Константинопольський патріарх Варфоломій зустрічався з Ердоганом відразу після прохання України про Томос. Фото: прес-служба президента Туреччини
Рішення по Україні Вселенський патріархат міг прийняти під сильним політичним тиском, вважають джерела в навколоцерковних колах.
Серед сил, які могли вплинути на процес надання автокефалії, називають США, де знаходяться проблемні для Константинополя парафії, і президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, під владою якого знаходиться, власне, Варфоломій (громадянин Туреччини).
У зв’язку з чим в експертному середовищі не виключають посилення впливу Туреччини (саме Туреччини, а не Вселенського патріархату) в справах України.
Яка роль Ердогана в історії з Томосом – у матеріалі.
Домовленість Порошенка і Ердогана
Ще в липні в ЗМІ спливли подробиці “особливих відносин” української влади з Туреччиною, коли Україна несподівано вислала кілька турецьких опозиціонерів на вимогу Анкари, хоча в Європі відмовляються видавати критиків Ердогана.
Київ же допоміг президенту Туреччини, якого на Заході вважають авторитарним лідером.
Тоді з джерел в дипломатичних колах стало відомо, що видача турецьких опозиціонерів стала можливою завдяки особистим домовленостям Порошенка і Ердогана.
“У них йде інтенсивний діалог з багатьох питань. Починаючи від бізнес-економічних відносин і закінчуючи впливом турецької влади на позицію Константинопольського патріархату з надання автокефалії”, – повідомляли обізнанні у справах джерела.
Київ тоді нічого не коментував щодо висилки турків.
Політолог Костянтин Бондаренко відзначав, що на Варфоломія чиниться тиск.
“З одного боку на Фанар тисне держдеп США. У Варфоломія є велика проблема з американськими парафіями Константинополя, де архієпископи все більше і більше прагнуть стати незалежними від Фанара. Держдеп шантажує Варфоломія цим питанням. Відповідно, ті, хто в Україні стверджують, що автокефалія буде, вірять у всемогутність Штатів. З іншого боку – є Ердоган. Тому Порошенко і намагається заручитися підтримкою Ердогана і висилаючи з України турецьких опозиціонерів, він намагається показати турецькому лідеру свою лояльність. Тобто, питання автокефалії виходить далеко за рамки церковного і стає проблемою міжнародного масштабу”, – заявив Бондаренко.
Варфоломію шиють справу про підтримку бунту проти Ердогана
Частина експертів вважає, що Ердоган впливає на Варфоломія за допомогою справи про підтримку спроби держперевороту в 2016 році (тоді патріарх, кажуть, за три години до путчу спішно виїхав з Туреччини в Словаччину).
Спецслужби Туреччини підозрюють Вселенського патріарха в зв’язках з опозиційним ісламським проповідником Фетхуллахом Ґюленом і розвідкою США.
Константинопольський патріарх Варфоломій з опозиційним ісламським проповідником Фетхуллахом Ґюленом. Фото: Aksiyon
Патріарха попереджали про загрозу його життю, написало грецьке видання Ekipaira. Як стало відомо з близьких до Константинопольського патріархату джерел, у зв’язку з цим Варфоломій рідко з’являється на Фанарі, районі Стамбула, де знаходиться патріархія.
“Найчастіше він буває в Греції, а в Стамбулі з’являється тільки на великі події на кшталт синодів і з посиленою охороною”, – говорить джерело.
Радикальні ісламісти кидали “коктейлі Молотова” в патріархію, але, не дивлячись на вимоги посилити охорону в Фанарі, турецька влада зменшували її.
Журнал пише також, що головною і найбільш значущою проблемою, від якої залежить існування і виживання православ’я в його колисці – колишньому Константинополі, а зараз Стамбулі, є неоосманізм і загроза радикального сунітського ісламу.
Обкладинка грецького журналу “Епікаіра”, який написав про загрози для Варфоломія у Стамбулі
“У Ердогана є важелі, щоб втихомирити радикалів і вони не чіпали православний патріархат. Варфоломій періодично зустрічається з Ердоганом для обговорення різних питань, в тому числі, безпеки”, – говорить джерело.
Зустріч Варфоломія з Ердоганом після звернення щодо Томосу
Показово, що Варфоломій і Ердоган зустрілися одразу після звернення української влади до Константинопольського патріархату щодо Томосу.
19 квітня Верховна Рада проголосувала за постанову про звернення по Томосу, а вже 25 квітня Ердоган прийняв в своєму особняку в Анкарі Варфоломія. Повідомлення про рандеву з’явилися як на сайті президента, так і Константинопольського патріархату.
Про що вони говорили, не уточнювалося. Але те, що на зустрічі також був присутній міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, дало підстави припускати, що обговорювався Томос.
З Ердоганом, до речі, також обговорював це питання кримськотатарський лідер Мустафа Джамільов.
“Ми системно працювали і пояснювали Ердогану, як важливо для України і кримських татар, щоб в Україні була незалежна помісна православна церква”, – сказав Джемілєв у вересні в інтерв’ю ВВС . – Я Ердогану в таких популярних термінах пояснював: мовляв, зараз Мекка для православних – Москва, а після Томосу і автокефалії української Церкви нею стане Стамбул, так що і для вас це має політичне значення”.
Спочатку Ердоган, за словами Джемілєва, здивувався, чому його, мусульманина, повинно хвилювати питання православ’я. Той відповів, що для незалежності України, а відповідно і для кримських татар, це дуже важливо. Він, за словами Джемілєва, відповів: “Я вас зрозумів”.
“Ердоган твердо сказав, що зробить все можливе і він упевнений, що у нього це вийде, і у нас буде автокефалія”, – каже Джемільов.
“Угода Туреччини з США”
На думку експертів, тема автокефалії може стати “українським церковним козирем” в переговорах Туреччини з Росією з питань геополітики, зокрема по Сирії, де є інтереси обох країн. Є навіть версія, що Анкара релігійною кризою в Україні спробує відвернути Москву від Близького Сходу.
“Чуток багато, але доказів немає. Думаю, що тут ключова роль може лежати в руслі переговорів Туреччина-США на тему Сирії, Ґюлена і грошей”, – говорить політолог Руслан Бортник.
За однією з версій, автокефалія для України – це одна з умов примирення США з Туреччиною і зміцнення турецької валюти ліри, яка цього літа рекордно обвалилася на тлі напруженості з Америкою.
США ввели санкції проти Анкари і підвищили мита на імпорт алюмінію і сталі з Туреччини. Одна з причин – справа американського пастора Ендрю Брансона, якого ще два роки тому затримала турецька влада за звинуваченням у шпигунстві і пособництві Ґюлену і Робочої партії Курдистану, яких Анкара прирівнює до терористів.
У Туреччині пастору загрожувало до 35 років тюремного ув’язнення. США вимагали його звільнити, Анкара ж домагалася від Вашингтона екстрадиції Ґюлена, якого Ердоган вважає ідейним натхненником військового перевороту в Туреччині в 2016 році.
“До цих пір Брансона називали ворогом Туреччини, ніхто не сумнівався, що він сяде і недовго. І ось 12 жовтня суд в Ізмірі раптово звільняє його з-під домашнього арешту, звинувачення зняті. І це на наступний день після рішення Синоду по Україні. Сьогодні по телевізору це дві головні новини: українські православні і Брансон. Країна шокована. Але в оточенні президента говорять, що заради порятунку ліри і економіки він нібито уклав угоду з Вашингтоном, по якій він в тому числі обіцяв вплинути на Варфоломія з українського питання на користь Томосу” , – розповів турецький журналіст Аріф Арслан.
Читайте також: Партнерство без стратегії
