Олександр Кочетков, політичний експерт, фахівець з ракетобудування
Хочу внести ноту професійної тверезості у хор загального захвату.
Так, безумовно диверсійна операції видатна і блискуча. Настільки точно скоординувати дії декількох груп, які знаходяться на величезній відстані одна від одної і від України, непомітно підготувати і задіяти стільки різноманітного обладнання на території ворога — це щось надзвичайне. Та ще й виконати справу точно напередодні переговорів у Стамбулі, щоб поміняти тональність на них — фантастика.
Таки можемо, якщо хочемо всі — зверху до низу.
Але зауважу, що ніякого удару по ядерній тріаді недоімперії не відбулося. Тому що вражені стратегічні бомбардувальники мають лише формальне відношення до ядерних сил рф. Реально їхню основу складають ракети великої та середньої дальності наземного та морського базування. А ті застарілі, ще радянських часів «стратеги» були здатні лише на удари крилатими ракетами по мирних містах України.
Тобто, у ході диверсійної операції було знищено і пошкоджено велику кількість засобів терористичної діяльності росії.
Також не треба захоплюватися великої сумою збитків, які поніс агресор. Тому що ніхто ті літаки відновлювати не буде, бо вони відстають від світових зразків на декілька поколінь. Та й сенсу немає. Зверніть увагу: останнім часом кількість крилатих ракет, якими атакує ворог і які запускаються зі стратегічних бомбардувальників, суттєво зменшилася. Бо завдяки сучасній НАТівській авіації ми збиваємо їх майже всі.
Найбільші збитки зараз ворог завдасть собі сам — коли по всій росії почнуть зупиняти і шманати будь-які фури.
А загалом недоімперія робить ставку на захоплення нашої території своєю піхотою. І проблему цього повзучого ворожого наступу нам вирішити досі не вдається.
Таким чином, маємо абсолютно неочікувану, дуже своєчасну блискучу спецоперацію, яка б’є точнісінько у найболючіше місце росії і путіна — в імперську велич, понти непереможності і готовність воювати скільки треба.
А почалося все, нагадаю, з того, як у березні 2023 року невеличкий ФПВ-дрон безперешкодно зімітував атаку російського літака радіолокаційної розвідки А50, який стояв у Білорусі на аеродромі в Мачулищах. І як же класно цей підхід вдалося масштабувати! Цей психологічний удар по агресору можна порівняти хиба що з утопленням крейсера «Москва».
Але радикально на перебіг подій на фронті ця спецоперація не вплине.
