Велика битва за бюджетні гроші виходить на фінішну пряму. Днями Кабмін передав до парламенту переписаний до другого читання проект бюджету-2019, а на четвер, 22 листопада, запланований його розгляд в сесійній залі.
У поправках до другого читання народні депутати себе не стримували. Загальна запитана ними під різні статті сума вдвічі перевищує дохідну частину бюджету – більше 2 трлн. грн., що є свого роду рекордом.
“Зазвичай у нас подають правок ще на один бюджет, а в цей раз депутати перевершили себе і зажадали зверху ще два бюджети. Явна ознака того, що вибори на носі”, – іронізує економіст Віктор Скаршевський.
В останній версії бюджету врахували далеко не всі забаганки.
В результаті видаткова частина виросте, але не суттєво – всього на 18 млрд. грн. (а це менше 2%). Цікаво, що витратять ці гроші в основному на силовиків, яким і так прописано рекордне фінансування (5% від ВВП) і різні точкові і явно передвиборні проекти. По соціально важливим статтям додали сущі копійки.
Щоб не порушити бюджетний баланс і не посвариться з МВФ напередодні видачі чергового кредитного траншу, уряду довелося приловчитися і знайти “зайві” гроші в дохідній частини (ті ж 18 млрд. грн.). Багато джерел – явно дуті, але це вже нюанси. Загальна ж картинка виходить цілком благополучною.
“Основні макроекономічні показники в бюджеті до другого читання залишилися незмінними – інфляція на рівні 7,4%, зростання економіки на 3% і дефіцит бюджету в 89,3 млрд. грн або 2,3% ВВП, що, загалом, має влаштувати МВФ , під який, власне, цей бюджет спочатку і писався”, – пояснив Скаршевський.
Поговоримо про 10 головних відмінностей від первинної версії.
1. “Зайві” 18 млрд
Як зазначено в пояснювальній записці до проекту №9000 до другого читання, доходи держбюджету в 2019 році складуть 1,31 трлн. грн. Це на 18,1 млрд. грн. більше, ніж планувалося спочатку. Загальний фонд збільшили на 12,9 млрд. грн., А спеціальний – на 5,2 млрд. грн. При цьому 17,7 “зайвих” мільярдів підуть до держбюджету, а 400 млн. грн. – до місцевих бюджетів.
У пояснювальній записці до законопроекту №9000 зазначено, що збільшити дохідну частину вдалося за рахунок декількох факторів. Це, по-перше, нові податки і збори, які прописані в законопроекті №9260 (його парламент вже прийняв у першому читанні і буде голосувати в другому якраз в бюджетний день – 22 листопада). По-друге, підвищили план по перерахуванню коштів до держбюджету Нацбанку – замість 45 млрд. грн. з нього тепер хочуть отримати вже 47 млрд. грн. По-третє, запланували збільшення податку на прибуток підприємств на 2,9 млрд. грн. (В Кабміні пояснили, що спочатку ці цифри були занижені). По-четверте, врахували нові джерела доходу, наприклад, близько 1 млрд. грн. від розмитнення евроблях за прийнятим нещодавно законом №8487.
Економісти в один голос заявляють – уряд намагається будувати черговий замок на піску. Адже більшість джерел “зайвих” грошей – явно сумнівні. Наприклад, нові ставки податків ще не затверджені, але вже враховані в дохідній частині бюджету. 1 млрд. грн. від розмитнення евроблях взагалі під великим питанням. Адже евробляхери незадоволені запропонованими їм умовами і якраз зараз проводять всеукраїнську акцію протесту, вимагаючи у президента ветувати новий закон. Тим часом, гроші від легалізації їх авто, якої, до речі, може і не бути, навіть якщо президент і підпише скандальний закон, вже обіцяні Пенсійному фонду.
Так само з додатковими відрахуваннями Нацбанку. “Збільшили план ще на 2 млрд. грн., хоча в самому НБУ попередили, що перерахувати в бюджет більше 35 млрд. вони в наступному році не зможуть. Тобто, йде свідоме завищення дохідної частини”, – говорить Скаршевський.
2. Нові податки
Щоб залатати бюджетні діри, уряд вдався до перевіреного способу – вирішив в черговий раз переписати Податковий кодекс.
ЗМІ вже детально писали про скандальний законопроект №9260, який прописує ряд податкових нововведень і вже пройшов перше читання. У ньому, зокрема, передбачено посилення оподаткування посилок – за кожне поштове відправлення дорожче 100 євро українці тепер будуть платити 20% ПДВ. У минулому році була прийнята норма про оподаткування посилок вартістю від 150 євро і по ній належало три “пільгових” поштових відправлення в місяць. Але якраз напередодні її вступу в силу правила вирішили змінити. Від оподаткування посилок держава планує отримати додатково 300 млн. грн.
“Явно не та сума, заради якої варто перекроювати весь посилковий ринок”, – вважає глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Інша масштабна новація – зачистки ринку нафтопродуктів. Влада хоче позбутися від сірих заправок, які торгують бензином в обхід податків і, таким чином, вивести з тіні, щонайменше 1 млрд. грн.
Помітно збільшили прогнози по рентних платежах. Так, за рахунок зростання цін на газ для населення рента за користування надрами для видобутку природного газу виросте на 9 млрд.
“Тобто, половину збільшеної дохідної частини бюджету забезпечити саме високою ціною на газ, котору оплатять українці зі своїх кишень. Показово, що при цьому з цих грошей ні копійки не додали до субсидій або інших соціальних витрат”, – говорить Скаршевський.
Ренту за використання лісових ресурсів збільшили на 300 млн гривень (зростання ставок на 50%), на користування надрами для видобутку залізної руди – на 200 млн гривень (зростання ставок з 8% до 8,8%), нафти – на 370 млн. грн . (Зростання ставок з 29% до 31%) і т.д.
Нові акцизи на тютюн принесуть до бюджету додатково 2,5 млрд. грн. (За рахунок індексації ставок на 9% з 1 липня 2019 р), екологічний податок на викиди двоокису вуглецю – 1,4 млрд. грн. та ін.
3. Нові ставки ЄСВ
Цікаво, що до другого читання в уряду з’явилися нові податкові ідеї. Зокрема, в проект 9260 внесли правки щодо перегляду граничного рівня ЄСВ залежно від розміру зарплати. Зараз виплати єдиного соціального внеску обмежені сумою близько 12,3 тис. грн. в місяць з зарплати 56 тисяч гривень. І з заробітків вище цієї суми також сплачується 12,3 тисячі ЄСВ.
Тепер же хочуть збільшити цей поріг до 104 тисяч гривень. Тобто, на тих, хто отримує зарплату від 56 тисяч до 104 тисяч гривень на місяць, податкове навантаження помітно зросте.
Зате для зарплат понад 104 тисяч гривень хочуть ввести регресивну шкалу ЄСВ: до 260 тисяч гривень – 20%, до 559 тисяч – 17%, до 745 тисяч – 15%, до 1 млн – 10%, понад 1 млн – 5%.
“За рахунок цього планують покрити дефіцит Пенсійного фонду на 10 млрд. грн. Але чи приймуть цю норму – незрозуміло. Наприклад, в МЕРТ різко проти, так як вважають, що це спровокує тінізацію великих зарплат”, – зазначає Забловський.
“Гарячкові спроби придумати якомога більше нових податків говорять про те, що реально доходи бюджету збільшувати нема з чого. І так вже 100 млрд. “повітря” (спецконфіскації, приватизація та ін.), А хочуть додати ще 18 млрд. У підсумку реальний дефіцит бюджету буде вдвічі більшим, ніж обіцяв МВФ “, – додав економіст Олексій Кущ.
4. Ще більше грошей силовикам
Розподіляючи “зайві” 18 млрд., влада подумала, в першу чергу, про самих себе та силовиків. Так, Міноборони на вибухонебезпечним арсеналам і складам зброї хочуть дати додатково 1 млрд. грн., на суди – 476 млн. грн. генпрократурі – 100 млн. грн., на апарат МВС – 250 млн. грн., СБУ – 150 млн. грн. Верховній Раді підкинуть ще 207,4 млн. грн. “На забезпечення законотворчої діяльності”.
“Витрати на силовий блок у нас ростуть уп’ятеро швидше, ніж на соціальний. У порівнянні з минулим роком, силовики отримають на 25% більше, а соціалка збільшиться тільки на 5%”, – підрахував Віктор Скаршевський.
5. Соціалку “заморозили”
При цьому основні соціальні виплати, прописані в проекті бюджету до першого читання, залишилися незмінними. Мінімальна зарплата зросте в 2019 році до 4,2 тис. грн., тобто, всього на 500 грн., А прожитковий мінімум складе 2,1 тис. грн. Індексація пенсій (мінімальні пенсії зростуть з +1497 грн. до 1624 грн.) буде не з нового року, а тільки з березня, що, за підрахунками Мінфіну, дозволить бюджету заощадити близько 12 млрд. грн.
Не дали ні копійки зверху і на субсидії – у версії до другого читання залишили ті ж 55 млрд. грн. Зрозуміло, що з урахуванням зростання ціни на газ для населення і повального перегляду тарифів на гарячу воду і опалення цього явно мало. За підрахунками “Нафтогазу”, знадобиться не менше 90 млрд. грн.
Як повідомили в Федерації профспілок України, їх спроби пролобіювати більш істотне збільшення соціальних виплат, зокрема, мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму, нічим так і не закінчилися. “На всі наші пропозиції в Кабміні була одна відповідь – немає грошей”, – розповіли профспілкові працівники.
Олексій Кущ не виключає, що річний бюджет за окремими статтями (наприклад, по субсидіям) влада просто вигребе за півроку. А на решту півроку залишать своїм наступникам фактично порожню казну.
6. Хотєлки для мажоритарників
До другого читання в бюджетний процес активно включилися депутати-мажоритарники. Якщо спочатку в проекті бюджету не було субвенцій на розвиток окремих територій, то в останній версії ця стаття з’явилася. На субвенції хочуть виділити 4,9 млрд. грн. і якраз ці гроші, на думку Віктора Скаршевський, дозволять депутатам профінансувати передвиборні обіцянки в своїх округах.
До слова, субвенції на розвиток окремих територій в цьому році ледь перевищують 3 млрд. грн. А в 2019 р від них планували зовсім відмовитися, зосередивши всі гроші на регіони в фонді регіонального розвитку. Йому спочатку виділили 9,1 млрд. грн., А потім зменшили цю суму до 5,8 млрд. “Хоча фонд регіонального розвитку працює більш прозоро, ніж витрачаються субвенції на розвиток окремих територій”, – говорить Скаршевський.
На його думку, “воскресіння” останніх говорить про те, що змінювати виборче законодавство до виборів і відмовлятися від “мажоритарки” вже точно не будуть.
7. Регіони без води та інші реформи
Зате за іншими регіональними програмами грошей дадуть менше. Начальник аналітичного відділу Асоціації міст України Ярослав Рябошук розповів, що з проекту бюджету до другого читання дивним чином зникла програма “Питна вода України”, на яку було передбачено 200 млн. грн. “За рахунок цієї програми планувалося відмовитися від хлорування води і впровадити інші, більш сучасні методи очищення. Це, в тому числі, дозволило б вирішити і проблему з поставками хлору, через яку вже були перебої з водопостачанням цього літа. Але програму чомусь викреслили в останній момент”, – говорить Рябошук.
Також, за його словами, між першим і другим читанням загадковим чином на 1 млрд. грн., “схудла” освітня субвенція містам, до яких приєднали сільські території.
“Таким чином, їх фінансування в наступному році зменшиться на 20%. Виходить, що покарали ОТГ, які відокремилися в процесі реформи децентралізації, про переваги якої постійно говорить влади”, – додав Рябошук.
8. Плюс один новий аеропорт або мінус два старих?
Паралельно з “зниклими” програмами в проект бюджету до другого читання є і ті, які точно так само несподівано з’явилися. Це, наприклад, будівництво нового аеропорту на кордоні Дніпропетровської та Запорізької областей, який вже щосили рекламує міністр інфраструктури Володимир Омелян.
Під нього в бюджет планують закласти 200 млн. грн.
У соцмережах цей проект вже охрестили черговим гіперлупом Омеляна, хоча, за іншими даними, головним лобістом є Петро Порошенко .
Глава компанії Friendly Avia Support Олександр Ланецький каже, що будівництво нового аеропорту має сенс лише якщо після його запуску закриють діючі зараз аеропорти в Дніпрі і Запоріжжї. Плюс – до нього потрібно буде прокласти хорошу дорогу.
“Такий проект коштує 200 млн., але тільки не гривень, а доларів”, – пояснив він. До речі, в проекті бюджету до другого читання пропонується передбачити 2 млрд. грн. на поліпшення стану дороги Н-31 Дніпро-Царічанка- Кобеляки-Решетилівка, тобто, на дорогу хочуть виділити вдесятеро грошей більше, ніж на аеропорт.
За словами Ланецького, 200 мільйонів гривень вистачить на розробку проектної документації, частково – на підготовчі роботи на самому майданчику, розчищення, закладку підстави злітно-посадкової смуги. Але не більше того.
На думку аналітика компанії “Європатруль” В’ячеслава Коновалова, готується “тупе освоєння державних грошей”. “Аеродром в Солоному (а саме на базі цього майданчика хочуть будувати аеропорт) – це, по-суті, чисте поле. Там є злітно-посадкова смуга до 700 метрів. Літають на ультра легких літаках і стрибають з парашутами. Думаю, що нічим цей проект не закінчиться. Це нагадує епопею з Уманським аеропортом для хассідів. Так само є огризок злітно-посадкової смуги і місцева влада, якя хоче хапнути на кожному кроці”.
8. Спорт замість науки
Серед нових програм, які несподівано додали в список претендентів на бюджетні гроші відразу кілька стосуються фізкультури і спорту. Зокрема, 150 млн. грн. обіцяють на будівництво і ремонт спорткомплексів при школах і ще 200 млн. грн. – на будівництво майданчиків для занять ігровими видами спорту. Ще стільки ж планується виділити на будівництво спортивних 50-метрових басейнів.
“При цьому на 200 млн урізали фінансування за статтею науково-прикладні розробки та фундаментальні дослідження. Я нічого не маю проти спорту, але виходить, що нові програми фінансуються не за рахунок зростання економіки та появи додаткових коштів в бюджеті, а за рахунок перекроювання “трішкіного жупана”, – прокоментував Віктор Скаршевський.
9. Монетизація субсидій
Судячи з усього, влада серйозно націлена на монетизацію пільг, про яку вже давно попереджають українців. У проекті бюджету до другого читання вирішено забрати частину грошей на субсидії у Мінфіну і передати їх Мінсоцполітики.
При цьому 20 млрд передбачено саме на запуск механізму монетизації. Як анонсувало раніше Мінсоцполітики, на першому етапі, який стартує вже з нового року, субсидії живими грошима будуть отримувати 100 тисяч сімей (всього отримує субсидій близько 7 млн домогосподарств). До кінця року планується перевести на грошові розрахунки всіх субсидіантів.
Гроші почнуть перераховувати на банківські карти і ними можна буде платити за комуналку. Але самі громадяни в цьому процесі участі не братимуть – гроші спишуть виключно по команді Мінфіну. Єдине, на що можуть розраховувати громадяни – витратити менше, ніж належно за соціальними нормами споживання і забрати остаток грошей кешем. Але з огляду на те, що норми споживання і так мінімальні, щось заощадити – практично нереально.
Ще 35 млрд планується направити в якості субвенції місцевим бюджетам в якості компенсації пільг по субсидіях.
10. Знову бюджетна ніч?
Експерти не виключають, що в процесі голосування проект бюджету може ще змінитися.
“Зараз йдуть активні політичні торги і щоб набрати потрібну кількість голосів, доведеться шукати компроміс. Тут знову в гру вступлять передвиборчі моменти. Скажімо, глава парламентського комітету Ольга Богомолець вже заявила, що не голосуватиме за бюджет, поки в ньому не збільшать фінансування за програмою лікування онкології у дітей і закликала бойкотувати проект і своїх колег. І таких “побажань” до підсумкової версії бюджету буде маса. Не здивуюся, якщо приймати його будуть довго, розтягнувши ще й на грудень”, – говорить Скаршевський.
На думку Олексія Куща, щоб отримати гроші від МВФ в грудні, бюджет потрібно прийняти вже до кінця листопада, тому влада буде намагатися отримати більшість в парламенті будь-якими шляхами. Тому не виключено, що певні лобістські групи спробують протягнути в бюджет вигідні їм поправки з голосу, які стануть сюрпризом для українців.
