Politerno > Статті > Україна і світ > Чи доведе “язык” Разумкова до другого мовного Майдану

Чи доведе “язык” Разумкова до другого мовного Майдану

  • 30 Травня, 2020
  • 1201 Переглядів
  • 0

Протести опозиції проти мовного закону, 2012 рік, Верховна Рада

На думку Дмитра Разумкова, в мовному законі “є позиції, які будуть сприйматися позитивно, а є ті, які будуть сприйматися негативно”. “Будь-який політик в умовах війни і непростої ситуації в державі, – продовжує він, – повинен думати не про те, як позитивно чи негативно сприймуть його слова про мову, а розуміти – об’єднає це суспільство чи ні”. При цьому спікер визнав, що у фракції “слуг” одностайної підтримки змін до закону про мову немає.

Нагадаємо, Разумков під час торішньої передвиборної кампанії нарочито говорив російською. Він пояснював це з позицій так званого “російськомовного патріотизму”: мовляв, демонструє країні-агресору, що його “захищати” в Україні не потрібно. Виглядало це виправдання сумнівно, проте деяким подобалося. Тим більше, що і Володимир Зеленський допускав перегляд мовного закону, і ці його наміри явно додали йому і “слугам” голосів на півдні і сході країни.

Після обрання, фаворит торішніх виборів не став торпедувати мову. На останній своїй прес-конференції у відповідь на запитання журналіста щодо закону про мову Зеленський відповів, що, можливо, треба переглянути квоти. Але про інші норми мова не йшла. Невже Разумков вирішив піти проти президента? Деякі експерти навіть припустили, що спікер намагається почати свою політичну гру, як би показуючи, що він, на відміну від Зеленського, готовий піти далі в питаннях згортання проукраїнської гуманітарної політики.

Втім, справа може бути не в Разумкові, а у намірах “слуг” залучити на свою сторону виборців переважно російськомовних регіонів під час місцевих виборів. Як показують останні соцопитування, там президентська партія втрачає підтримку, чим користуються ОПЗЖ та інші проросійські політпроекти. А перегляд закону про державну мову, за задумом ідеологів “слуг”, може повернути симпатії виборців на півдні і сході.

Слід зазначити, що закон про державну мову вступив у дію відносно недавно, 16 липня минулого року. І за цей час його норми так і не запрацювали повноцінно, як передбачалося. Обрана на конкурсі уповноважена із захисту мови Тетяна Монахова місяць тому пішла у відставку. Причина – відсутність фінансування Секретаріату уповноваженого, через що цю структуру неможливо створити. Крім того, на цьому тижні Нацрада з телебачення і радіомовлення висловила стурбованість з приводу порушення мовних квот. У листі регулятора сказано, що виконання встановлених законодавством вимог мовниками відбувається в мінімальному процентному співвідношенні. Додамо: на тлі всіх цих проблем, слова Разумкова будуть витлумачені порушниками як сигнал про готовність влади йти їм на поступки, замість того, щоб вимагати виконання закону в повній мірі.

Але, крім того, що мовною темою представники влади потурають порушникам закону і послаблюють країну в її протистоянні з Росією, вони ще й підживлюють сили націонал-патріотичної опозиції. Як показали “антиземельні” протести, акції підприємців проти карантинних обмежень, пікети фопів – ні про яку масштабність мітингів мова йти поки не може. Як іноді жартують в соцмережах, оплачувати платіжки з високими тарифами громадянам за часів Порошенка було огидно, а при Зеленському вони це роблять з радістю. Хоча, насправді, рівень неплатежів за комуналку зріс, адже громадяни зрозуміли, що “зробити їх (владу) разом” можна не тільки на виборах, але й кожен день. Єдина тема, яка здатна в нинішніх умовах згуртувати патріотичну опозицію, – загроза повзучої капітуляції перед РФ по Донбасу.

І тут “слуги”, спробою переглянути мовний закон, самі підносять опозиції прекрасну можливість для мобілізації прихильників. Мабуть, забувши, що Мовний майдан, що спалахнув в липні 2012-го після прийняття “регіоналами” і їхніми сателітами закону про мовну політику, був наймасовішим виступом проти політики режиму Януковича до Євромайдану. Ці акції остаточно згуртували опозицію. Подібне може статися і цього разу.

Крім того, і про це треба добре пам’ятати, що віялові рішення місцевих рад в підтримку цього документа, які послідували за прийняттям пріснопам’ятного закону Ківалова-Колесніченка, підживлювали проросійські сили, які в 2014-му році підтримали “руську весну”. Спроби створити “народні республіки” були саме в тих регіонах, де місцеві ради в 2012-му підтримали наступ влади на українську мову. Виникає запитання, “слуги народу”, які надумали переглянути закон про мову, хочуть це повторити?



Читайте також: Міністерства для розкольників. Що Коломойський і Богдан хочуть отримати від Зеленського

 


 

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE