Особливістю майбутньої президентської кампанії ймовірно буде участь, крім молодих і старих політичних сил, екзотичних політиків (екзополітиків), типу співаків, артистів естради, проповідників, письменників, спортсменів і просто оригінальних особистостей, поряд з яким витівки Ляшка здадуться безневинними пустощами випускника дитячого будинку.
Їх буде багато, але Центрвиборчком пропустить на виборчу кампанію, перш за все, трьох найбільш оригінальних і потрібних персонажів. Це популярний серед молоді український співак Вакарчук, якого зараз активно розкручують як висхідну політичну зірку, яка не має ні досвіду, але і ніяких недоліків. Це буде екзполітик, який виросте на наших очах в стерильних умовах, завдяки досвідченим політтехнологам і потужній підтримці влади. За цим політиком, майже не ховаючись стоїть Пінчук-Порошенко.
Читайте також: Корнейчук: Вакарчук – це технічний проект Порошенка. “Кличко-2”. Завдання – відтягнути голоси Тимошенко
Другим екзополітіком, кандидатом в президенти України буде відомий український естрадний актор, зірка і керівник гумористичної передачі “95 квартал” – Зеленський. Він прекрасно зіграв у фільмі “Слуга народу” типового українського політика в типових умовах. Тепер йому залишилося спробувати себе в реальному політиці. Його демонстративно буде рухати в політику іншої олігарх – Коломойський, який не приховує своєї ворожості до Пінчука-Порошенка.
Крім того, політтехнологи президента Порошенка посилено шукають альтернативу Юлії Тимошенко на президентських виборах серед жінок. Це буде аналог проекту Кремля – ”українська Собчак”. Зараз йде конкурс на цю роль (Луценко, Геращенко, Богословська і т д).
Читайте також: Чи з’явиться в нас “українська Собчак”?
Але навіщо владі і олігархам витрачати зусилля і величезні гроші на те щоб “всучити” українцям якогось оригінального екзополітіка? Тут багато причин.
Таким чином влада намагається перетворити виборчу кампанію в суцільний карнавал, політичне ток-шоу, що дозволить уникнути звіту перед народом, відмовитися від серйозної розмови між незадоволеними виборцями і непопулярним президентом Порошенком.
Крім того, висування цієї трійки екзополітиків свідчить про те, що вперше в історії України українські олігархи не мають єдиної кандидатури на виборах. Кожен буде рухати свого кандидата і при цьому клястися президенту Порошенку в вірності і підтримці на виборах. Ніхто не хоче повторювати сумний досвід Ахметова, який умовив усіх олігархів поставити в 2010 році на судимого Януковича, а потім витрачати стільки сил на його повалення (Майдан). Ніхто не хоче повторювати сумний досвід олігарха Фірташа, який умовив усіх олігархів поставити в 2014 році на олігарха – Порошенка, який тут же став перерозподіляти олігархічну власність і українську владу в свою користь. А тепер вони не знають, що з ним робити, бо бояться, що відхід Порошенка з політичної арени може привести до повалення олігархічного ладу в Україні. Тим більше, що кожен новий президент виявляється гіршим і небезпечнішим попереднього.
Правда, був час президента Ющенка, який мало цікавився реформами, “в’язницями для бандитів”, долею України і дбайливо виростив під своїм крилом двох майбутніх президентів – Януковича і Порошенка. Його правління залишилося в пам’яті українських олігархів як “золотий час”, коли вони розкрадали країну, не звертаючи уваги, ні на президента, ні на українців.
Тому зараз перед олігархами є два шляхи. Або перебудувати політичну систему (зміни в Конституції) від парламентсько-президентської до чисто парламентської, або вибрати своїми силами, не спираючись на політичні уподобання українського електорату, слабкого президента типу Ющенка і правити за його спиною.
Ось для чого у виборчій кампанії президента України Порошенку і олігархам потрібна ця трійка популярних екзополітіков – Вакарчук, Зеленський і “укрсобчак”.
Тому, чим ближче ми будемо до виборів і чим менше буде шансів Порошенка перемогти на виборах, тим частіше український політикум буде “схилятися” до того, що в країні повинен бути сильний прем’єр-міністр і слабкий президент. І в результаті, до початку виборчої кампанії, ми побачимо в зв’язці, наприклад, популярного молодого екзополітіка Вакарчука, як кандидата в президенти і кандидата на майбутнього прем’єр-міністра … Порошенка, який буде спирається на свою парламентську більшість.
Такий фокус вже реалізовували в Росії, помінявши місцями сильного прем’єр-міністра Путіна на слабкого президента Медведєва. Так що Кремль правильно зрозуміє таємний план нинішнього, вкрай непопулярного президента Порошенка краще за інших.
До речі, точно такий маневр хотів провести в Грузії і Саакашвілі, який після десяти років правління поміняв Конституцію і сподівався стати сильним прем’єр-міністром, але не вийшло.
А участь Зеленського в президентській компанії стане сильною противагою популярному Вакарчуку і хорошою розмінною монетою для Коломойського в торгах з реальними політичними важкоатлетами.
Так що нас чекають веселі і цікаві часи. Сумно, тільки те, що в України вже немає, ні сил для веселощів, ні часу для чергових олігархічних експеріментів. Потрібне серйозне і чесне перезавантаження всієї політичної машини, а не “естетизація” політики.
Віктор Небоженко
Читайте також: “Гринів міряє настрої”. Хто і навіщо малює високі рейтинги Порошенкові і Вакарчуку
