Як і прогнозували більшість експертів, бліцкригу з прийняттям законопроекту про реінтеграцію Донбасу не вийшло. Депутати не зуміли за перші два пленарні дні в цьому році розглянути всі поправки до документу і прийняти його в другому читанні.
Що стало причиною затягування?
Поправки спотикання
“Ми повинні встигнути прийняти законопроект до обіду”, – вмовляв у вівторок колег по парламенту спікер Андрій Парубій, говорячи про документ під реєстраційним номером 7163 “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях”).
За традицією, що склалася цей документ охрестили проектом про реінтеграцію Донбасу, хоча в документі немає ні слова про реінтеграцію. Швидше навпаки – він підкреслює “окупований” статус непідконтрольних територій, а значить і інтегруватися з ними Україні на основі Мінських угод нема чого до тих пір поки не підуть окупанти.
Те, що депутати не встигнуть за пару годин розглянути 673 правки, стало зрозуміло відразу ж – автори більшості поправок наполягали на обговоренні і голосуванні по кожній з них. Так само прогнозовано одна за однією ці правки не набирали достатньої кількості голосів.
За обидва засідання вівторка – і ранкове, і вечірнє, депутати пройшли майже півтисячі поправок. Засідання продовжувати не стали. А тому – інші дві сотні пропозицій до проекту продовжили розглядати на наступному засіданні у середу. І голосування по ньому може відбутися в четвер, коли провладним силам буде простіше оголосити мобілізацію депутатів в залі.
Наприклад, нардеп від фракції “Самопоміч” Вікторія Войціцький на своїй сторінці в Facebook написала, що в парламенті немає голосів за законопроект про реінтеграцію і депутати продовжать його розгляд в четвер. Так і сталось.
Тим часом протягом двох днів політичні опоненти не втомлювалися звинувачувати один одного в затягуванні з ухваленням цього закону.
Наприклад, депутат від БПП Іван Винник, ячкий представляє цей документ обурився на адресу депутата від Опозиційного блоку Василя Німченка, який подав відразу кілька правок до проекту, в яких однаково вписав необхідність закріпити в законі виконання Мінських угод. Кожну з цих поправок, до речі, відхилили.
А позафракційний депутат Юрій Левченко (саме він кидав димову шашку в залі в момент розгляду проекту в першому читанні) обурювався тим, що інші депутати називають системний розгляд проекту та обговорення кожної з поправок “затягуванням і зривом голосування”.
“Що це ви такі нові норми парламентаризму вводите в останні роки в Україні?”, – запитував він у колег, які закликають поквапитися з обговоренням.
У самих же поправках таїлося чимало радикальних ідей. Наприклад, той же Левченко пропонував в проекті закону прописати повну заборону на “будь-які економічні зв’язки з окупованими територіями”.
“Ви постійно маніпулюєте, кажучи, що не треба розривати зв’язків. Але насправді, ви полегшуєте можливість тим, хто захопив шматок країни, далі контролювати цей шматок”, – обурювався депутат, відчайдушно жестикулюючи руками в напрямку президії Верховної Ради. Його правку не підтримали.
Депутат Наталія Веселова ( “Самопоміч”) пропонувала гарантувати громадянам, які проживають на непідконтрольних територіях, виплати пенсій та допомог, якщо вони подадуть такі заяви в порядку, визначеному Кабміном. Тим самим парламентарій піднімала важливу проблему – на сьогодні Пенсійний фонд не закладає в резерв заборгованість перед громадянами України, які проживають на непідконтрольною території і вони не отримують пенсії. А це означає, що ніхто не може оцінити суми, які заборгувала їм Україна, і які рано чи пізно доведеться виплатити. Ця правка теж не знайшла схвалення в залі.
Депутат Віталій Купрій ( “УКРОП”) пропонував закріпити в проекті введення воєнного стану на окупованих територіях. Його теж не підтримав зал.
Верховна Рада відхилила і правку Оксани Корчинської про визнання “Донецької і Луганської народних республік” терористичними організаціями.
Також не вистачило голосів за жодну з численних поправок про включення в текст законопроекту згадки про Крим.
Не була підтримана і правка депутата Світлани Заліщук (БПП), про скасування відповідальності за перетин лінії розмежування поза межами КПВВ. Заліщук вимагала зняти цю відповідальність для тих, хто рятується від переслідування в “ЛДНР”. Поправку відхилили.
Олена Шкрум з “Батьківщини” запропонувала змінити конституцію, щоб дозволити президенту використовувати збройні сили на Донбасі. Законопроект про окупацію дозволяє це робити в обхід основного закону. Відхилено.
“Які політичні права захищає цей законопроект? Там навіть немає такої термінології. Блокада, яка була встановлена і закріплена президентом України, позбавила соціального захисту чотирьох мільйонів українців. Про яку реінтеграції в такому випадку можна говорити? Про який суверенітет можна говорити, коли 250 тисяч пенсіонерів залишилися без джерел існування?” – обурювався Василь Німченко.
І хоча його правки про необхідність закріпити в тексті вимоги виконати Мінські угоди не підтримали депутати, підтримка цієї ідеї несподівано прийшла з-за океану. Посол США в Україні Марі Йованович заявила в інтерв’ю РБК-Україна, що пенсії на непідконтрольних територіях треба платити. А закон про “реінтеграції Донбасу” повинен залишити відкритими всі шляхи для мирного врегулювання ситуації на сході України.
“Я знаю, що є проект, є багато поправок до нього, але яким буде його фінальна формулювання, ще невідомо. Звичайно, це право України приймати закон про реінтеграцію Донбасу, як своєї частини. Важливо, щоб цей закон залишав відкритим шлях до імплементації Мінських домовленостей, щоб Україна підтримувала можливість використання всіх шляхів для досягнення миру. І знову-таки гуманітарний аспект, турбота про конкретних людей, які залишилися там жити, – це також дуже важливі питання в рамках прийняття цього закону”, – зазначила посол.
Однак, проти згадки в документі Мінських угод в будь-якому вигляді вже висловилися в “Народному фронті”. Член фракції Дмитро Тимчук заявив журналістам, що для НФ це питання є принциповим.
“Принциповим є питання про згадку в проекті Мінських угод, якщо не безпосередньо, то через згадку резолюції Ради безпеки ООН, де ці угоди зафіксовані в якості додатку. У НФ з самого початку була жорстка позиція про необхідність прибрати будь-які згадки про Мінські угоди у законопроекті” , – заявив він.
До кінця сесійного дня вівторка розгляд документа ще більше сповільнився. Народний депутат Борислав Береза навіть повідомив, що його колеги залишають сесійну залу Верховної Ради через те, що по смс їм вже оголосили, що сьогодні голосування не буде.
“Нардепи отримали смс і розходяться”, – написав він на своїй сторінці в Facebook.
На відміну від дня розгляду документа в першому читанні, коли в залі була бійка, а потім і підпал димової шашки, в цей раз обурені репліки депутатів жодного разу не закінчилися серйозними суперечками.
Гаряче було тільки зовні Верховної Ради, де активісти МіхоМайдану і мешканці встановлених перед парламентом ще 17 жовтня наметів підпалили шини на площі Конституції. Перешкодити їм спробувала поліція, через що учасники мітингу накинулися на поліцейських з добірною лайкою і сльозогінним газом. У бік правоохоронців полетіла бруківка, покришки й інші предмети. За повідомленнями поліції, в в результаті інциденту постраждав один правоохоронець. Крім того, за порушення громадського порядку в поліцію був доставлений один учасник акції.
“Документ приймуть так, як узгодять великі дядьки”
Більшість політологів говорять про те, що розгляд документу затягувався навмисне, бо в нинішньому вигляді цей документ приймати не можна.
Наприклад, політичний експерт Руслан Бортник не виключив, що до моменту прийняття всі найважливіші норми, яких від України вимагає Захід, будуть вписані в цей документ як техніко-юридичні правки. В стенограмах парламенту дуже часто можна побачити, що закон голосується з техніко-юридичними поправками, які часто кардинально змінюють всю суть документа.
“Йде гра. У цій грі ставка – чи то дострокові вибори, чи то голови політичних сил. Західних партнерів влаштовує ситуація, щоб в такому вигляді, коли фактично передбачається заборона на виконання Мінських угод, законопроект не голосувався. У наших політиків є свій мотив – вціліти, тому вони можуть або відтягувати ситуацію, або потім прописати все, що їм скажуть, в цьому документі”, – пояснив Бортник.
“Приймуть закон в узгодженому Волкером-Сурковим варіанті. Йде клоунада – треба відхилити всі поправки, які не були погоджені великими дядьками”, – говорить політичний аналітик Дмитро Корнійчук.
Тим часом, затягування з розглядом цього проекту зробило поки неможливим розгляд іншого скандального документа, внесеного до порядку денного вівторка – президентського законопроекту про Антикорупційний суд.
Цей документ вже розкритикували в МВФ, заявивши, що він не відповідає міжнародним зобов’язанням України. Аналогічну позицію зайняв і Всесвітній банк.
“Після таких заяв у влади з’явилася задача – домовитися з Заходом про компроміс по антикорупційному суду. Але на таку домовленість також потрібен час”, – вважає Руслан Бортник.
