Politerno > Статті > Україна і світ > Економічний паспорт, інфляція і корупційні ризики. Хто повірить у 20 тис. євро від Зеленського

Економічний паспорт, інфляція і корупційні ризики. Хто повірить у 20 тис. євро від Зеленського

  • 8 Грудня, 2021
  • 574 Переглядів
  • 0

В Офісі президента хочуть створити Фонд майбутніх поколінь і реалізувати ту саму ідею економічного паспорта із передвиборчої програми Володимира Зеленського. Перші гроші хочуть видавати в 2037 р. українцям, які народилися в 2019-му.

На початку тижня Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду низку законопроєктів про запровадження економічного паспорта українця. Цю ініціативу глава держави анонсував під час щорічного послання до Верховної Ради 1 грудня.

 

“Плата за використання наших надр накопичуватиметься на персональних рахунках дітей громадян України. Після досягнення повноліття діти можуть використати ці накопичення для здобуття освіти або купівлі власного житла”, — так Зеленський пояснював із трибуни Верховної Ради суть економічного паспорта.

Наразі ця ідея отримала більше конкретики. Перший із проєктів стосується безпосередньо законодавчого закріплення економічного паспорта, другим проєктом вносяться зміни до Бюджетного кодексу. Ще два документи вносять зміни до Податкового кодексу, а також до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення.

Основний президентський законопроєкт (№6494) передбачає створення так званого Фонду майбутніх поколінь (ФМП), який накопичуватиме державні внески, інвестуватиме активи та сплачуватиме учасникам програми, коли їм виповниться 18 років. Щорічно він наповнюватиметься через спецфонд держбюджету коштами, отриманими від сплати ренти за користування надрами для видобутку корисних копалин.

Після досягнення повноліття кожен одержувач коштів зможе їх витратити на купівлю житла, або на навчання, або перевести гроші на накопичувальний пенсійний рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення, або оплатити лікування у разі тяжкої хвороби. У президента вважають, що ця система дозволить збільшити попит на нерухомість, розвинути систему накопичувальних пенсій, сприятиме вдосконаленню медичних послуг. Але це все згодом, а зараз виникає дуже багато запитань до життєздатності програми.

Джерела для накопичень

Отже, згідно із законопроєктом №6494, кошти на економічний паспорт будуть надходити за рахунок спеціального фонду держбюджету. У місцевих бюджетів надходження від ренти не відбиратимуть. Цей спецфонд формуватиметься за рахунок таких надходжень:

  • 70% рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (2023 р. — 35% із щорічним збільшенням на 5% до досягнення 70%);

  • 95% рентної плати за користування надрами для видобутку нафти, природного газу та газового конденсату (2023 р. — 47,5% із щорічним збільшенням на 5%, крім останнього року, в якому збільшується на 2,5%, до досягнення 95%);

  • рентної плати за використання надр у межах континентального шельфу та/або виняткової (морської) економічної зони України (у 2023 р. — 50% із щорічним збільшенням на 5% до досягнення 100%).

Щоправда, раніше коментатори ініціативи наголошували, що ФМП можуть наповнювати і з інших джерел. Глава фракції “Слуги народу” Давид Арахамія припускав, що на рахунки дітей можуть піти кошти, отримані від оренди державної землі. Радник президента Олег Устенко говорив, що джерелами можуть стати надходження від приватизації та частина коштів, отриманих у результаті боротьби з контрабандою та “скрутками”. Йшлося про частину від цих платежів.

Більшість із зазначених джерел поки що виглядають віртуальними на тлі тієї ж ренти на надра. Але остання також не може вважатися надійним джерелом: сьогодні видобуток є, а завтра його може не бути, надра не є нескінченними і їхні запаси схильні вичерпуватися.

Варто також уточнити, що на даний момент надходження від ренти за користування надрами йдуть до загального фонду держбюджету, тому можна з упевненістю сказати, що після прийняття законодавчої ініціативи, що розглядається, грошей на майбутні витрати із цього джерела стане менше, проте які саме статті витрат постраждають, незрозуміло.

Скільки можуть отримувати 18-річні

В Офісі президента йшли дискусії, з якого періоду розпочинати програму, і вирішили, що це має бути 2019 р., коли Зеленського було обрано президентом. Саме юні українці, що народилися цього року, першими зможуть скористатися накопиченими коштами в 2037 р. за умови, що не менше п’яти років на той час вони проживали в Україні.

Зазначимо, що у 2019-му було 310 тис. новонароджених, у 2020-му — 293 тис. За перше півріччя 2021 р. народилося 132 595 дітей (на 5% менше, ніж за аналогічний період 2020-го). Є досить помітна тенденція до падіння народжуваності.

Рентна плата на корисні копалини загальнодержавного значення щорічно приносить бюджету України чималі кошти. У 2019 р. це було 41,3 млрд грн, у 2020-му — 47 млрд грн, за 10 місяців 2021 р. — 39,7 млрд грн. Згідно з бюджетом на 2022 р. від ренти хочуть отримати 65,8 млрд грн — так впливає “ресурсний” законопроєкт №5600.

Економічний паспорт почне наповнюватися у 2023 р. Перший річний державний внесок становитиме 21,8 млрд грн. Цю суму взято з розрахунку двох розмірів мінімальної заробітної плати (7176 грн у 2023-му) та прогнозної статистики народжуваності — за 5 років, з 2019-го по 2023-й включно, має бути трохи більше 1,5 млн новонароджених.

А на момент перших виплат у 2037 р. сума коштів фонду прогнозовано становитиме 1,8 трлн грн. Це будуть внески держави й отриманий інвестиційний дохід від їхнього розміщення в державні цінні папери. Це із запасом вистачить на першу виплату на загальну суму 191 млрд грн. Кожен учасник програми у 2037 р. має отримати по 626 125 грн.

Варто нагадати, що перед публікацією законопроєкту з боку влади озвучувалися оцінки, скільки може отримати народжена зараз дитина після досягнення повноліття. Голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев називав суму $10 тис., а Давид Арахамія заявляв, що за сприятливої ситуації за програмою можна буде отримати $20 тис. Зараз же виходить, що в 2037 р. перші учасники програми отримають по 20 тис. євро.

Робота грошей та корупційні ризики

Чи реально зібрати стільки грошей, як їх захистити від інфляції та в ідеалі примножити – це найскладніше питання.

“Якщо ми гіпотетично припустимо, що всі рентні платежі спрямовуються до Фонду майбутніх поколінь, то, звичайно, за 10 років він може мати надходжень до 1 трлн грн, як і прогнозується, — каже економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок. — Слід враховувати, що за 18 років будуть інфляційні процеси, зміна економічної ситуації, зростання державного бюджету, тому цифри є абсолютно реальними, вони можуть бути такими”.

Тут також важливо уточнити, що далеко не всі рентні надходження до держбюджету підуть на поповнення ФМП. І якщо згадати про перший річний державний внесок у 21,8 млрд грн, то доведеться припустити, що згодом щорічні поповнення мають кратно збільшитися. Державі доведеться постаратися, щоб не лише вберегти кошти від інфляції, а й забезпечити інвестиційний дохід. А для цього, найімовірніше, доведеться вкладатися в державні облігації, що, по суті, означає ще один канал фінансування програми за рахунок бюджетних коштів.

Отже, гроші на економічному паспорті українця зростатимуть за рахунок давно відомого фінансового інструменту. В ОП не вигадали нічого кращого, як вкладати кошти в облігації внутрішньої держпозики (ОВДП), що розширить внутрішній борг.

“Президент наполягає на тому, щоб ці кошти були інвестовані у фінансові інструменти з мінімальними ризиками. Таких інструментів не так багато на фінансовому ринку, тому в основному розглядається вкладення цих коштів в ОВДП, оскільки вони, наприклад, нині мають прибутковість вищу за інфляцію і мінімальні ризики”, — говорив 1 грудня в коментарі агентству Інтерфакс-Україна Олег Устенко. Радник глави держави зазначав, що коло інвестиційних інструментів може бути розширене.

Проте облігаціями справа, найімовірніше, не обмежиться. Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, зібрані кошти можна буде “розміщувати в економіці”, якщо до цього буде готова система управління ФМП: “Держава зможе створити механізми розміщення ресурсів у великі довгострокові інвестиційні проєкти”.

Наразі передбачається, що кошти ФМП інвестуватиме спеціально створена компанія з управління активами. Вона зможе розміщувати гроші на рахунках у банках, вкладати у ті самі цінні папери (держоблігації) та інвестиційні проєкти. Цікаво, який висновок із президентської ініціативи зробить антикорупційний комітет Верховної Ради. Це важливий момент, оскільки корупційні ризики так і ходять навколо фонду на зайвий трильйон гривень: одна справа, якщо їх вкладатимуть в ОВДП, а зовсім інша — якщо це будуть конкретні інвестиційні проєкти. Можна вже зараз прогнозувати неабияку бійку за контроль над ФМП.

“Держава повинна буде гарантувати збереження цих грошей у разі їх розкрадання, нецільового використання тощо, — каже Валерій Клочок. — Я думаю, це одне з найбільш дискусійних питань на етапі між першим і другим читаннями. На мій погляд, корупційна складова полягатиме у тому, як операційний менеджмент майбутнього фонду прийматиме рішення про перенаправлення грошей на різні інвестиційні проєкти, в інтересах яких наглядова або будь-яка інша рада при цьому фонді прийматиме рішення про інвестування. Я допускаю, що може бути присутня корупційна складова — прийматися рішення про використання коштів на програми, в яких будуть зацікавлені певні особи. У мене це викликає найбільше побоювання”.


“” Читайте по темі: Економічний паспорт українця: чи дадуть дітям по 10 тисяч доларів


 

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь