Колишній гендиректор і голова правління Google, очільник Спеціального проєкту конкурентних досліджень Ерік Шмідт попереджає, що Росія значно удосконалила ведення війни: їй вдалося поєднувати величезні промислові ресурси з технологічними інноваціями, тож існує ризик початку нової фази протистояння, для якої Україна не має усього необхідного.
У колонці для The Washington Post він розповів, що під час своєї останньої поїздки в Україну повернувся ще більш стурбований, аніж повертався з поїздок на початку повномасштабної війни, а “вразила” спікера масштабна балістична атака РФ, під яку потрапив його потяг, який курсував зі сходу в Київ.
Шмідт пише, що протягом усієї війни українська сторона мала серйозну перевагу — швидко адаптовувалася до змін на полі бою. Тутешні інженери створювали нові зразки озброєння, випробовували його безпосередньо на полі бою, після чого вдосконалювали у найкоротші терміни. Завдяки цьому Київ діяв швидше, ніж бюрократична машина у Москві.
Але зараз ця перевага нівелюється. Після того як ЗСУ відповіли запуском перехоплювачів на російські “Шахеди”, РФ почала застосовувати їх реактивні зразки. Також агресор розвиває своє супутникове обладнання, яке може конкурувати зі Starlink, тобто з тим, що масового використовують у Силах оборони.
“Роками стратегія Кремля полягала в тому, щоб кинути промислову масу на українські інновації, але тепер він поєднує цю масу з власними інноваціями”, — пояснює Шмідт, чим ситуація, яка виникла зараз, відрізняється від того, що було раніше.
Сьогодні на фронті в Україні технології змінюються надто швидко, а пересування відкритою місцевістю стає все небезпечнішим. Аналітик підрахував, що 80% втрат можуть припадати на моменти переміщення військових між позиціями. При цьому технологічне протистояння не припиняється: БпЛА, які зараз вважаються високоефективними, за кілька місяців можуть стати непотрібними через зміну радіочастот, появу нових РЕБів або швидших перехоплювачів.
Тому просто створювати нові технології — це надто мало для України, наголошує експерт: “Блискучий безпілотник, випущений сотнями, цікавий, але хороший безпілотник, випущений сотнями тисяч — це те, що змінить хід війни”.
Та основна проблема Києва на цьому треку — брак промислових потужностей для масштабування виробництва. А от у РФ, яка паралельно готується до нової хвилі мобілізації, на це ресурс є. Шмідт зауважив, що на допомогу Україні повинен прийти Захід, адже наша держава виборола час, аби той вивчив нову форму ведення війни, заплативши за нього життями своїх людей та рішеннями тутешніх інженерів.
“Ми не можемо дозволити їй (Україні — ред.) зіткнутися з ще однією зимою на самоті під російськими бомбардуваннями”, — наголосив Шмідт і додав, що самої лише “стратегії стійкості”, яка працювала досі, тепер недостатньо.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Нагадаємо, у липні росіяни наростили використання реактивних дронів у п’ять разів. За словами речника ПС, такі БпЛА важче збивати, ніж класичні на механічному двигуні: якщо традиційних “шахедів” ЗСУ знешкоджують близько 90%, то “турбошахедів” — близько 60%.
Тим часом авіаексперт Анатолій Храпчинський зазначає, що поява реактивних БпЛА була передбачуваною, але Україна не відреагувала вчасно на цей виклик. Тепер у Києва є час до кінця вересня, аби налагодити протидію: розгорнути власні БпЛА на реактивній тязі або малі ракети, створити розгалужене радіолокаційне поле, яке дозволить вистежувати та супроводжувати ціль вздовж усього її маршруту, створити реактивні перехоплювачі або спробувати використати класичні проти турбобезпілотників (для цього теж важливе РЛП), автоматизувавши процес підриву.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський повідомив європейським партнерам, що до кінця року Україні додатково необхідно $27 млрд. Європейські чиновники, які раніше цього року погодили для України кредит на понад $100 млрд, не очікували такого великого дефіциту та наразі ставлять питання про ефективність використання коштів і обґрунтованість потреб України.
