Як так сталося, що три з подань Генеральної прокуратури не дійшли до розгляду в комітеті? І чи є це платою за те, що депутати дають свої голоси за потрібні закони?
Минулого тижня Верховна Рада провалила всі терміни з розгляду подань щодо чотирьох народних депутатів. Жонглювання документами між апаратом спікера і регламентним комітетом дійшло до того, що генпрокурор Юрій Луценко прийшов особисто висловити своє «фе» на засіданні Верховної Ради.
Як сталося, що три з подань не дійшли до розгляду в комітеті і чи є це платою за те, що депутати дають свої голоси за потрібні закони.
Хроніка подань
15 травня Юрій Луценко підписав подання про надання згоди Верховної Ради на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з фракції «Опозиційний блок» Сергія Дунаєва. Згідно з текстом подання, Дунаєв, будучи народним депутатом України, подавав завідомо недостовірні відомості в декларації.
16 травня голова Верховної Ради Андрій Парубій передав в регламентний комітет подання генерального прокурора про позбавлення депутатської недоторканності Дунаєва.
18 травня Луценко вніс подання на нардепа з депутатської групи «Воля народу» Олександра Пономарьова, який в кулуарах парламенту вирвав телефон в журналістів інтернет-видань «Цензор.НЕТ» і «Каменярі-інфо».
Його вчинок ГПУ кваліфікувала як кримінальний злочин, передбачений ч. 1 ст.171 КК України («Незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів та технічних засобів, якими він користується у зв’язку зі своєю професійною діяльністю, а так само умисне перешкоджання здійсненню журналістом законній професійній діяльності») .
25 травня Луценко вніс до Верховної Ради подання на Олександра Вілкула, який якраз святкував день народження, і його колегу Дмитра Колеснікова.
Як встановило слідство, «Дмитро Колесніков, перебуваючи на посаді Голови Агентства держмайна України, зловживаючи службовим становищем, здійснив певні дії, в результаті чого стало можливим відчуження об’єктів нерухомості – виробничого та лабораторно-побутового корпусу державного підприємства “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я. Ю. Осади” в Дніпрі загальною площею майже 7 тис. кв.м».
Читайте також: Олександр Грановський “линяє” з корабля першим
Вілкулу ГПУ інкримінувала те, що колишній голова Дніпропетровської ОДА протягом 2011-2012 років видав розпорядження про зміну цільового призначення земельних ділянок площею 21 га нібито з земель запасу сільськогосподарського призначення (пасовища), а насправді з земель колективної власності пайовиків двох сільгосппідприємств Нікопольського району .
Крім того, займаючи пост голови облдержадміністрації, Вілкул також видав розпорядження про зміну цільового використання 23 земельних ділянок загальною площею понад 45 га, які перебували у власності товариства з обмеженою діяльністю «АРТ ЛЕНД», із земель сільськогосподарського призначення – в землі промисловості.
5 червня регламентний комітет вирішив, що не може розглянути питання про подання на зняття недоторканності з оппоблоківця Сергія Дунаєва, оскільки голова Верховної Ради не ознайомив депутата з текстом подання.
«Подання повернули Парубію, бо він не ознайомив Дунаєва з ним», – сказав один з членів комітету.
7 червня комітет не побачив в документах ГПУ належних доказів злочину Пономарьова і дав негативний висновок на виставу.
«Комітет вважає, що дії депутата Пономарьова по відношенню до журналістів не можуть розглядатися як перешкоджання професійній журналістській діяльності. Відповідно до статті 220 Закону “Про регламент ВРУ”, подання про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Пономарьова підтримано і внесено до ВР генеральним прокурором Юрієм Віталійович необгрунтовано, …. докази є сумнівними і не можуть підтверджувати факт здійснення народним депутатом кримінального злочину», – заявив перший заступник голови комітету Павло Пинзеник.
І вже на початку цього тижня відправив Парубію подання на Колеснікова та Вілкула.
Спочатку в ГПУ розцінили ці дії як «підставу» з боку регламентного комітету, з в.о. голови якого Павлом Пинзеником у генпрокурора не дуже хороші відносини. Але потім зрозуміли, що без апарату Парубія тут не обійшлося також.
Читайте також: Перед публікацією “Передайз Пейперз” юристи Порошенка намагались вивести його з власників офшору
Насправді, як кажуть джерела видання, юристи оппоблоківців просто скористалися недосконалою юридичною грамотністю оточення Парубія.
Згідно із законом про регламент Верховної Ради голова Верховної Ради «пропонує народному депутату, щодо якого внесено подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, подати протягом п’яти днів письмові пояснення комітету, до предмету відання якого належать питання регламенту, і доручає зазначеному комітету надати висновок щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата згідно закону».
Після цього комітет повинен розглянути питання в термін не більше 20 днів. Але не може це зробити, якщо депутат про це не поінформований.
Раніше депутати теж пробували грати з цим пунктом. Наприклад, майже до кінця терміну ознайомлення юристи Євгена Бакуліна не забирали паперу на ознайомлення з офіційної пошти, а потім раптом їх вийняли з шухляди київської квартири, де соратник Юрія Бойка вже давним давно не живе. Що в регламентному комітеті розцінили як якийсь «договірняк» ГПУ і адвокатів Бакуліна.
У випадку з Дунаєвим, Колесніковим і Вілкулом депутати заявили, що не змогли ознайомитися з усіма документами.
Вілкул з цього приводу зняв відео, як він з Колесніковим не можуть отримати документи подання з пкоментарем «навіть посадити нормально не можуть”.
«Документів на зняття з мене недоторканності не виявилося в Апараті ВР. Я прийшов, а мені спробували дати незрозумілі 21 листочок замість заявленого документа обсягом 352 сторінки. Повного пакету не було ні в приймальні голови Апарату парламенту, ні в спеціальній офіційній пошті. При цьому на роботі не було ні спікера, ні глави апарату», – написав Вілкул на своїй сторінці Facebook.
Як дізнався INSIDER, генпрокурор навіть підписав дозвіл на ознайомлення з додатками, але спікер не захотів брати особисту участь в цьому процесі.
«Луценко надіслав додатки на комітет, але депутатам їх не дали», – говорить співрозмовник видання.
Читайте також: Три сценарії взяття Антикорупційного суду під контроль Адміністрацією президента
У регламентному комітеті визнали, що додатки у них були, але у Павла Пинзеника не було бажання заробити собі «на статтю зловживання службовим становищем».
«Ще після історії з Довгим Пинзеник говорив, що він не хоче, щоб в таке ж подання підставили його ім’я. Йдеться про 222 статті КК – про розголошення матеріалів слідства. Ми не розуміємо, що такий дозвіл комітету на ознайомлення: хто це може читати – тільки члени або ще і секретаріат», – говорить співрозмовник видання.
Однак інші співрозмовники видання вважають, що проблема не тільки в боязні за статтю.
В історії з Вілкулом та Колесніковим йдеться про певний взаємозалік. І ціною питання нібито є те, що Опоблок дав 23 голоси за призначення Володимира Василенка аудитором НАБУ.
Згодом Юрій Луценко пообіцяв, що знову принесе подання на депутатів. Але вже в серпні.
А спікер пообіцяв їх розгляд. І тільки в.о. голови регламентного комітету попросив більше не перекладати з хворої голови на здорову.
«Є дві людини, скажімо так, в цьому пленарному залі зі схожою схильністю, подібною схильністю перекладати з хворої голови на здорову – це Голова Верховної Ради Парубій і Генеральний прокурор Луценко. Якби … Якби обидві ці фігури – великі політичні діячі виконували Регламент і свої повноваження хоча б частково так, як це робить регламентний комітет – може, трохи більше було б порядку і у Верховній Раді, і в Генеральній прокуратурі, і в цілому в країні», – заявив Пинзеник.
Історія з поданнями не єдина поступка опозиціонерам на цьому тижні. Ще була нерозглянута поправка про створення бази даних споживачів газу, яка істотно б обмежила заробітки Бойка і Фірташа з облгазів.
Крім того, обличчя лідера Опоблоку Юрія Бойка тепер часто з’являється на президентському Прямому каналі в сюжетах про свято першого врожаю і покаладання квітів.
І це тільки вершина айсберга переговорного процесу, де президент намагається послати сигнал олігархам, що він не такий страшний, а Народний фронт веде з ними бесіди про проведення змін до Конституції.
Тетяна Ніколаєнко, опубліковано у виданні INSIDER
