мільярда євро. Це абсолютно не має сенсу», – вказує він на очевидний момент.
Підсумовуючи, Ландсбергіс зазначає, що попри багато слів та заяв із моменту нападу Джей Ді Венса на Європу в Мюнхені, немає ні військ, ні майже жодної зброї, ні заморожених активів, ні протиповітряної оборони, ні руйнівних санкцій, ні вступу, ні нових тарифів, ні Таурусів.
«То що ж насправді відбувається? Мене непокоїть те, що відповідь — «нічого». Або, можливо, все ще гірше. Можливо, це і є план. Можливо, ніхто «не бажає» робити щось більше, ніж просто говорити про свою готовність.
Можна принаймні сказати, що все, що сталося після Мюнхенської конференції з безпеки, виглядає саме такою прокрастинацією, якої можна було б очікувати від Європи, яка відмовилася від ідеї захисту України та погодилася перерозподілити ресурси на випуск прес-релізів, що звучать як прогрес, але насправді не зобов’язуються до жодного прогресу», – вказує він.
Політик зауважує, що на фоні цих розмов цифри говорять більше. Так, Північно-Балтійський регіон, попри все, приймає рішення.
«Для тих, хто намагається знайти спосіб виконати свої обіцянки підтримувати Україну, у мене є запитання: чи намагалися ви насправді підтримувати Україну?», – підсумував він.
Нагадаємо, в парламенті Ізраїлю (Кнесет) створюють групу дружби “Ізраїль-РФ”.
