Politerno > Статті > “Золота акція” або як Ситник буде шантажувати Зеленського “Приватбанком”

“Золота акція” або як Ситник буде шантажувати Зеленського “Приватбанком”

  • 7 Лютого, 2020
  • 622 Переглядів
  • 0

Після вкрай дивного засідання антикорупційного парламентського комітету, яке було проведено в закритому режимі в будівлі НАБУ, де було заслухано звіт директора головного антикорупційного відомства в країні, очікувано не привівшого для Ситника до жодних кадрових наслідків, а також після того, як парламентарії зібрали понад 150 підписів для ініціювання відставки директора НАБУ, Артем Сергійович вирішив вийти в народ. Головний антикорупціонер країни дав прес-конференцію, де відзвітував про “успіхи” роботи його відомства, завалив журналістів цифрами про кількість відкритих і переданих до суду кримінальних проваджень, відповівши заодно на кілька не завжди приємних для нього питань.

Нічого принципово нового у справі про визнання його винним в корупційному правопорушенні Ситник, зрозуміло, не сказав, продовживши гнути свою лінію про нехороших суддів, політичну помсту і відсутність у нього “відчуття, що він щось накоїв”. Підсумовуючи цю тему, Ситник в черговий раз запевнив, що ні в яку відставку він не збирається, а має намір і надалі боротися з корупцією, попри те, що він тепер цілком офіційно теж є корупціонером.

Загалом чогось по-справжньому цікавого на прес-конференції було сказано небагато. Але не можна не відзначити один нюанс – Ситник кілька разів акцентував увагу присутніх журналістів на справі Приватбанку, наскільки воно масштабне і складне (збитки по ньому, якщо вірити Ситнику складають 50% від загальної суми збитків від всіх корупційних справ), і що тепер розслідування цієї справи повністю перейшло до НАБУ. Останнє стало можливим після того, як Генеральна прокуратура втратила функцію слідства і справи, розслідувані там, перейшли в інші правоохоронні органи. “Фактично зараз повноцінне розслідування по Приватбанку проводить тільки НАБУ, інші органи цією справою не займаються”, – підкреслив він.

Тут варто нагадати, що справа, про яку говорить Ситник, стосується можливих зловживань в Приватбанку його власниками ще до націоналізації фінансової установи. За даними аудиту, перед націоналізацією власники, головним з яких є олігарх Ігор Коломойський, нібито вивели з банку близько 5,5 млрд доларів, що тепер і розслідує виключно НАБУ.

Немає сумніву, що Ситник раптом згадав про справу Приватбанку зовсім не випадково. Статус фігуранта реєстру корупціонерів природним чином поставив питання про відставку директора НАБУ. І хоча Ситника активно захищають і грантові антикорупціонери в особі Центру протидії корупції і його глави Віталія Шабуніна, і ряд парламентаріїв (глава антикорупційного комітету Анастасія Красносільська до отримання мандата була заступником все того ж Шабуніна), його становище на посаді помітно похитнулося. І справа Приватбанку опинилася в руках НАБУ вкрай доречно.

Як відомо, Коломойський після зміни влади в Україні розраховує повернути собі втрачений актив або хоча б отримати чималу компенсацію за його втрату. Однак нова влада якось не дуже поспішає йти в цьому питанні назустріч олігархові. Буквально за кілька днів до прес-конференції Ситника заплутані стосунки між владою і Коломойським отримали новий розвиток. У компанію журналістських розслідувань, яка працює на каналі Коломойського “1 + 1”, прийшла СБУ з обшуком у справі про незаконне прослуховування прем’єр-міністра Олексія Гончарука. Після цього деякі навіть заговорили про можливий початок великої політичної війни між Володимиром Зеленським та Коломойським. У свою чергу Ситник, схоже, вирішив, що протистояння між президентом і олігархом – це відмінний шанс для нього всидіти в кріслі директора НАБУ.

По суті заяву Ситника на прес-конференції про справу Приватбанку можна розцінити, як пропозицію владі своїх послуг. Мовляв, не забувайте, що розслідування тепер повністю в моїх руках і я готовий вести його так, як буде потрібно.

Ситник прекрасно розуміє, що, незважаючи на всю юридичну казуїстику, яка ускладнює його відставку, його перебування в статусі визнаного судом корупціонера на чолі головного антикорупційного органу країни б’є в тому числі по іміджу влади, для якої було б найкраще позбутися від токсичного голови НАБУ. І єдиний варіант утриматися в кріслі – це запропонувати настільки цінні послуги, що користь від них перекриє для влади іміджеві втрати. І справа Приватбанку може виявитися якраз такою рятівною соломинкою для Ситника.

Читайте також: Чому Зеленський вирішив допомогти Ердогану в боротьбі з турецькою опозицією

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь