Politerno > Статті > Чому Зеленський вирішив допомогти Ердогану в боротьбі з турецькою опозицією

Чому Зеленський вирішив допомогти Ердогану в боротьбі з турецькою опозицією

  • 5 Лютого, 2020
  • 648 Переглядів
  • 0

3 лютого Україну відвідав президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган

Його із Зеленським брифінг почався з 3-годинним запізненням – переговори віч-на-віч сильно затягнулися.

Цікаво, що під час візиту Зеленського в Анкару минулого серпня його бесіда з Ердоганом за закритими дверима також тривала на годину довше запланованого. І представлені домовленості тоді, як і зараз, явно не тягнули на кілька годин розмови без свідків.

Турецький президент пообіцяв Зеленському 50 мільйонів доларів військової допомоги, а киянам його візит запам’ятався рекордним кортежем з 19 авто, в якому сам турецький президент пересувався на броньованому Mercedes-Maybach S-Class, і вітанням “Слава Україні!”.

“Чи продасть Зеленський невинних людей за 50 мільйонів доларів?”

Зустріч з Ердоганом ще раз довела, що в міжнародній політиці Зеленський йде по стопах Порошенка.

Зеленський, після спілкування з турецьким колегою заявив, що особисто займеться питанням опозиційно налаштованих до Ердогана турків, що живуть в Україні. Це так звані гюленісти – прихильники 78-річного проповідника Фетхуллаха Ґюлена, ворога Ердогана, який живе в США і якого той звинувачує в підготовці військового перевороту в Туреччині в 2016 році.

Ґюлен створив по усьому світу мережу своїх послідовників і шкіл під назвою “Хізмет” (в перекладі – “служба”), які фінансують його друзі-підприємці.

При Порошенкові, влітку 2018 року, в Україні вже влаштовували облави на гюленістів.

Тоді турецькі спецслужби, за згодою української влади, вивезли з Одеси і Миколаєва опозиційного блогера і журналіста Юсуфа Інана і бізнесмена Саліха Зекі Ігіта.

Наші дипломатичні джерела пояснювали екстрадицію турецьких оппозіцінеров “особистими домовленостями Порошенка і Ердогана”. У тому числі і навколо створення автокефальної української церкви, в якій ключову роль грала підтримка процесу Вселенським патріархом Варфоломієм, резиденція якого знаходиться в Стамбулі.

[su_quote]Читайте також: Турецький гамбіт. Яка роль Ердогана в рішенні Варфоломія по Україні[/su_quote]

І ось тепер Зеленський, як і його попередник, доручив керівництву СБУ зайнятися діяльністю навчальних закладів в Україні, пов’язаних з організацією Ґюлена.

“Ми сьогодні довший час говорили на цю тему, говорили дуже докладно. Я знаю, що це питання вже було в порядку денному між Україною і Туреччиною. Сьогодні я отримав дуже докладні факти від президента Ердогана, є різні прізвища. Всю цю інформацію я вже передав керівнику СБУ, який повинен цим питанням займатися”, – заявив Зеленський на брифінгу.

За даними джерел серед турецьких опозиціонерів, в “чорному списку” – як мінімум десять осіб.

Серед них – журналіст Юнус Ердогду, який живе в Києві і який після заяви Зеленського побоюється видачі владі Туреччини.

Під час “порошенківських облав” Ердогду публічно попросив про допомогу і довго не виходив з дому. Деякі його товариші, яких також зараховують до гюленістів, виїхали з України в Європу.

“Один з тих, хто виїхав був викладачем математики і був доктором математичних наук, він емігрував до Німеччини і йому сказали, що таких як він Німеччина з радістю прийме хоч мільйон. Жодна європейська країна не видала так званих гюленістів”, – сказав Ердогду, який не був на батьківщині вже п’ять років через загрозу потрапити до в’язниці.

За його словами, за Порошенка, рік тому, він був у списку на видачу на п’ятому місці.

“З огляду на тих, хто виїхав, можу опинитися вже на третьому місці. Чесно кажучи, не очікував такого від Зеленського”, – зізнається турецький опозиціонер-журналіст.

Турецький журналіст Юнус Ердогду, опозиційно налаштований до Ердогана, боїться, що Зеленський видасть його владі Туреччини. У жовтні минулого року він брав участь у прес-марафоні президента в групі іноземних репортерів. Фото: особистий архів Ердогду

На питання про його подальші дії, Ердогду відповідає: “А що можна зробити проти президента? Троє моїх дітей – громадяни України. Зеленський просить українців, які живуть за кордоном повертатися назад, при цьому змушуючи батька трьох громадян України виїхати з країни. Хто буде годувати моїх дітей, якщо я поїду? Зеленський?”.

“Це випробування як для мене, так і для української демократії. Подивимося, чи зможе Зеленський продати невинних людей за допомогу в 50 мільйонів доларів”, – говорить Ердогду.

Журналіст розповідає, що постійно стикався з тиском прихильників Ердогана, тому що не підтримує його в досягненні мрії про “халіфат” і “султанат”, а також не пропагує його політику в своїх статтях.

“Все почалося з корупційного скандалу в Туреччині, в якому була замішана верхівка влади. Коли Ердоган був ще в якості прем’єр-міністра, тоді я став отримувати перші погрози. Незабаром після цього посольство Туреччини в Києві, яке раніше нагороджувало мене за заслуги, оголосило мене терористом за статті, в яких я не підтримую Ердогана. В даний час влада Туреччини використовує всі можливості, щоб забруднити мою репутацію, як в турецькому, так і в українському суспільстві. Більшість моїх родичів вірять хибним, необгрунтованим і безглуздим звинуваченням Ердогана в тероризмі і порвали свої відносини зі мною. Хоча я ніколи не робив ніяких правопорушень ні в Туреччині, ні в Україні”, – дрозповів Ердогду українським ЗМІ.

Мільйони на армію і квартири для кримських татар

Ціна за видачу турецьких оппозіонеров може бути як економічною, так і політичною.

Крім військової допомоги, Зеленський заявив, що розраховує на мільярди інвестицій від Туреччини.

“Ми чимало говорили про майбутнє в торговельній та інвестиційній сферах. У нас є амбіційна мета – збільшити обсяги двосторонньої торгівлі до 10 млрд доларів на рік (зараз товарообіг становить 4 млрд доларів, – ред.)”, – заявив Зеленський на брифінгу.

Ця ж цифра – 10 млрд доларів – вже звучала під час літнього візиту Зеленського в Туреччину. Тоді Зе з посмішкою заявив, що Ердоган може подумати щодо інвестицій в Україну в розмірі 10 мільярдів. Той лише похмуро кивнув.

Але поки турецькі інвестиції, як і угода про зону вільної торгівлі, залишаються лише розмовами.

Домовитися вдалося лише про допомогу українській армії – Туреччини згодна виділити кілька десятків мільйонів доларів на закупівлю озброєнь.

Причому експерти пов’язують активність в цьому напрямку турків з непростими відносинами Москви і Стамбула в Сирії. Кілька днів тому в ході наступу союзної Росії армії президента Асада в провінції Ідліб загинули кілька турецьких солдатів, що вже викликало дуже жорстку реакцію Ердогана.

“Туреччина давно поставляє Україні озброєння – безпілотники, деякі військові системи та амуніцію. Таким чином турки, по-перше, намагаються створити додаткові проблеми для Росії, яка підтримує уряд сирійського президента Башара Асада, який фактично воює з протурецькими силами в Сирії й іноді потрапляє безпосередньо по самим турецьким військам. Як це сталося буквально днями. Туреччина робить аналогічно – вона підтримує уряд України, який воює з проросійськими силами в Україні. Це така собі симетрична відповідь Путіну і Росії, особливо на тлі останнього загострення в Сирії. З іншого боку, турки намагаються зберегти вплив на кримських татар, їх антипутінськи налаштовані групи”, – пояснив політолог Руслан Бортник.

Зеленський з Ердоганом також обговорили поставки літаків українського виробництва і посилення безпеки в Чорноморському регіоні.

Крім цього, влада Туреччини вирішила забезпечити житлом близько п’ятисот сімей кримських татар, які залишили Крим після анексії.

“Хочу сказати, що близько п’ятисот сімей вирішили забезпечити житлом. І я сказав про це міністру фінансів, і він проведе відповідні переговори зі своїм українським візаві. Буде встановлено ​​кошторис, і повністю побудовано житло для цих сімей, я в цьому впевнений”, – заявив Ердоган, відповідаючи на питання журналіста про турецьку допомогу в зв’язку з анексією Росією Кримського півострова. І в який раз не визнав Крим російським.

Також Україна зацікавлена ​​в імпорті азербайджанського газу, який проходить через територію Туреччини.

“Важливими для нас є питання диверсифікації джерел енергопостачання. Ми обговорили можливість транспортування каспійського газу по газопроводу через відповідні конектори в Україні”, – сказав Зеленський не брифінгу.

“Ердоган продає роль переговірника з Росією”

Експерти поєднують візит Ердогана з приїздом держсекретаря США Помпео.

“Це поїздка по болючим місцям Росії і спроба продати роль парламентера між Україною і Росією, що в значній мірі дозволило б самій Туреччині зайняти вигіднішу позицію в переговорах з Росією. І це спроба зробити боляче і неприємно Росії, показати свою значимість і впливовість в Україні для російського керівництва, створити їм додаткові проблеми, якими, напевно, можна буде торгувати в ході переговорів”, – резюмує Бортник.

Про те, що за зачиненими дверима могли обговорювати посередництво турецького президента на переговорах Зе з Путіним, говорить експерт Соломон Манн.

“Гучне завірення Ердогана про те що “Крим – частина України” і “ми завжди виступали за територіальну цілісність України”, в умовах коли сам Ердоган не так давно сварився з Заходом закуповуючи російські ППО – виглядає як грубий і безглуздий фарс. Ердоган не стане вкладати в Україну – йому свої власні штани нічим підтримати, адже відтік капіталу з Туреччини в останній рік нагадує лавину, а ліра стрімко втрачає позиції”, – припускає Манн.

За даними його турецьких джерел, Зеленський просив Ердогана виступити з посередницькою місією і при цьому пропонував туркам послуги кримськотатарських активістів, які, втім, турецький лідер відкинув.

В цілому експерти вважають, що візит Ердогана не приніс особливого прогресу і не вирішив ключових питань, як, наприклад, про зону вільної торгівлі з Туреччиною.

“Також між країнами відсутній план або домовленість про стратегічну співпрацю, яка, можливо, допомогла б Україні виходити на азіатські ринки і ринки Близького Сходу, а Туреччині використовувати український ринок як потенційно сприятливий ринок у Східній Європі”, – говорить Бортник.

У той же час, за його словами, очевидна спроба Туреччини використовувати Україну в своєму діалозі з Росією і спроба України за рахунок Туреччини створити видимість міжнародної підтримки і сильної зовнішньої коаліції проти Росії.

“Крим споконвіку належав тюркам”

У самій Туреччині резонанс викликала багатомільйонна допомога Києву.

У місцевому експертному середовищі також вважають, що це відповідь Росії за підтримку Асада.

“Ердоган завжди знайде, чим відповісти Путіну. Наприклад, Україною”, – так лаконічно прокоментував підґрунтя інтересу Анкари до Києва місцевий оглядач Аріф Арслан.

Цікаві коментарі турецьких читачів під статтею En Son Haber про допомогу Ердогана Києву в 200 мільйонів лір.

“Я думаю, що це жест проти Росії, яка не дотримується домовленостей в Ідлібі”, – пише користувач akhen05.

“Прекрасний хід на українській шахівниці у відповідь на війну Росії в Ідлібі”, – згоден Камилов.

“Це потрібно трактувати як випад проти Путіна. Росія постійно бомбить Ідліб, через що зростає потік мігрантів в бік Туреччини. Ні до Росії, ні до Америки немає довіри. Ми повинні бути сильними на полі бою і покладатися тільки на самих себе”, – коментує Ібрагім-бей.

“Вождь каже: “Путін, якщо ти підтримуєш Сирію, то ми підтримаємо Україну”, – пише користувач під ніком F16.

“Нехай турецька армія створить базу в Україні. Видворимо російських окупантів з Криму, який споконвіку належав тюркам”, – пише читач Селім.

Частина вважає, що це може викликати напруженість з Росією, і, як наслідок, нове загострення в Сирії, що зараз, на їхню думку, Туреччині ні до чого. Особливо після спільного урочистого відкриття “Турецького потоку” , який, при синхронному запуску з другою гілкою “Північного потоку”, зробить непотрібною українську ГТС.

Деякі незадоволені, що Туреччина дає гроші Україні в той час, як країна сама потребує допомоги.

“Спочатку зверни увагу на потреби свого народу”, – обурюється користувач з ініціалами MH.

“Кому і чиї гроші ти даєш?” – задається питанням Халід ібн аль-Валід.

“А що ми отримаємо натомість, цікаво?” – пише Омер Гіресун.

“Щось я не розумію цієї угоди. Ми продаємо збройні безпілотники, добре, але допомога-то навіщо? Значить, коли ми купували С-400, Росія теж повинна була надати нам фінансову допомогу?” – пише Каракай.

“Краще, ніж якби ці гроші пішли сирійцям”, – вважає інший коментатор.

І все ж, на думку експертів, Анкара не буде йти на конфронтацію з Росією в українському питанні.

“Туреччина в хороших відносинах з Україною. Але у нас також певні відносини з Росією”, – заявив Йілдирим Тугрул Тюркеш, голова парламентської групи дружби Туреччини і України і депутат від правлячої Партії справедливості і розвитку.

[su_quote]Читайте також: Собаки Брагара і амури Богдана. Як “зашквар” став основною справою “слуг народу”[/su_quote]

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь