Україна краще готова до російських атак на українську інфраструктуру, ніж минулі роки, однак це не означає, що країна готова “як належить”.
Про йдеться в статті ZN.UA “РФ посилює енерготерор. Як пережити зиму”.
“Десятки об’єктів виявилися незахищеними. Хоча й на державному, і на місцевому рівнях на їхній захист виділялися величезні кошти. Зокрема, щонайменше 20 млрд грн надали «Укренерго» й Агентству відновлення на системи фізичного захисту критичної інфраструктури. Але трансформаторні підстанції, як виявилося, не обладнали навіть другим рівнем захисту. Максимально, що є, — це габіони з піском, навіть елементарних антидронових сіток не натягнули”, — каже голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко.
Він каже і про низьку готовність інших об’єктів критичної інфраструктури, які чутливі до відсутності електрики в мережі.
“Скажімо, каналізаційно-насосні станції водоканалів чомусь не були під’єднані до генераторів, саме генераторне обладнання, схоже, належним чином не обслуговувалося. Тож люди по одній-дві доби, а подекуди й довше сиділи без води”, – зазначив він.
Олег Попенко застерігає, що таке ж може статися й під час опалювального періоду з обладнанням теплокомуненерго. Адже, приміром, частина із понад 90 газопоршневих установок, свого часу наданих Україні USAID, і досі не під’єднані.
Більшість експертів вважають, що уникнути масових відключень електрики взимку Україні не вдасться. Сценарії різні:
- періодичні аварійні вимкнення, коли наслідки ударів у більшості регіонів (за винятком прифронтових) швидко ліквідовуватимуть;
- повернення до уже звичних графіків відключень по 4–8 годин на добу;
- відсутність електрики для сотень тисяч чи й мільйонів споживачів по кілька діб.
За словами автора матеріалу, якщо у випадку з електрикою як про найімовірніший варіант говорять про другий — графіки погодинних відключень із періодичними екстреними припиненнями подачі енергії після нових ударів, то із теплозабезпеченням не все так однозначно. Поки що маємо максимально відтермінувати початок опалювального періоду для більшості споживачів, за винятком соціальних, медичних та освітніх установ. До цього закликають і керівники великих міст — Львова, Дніпра, Харкова. Це необхідно, аби завершити відновлення пошкоджених об’єктів теплової генерації та зекономити дефіцитне паливо, зокрема газ.
Автор зазначає, що цієї весни Україна в своїх сховищах мала рекордно низькі запаси природного газу — менш як 5 млрд кубометрів. Левова частка при цьому була технічним газом, підняти який зі сховищ неможливо. До середини вересня завдяки активному імпорту вдалося досягнути рівня минулорічних запасів, при цьому темпи закачування газу у сховища не падають. Тож, навіть якщо нинішня зима буде суворою, уже накопиченого ресурсу, хоч і зі скрипом, але мало би вистачити.
“Лише у першій декаді жовтня ворог зруйнував приблизно 60% видобувних потужностей. Так, роботи з відновлення ведуться швидкими темпами. Але ймовірність того, що РФ планує нові атаки, майже стовідсоткова. Тому Україна екстрено звернулася до міжнародних партнерів, зокрема до країн “великої сімки”, із проханням допомогти з обладнанням для відновлення енергосистеми, із системами ППО та з фінансуванням додаткового імпорту природного газу. Аналітики підрахували, що йдеться про 1,9–2 млрд дол”, – зазначає автор.
Водночас, якщо в Україні працюватиме атомна енергетика, то електрика у мережі, нехай і з відключеннями, буде, заспокоює експерт з енергетичних питань Сергій Дяченко.
“Плюс ми ж не стояли на місці, створювали розподілену генерацію. З теплопостачанням і простіше, і складніше водночас, тому що ворог почав серйозно бити по газовидобувній системі, а виробництво тепла в містах здебільшого на газу. Але газ можна імпортувати практично в необмежених кількостях. Сама ж система газопостачання у нас диверсифікована, можливості помпування ресурсу, навіть попри обстріли, непогані”, — вважає експерт.
При цьому Дяченко сподівається, що РФ і надалі утримуватиметься від ударів по наших атомних станціях. Так, ворог уже не раз бив і, схоже, й надалі битиме по вузлах під’єднання АЕС до Об’єднаної енергосистеми. Але це не приносить йому особливої користі.
