Politerno > Статті > Україна і світ > Чому вартість газу в Україні перевищила 500 доларів і що буде взимку

Чому вартість газу в Україні перевищила 500 доларів і що буде взимку

  • Вересень 28, 2018
  • 301 Переглядів
  • 0

Українському бізнесу готують нові ціни на газ.

НАК “Нафтогаз України” вже попередив про підвищення тарифів для промисловості з 1 жовтня в середньому на 9,7%. На офіційному сайті регулятора вивішений офіційний прейскурант з новими розцінками. Великим покупцям (від 50 тис. кубометрів на місяць), готовим внести передоплату, газ пропонується по 13,4 тисяч гривень (близько 480 доларів). Всі решта платитимуть по 14,6 тисяч гривень (520 доларів). Це вже близько до пікових позначок цін на газ, які були в Україні в 2014 році.

У самому факті перегляду цін особливого сюрпризу для ринку немає. “Нафтогаз” коригує прайси щомісяця, вираховуючи вартість газу за формулою “Дюссельдорф плюс”, прописаній в торішній постанові Кабміну №187. Її головні складові – ціна на німецькому хабі, податки і транспортування.

Але за останні кілька місяців збіглося відразу два негативних фактори. По-перше, помітно знецінилася гривня, по-друге, – ростуть світові котирування на газ. В результаті підвищення цін для нашої промисловості ризикує опинитися непідйомним. Наприклад, у вересні тарифи вже зросли майже на 21%, хоча спочатку “Нафтогаз” анонсував їх підвищення всього на 4,6%.

“Якщо в серпні підприємства купували газ по 10,6-11,6 тисяч гривень за тисячу кубометрів, то з жовтня будуть змушені платити вже на 3 тисячі дорожче. І це тільки початок, тому що попереду нас чекає “високий газовий сезон”, коли попит на блакитне паливо традиційно зростає, а слідом за ним – збільшуються і ціни”, – попереджає керівник спеціальних проектів НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев.

“Тільки цей фактор зможе підвищити ціни на газ ще на 15-20%”, – говорить співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

Як і чому змінюються цінники на газ і як це позначиться на бізнесі і цінах для роздрібних покупців у матеріалі.

300 євро не межа

Перш за все варто нагадати, що з 2009 року Україна купувала газ у російського “Газпрому” за довгостроковим контрактом. В якому вартість газу визначалася за формулою залежно від середньої ціни на нафтопродукти за останні три квартали. За такою схемою скачки цін в ту чи іншу сторону були досить плавними.

Але, як відомо, кілька років тому НАК “Нафтогаз” відмовився від прямих закупівель у РФ і перейшов на закупівлі того ж російського газу, але у європейських компаній. Це підносилося як глобальна “перемога”, але у неї була і друга сторона.

А саме – газ у європейців ми стали купувати не за довгостроковими, а за короткостроковими (спотовими) контрактами. А по ним ціна могла дуже сильно коливатися не тільки в залежності від глобального стану ринку, а й від сезону до сезону, в залежності від попиту і пропозиції газу.

І зараз збіглися всі фактори росту.

Експерт енергоринку Валентин Землянський пояснив – “Нафтогаз” регулярно перераховує ціни на газ по так званій формулі “Дюссельдорф плюс”. Вона була прописана в постанові Кабміну №187, а до цього – в законі про ринок газу, затвердженому парламентом у 2015 році.

У цій формулі враховується ціна газу на біржі (в доларах або євро), податки, транспортування і поточний курс гривні. Дві складові з цього списку – курс і світові котирування на газ – останнім часом постійно скачуть. Так, гривня з літа знецінилася майже на 10%. Майже таку ж динаміку демонструють і газові ціни на світових біржах.

За даними Української енергетичної біржі, на 24 вересня ціна на газ на німецькій біржі NCG склала 29,67 EUR/MWh. Щоб перевести цей тариф в звичні для нас тисячі кубометрів слід використовувати коефіцієнт 10,47. Разом виходить 310,6 євро. Для порівняння: станом на 16 серпня ціна становила 247,8 євро, а на 7 вересня – близько 295 євро/тис (при тому, що на початку року він коштував близько 220-230 євро).

Геннадій Рябцев називає дві причини такого стрибка газових котирувань. Це, по-перше, ціни на нафту, які вже перевищили 80 доларів за барель (і до яких “прив’язані” ціни на всі інші види палива, в тому числі, на газ). І, по-друге, зростання попиту на “блакитне паливо” з боку європейських споживачів, які почали готуватися до зими і закачувати газ в сховища.

“В кінці літа завжди починається ажіотаж і ціни йдуть вгору. Дорогим газ буде весь 4 квартал цього року і перший – наступного року”, – прогнозує експерт. На його думку, нинішні ціни – далеко не межа. Вони можуть підвищуватися, як мінімум, на 10% в місяць.

На думку Дмитра Марунича, для української промисловості до кінця року газ може подорожчати на 15% і більше. Тобто, підприємствам доведеться платити майже по 17 тисяч гривень за тисячу кубів навіть за умови, що курс гривні зафіксується на нинішні позначки. А з урахуванням того, що до кінця року прогнозується курс 30 гривень за долар, газ подорожчає ще більше.

Валентин Землянський називає ще один фактор цінового зростання. “Жадібність “Нафтогазу”. І це не жарт. Компанія могла б уникнути підвищення цін за рахунок наявних запасів газу, закуплених ще за старими, нижчими тарифами. Але вона поводиться не як державний регулятор, а просто заробляє гроші”, – зазначив Землянський.

Втрати на спотових контрактах

Ситуацію погіршує той факт, що Україна закуповує імпортний газ за спотовими (короткостроковим) контрактами.

“Після розриву договору з “Газпромом” у нас весь газ, а це 9-11 млрд. кубометрів на рік – заходить виключно за спотовими контрактами. Довгострокових ми так і не уклали. Для розуміння: спотовий ринок – це ринок залишків. Більшість європейських країн закуповує газ за довгостроковими контрактами, а решту ресурсу виставляють у вільний продаж. Там завжди можна докупити газ, але ціни непередбачувані. Наприклад, коли нам в кінці зими потрібно було поповнити запаси газу через зниження тиску в трубі, ми платили за потрійною ціною – більше 1 тис. доларів з тисячу кубометрів, тоді як “нормальна” вартість на той момент не дотягувала до 300 доларів”, – пояснює Геннадій Рябцев.

“Відсутність довгострокових контрактів – це найбільша помилка “Нафтогазу” і уряду. Якби вони були, газ був би дешевшим на 10-20%. Але і укладати довгострокові контракти сьогодні практично ні з ким. У Європі продається, в основному, російський, норвезький і голландський газ. З Росією не виходить з політичних міркувань, Норвегії і Голландії ми як покупець нецікаві. Є варіант з середньоазіатським газом, але його потрібно транспортувати по російській ГТС, на що РФ теж навряд чи піде. Залишається хіба що нарощувати внутрішню добич. Запаси є, але їх розробка поки особливо не ведеться”, – додав президент Асоціації енергетики України Олександр Трохимець.

За словами Дмитра Марунича, для великих європейських споживачів ціна на 15-20% нижча, ніж для наших промисловців. Тому конкурувати українським підприємствам на світовому ринку все складніше.

“Така модель газового ринку, як у нас, просто вгробила промисловість. І всі це прекрасно усвідомлюють – і політики, і сам “Нафтогаз”, – говорить Марунич. Черговий виток газових цін спровокує зростання індексу цін виробників промислової продукції. За даними МЕРТ, цей показник і так постійно зростає. У серпні він становив 111,1% по відношенню до грудня 2017 року. Для порівняння: на аналогічну дату минулого року цифра не перевищувала 108,4%.

Глава Українського аналітичного центру Олександр Охрименко каже, що через 2-3 місяці подорожчання докотиться і до роздробу. Динаміка в кожній галузі буде різною. Наприклад, хіміки на 90% залежать від ціни на газ, у металургів частка газу в собівартості продукції – близько 10%, у переробних підприємств – від 5% до 15%.

Також зростання цін на газ збільшує ймовірність урядового рішення про підвищення вартості блакитного палива для населення і підприємств теплокомуненерго (щоб не опускати НАК в збиток). І, відповідно, підвищення це може бути ще більшим, ніж планувалося.

Читайте також: Мінекономрозвитку прогнозує зростання ціни на імпортний газ

Поділитися: