Модус операнді наших “ріхварматерів” дуже простенький.
– понижуємо рівень життя населення; – бунтують?
– якщо ні, то продовжуємо понижувати далі.
Точно такий же у наших “ефективних власників”, тільки складніший.
– понижуємо якісь послуги;
– платять?
– якщо платять, понижуємо далі;
– нема куди понижувати? Перестаємо надавати взагалі.
– бунтують?
– якщо ні, рекомендуємо купляти котліки;
– купують котліки? Піднімаємо ціни на електрику.
– бунтують?
– якщо ні, заявляємо про те, що чинний тариф в два-три рази вищий за обгрунтований.
– досі не бунтують? Відключаємо всі послуги і виставляємо пеню за 26 років незалежності по ринковим цінам.
– бунтують? Якщо так, то тікаємо і купуємо собі по королівству.
Це я до того, що в “страшну розруху” при Тимошенко, коли долар падав, газові контракти знищували економіку, а люди на вулицях помирали сотнями тисяч від легеневої чуми – гарячу воду не відключали.
Як тільки почалось процвітання і боротьба із важким спадком Тимошенко, навіть елементарна вода різко стала дефіцитною і дуже дорогою.
