Politerno > Статті > Україна і світ > Три сценарії взяття Антикорупційного суду під контроль Адміністрацією президента

Три сценарії взяття Антикорупційного суду під контроль Адміністрацією президента

  • Червень 24, 2018
  • 707 Переглядів
  • 0

21 червня увійде в історію. Тоді був прийнятий закон про створення Антикорупційного суду.

Перемога? Крапка? 

Ні. 

Вас не бентежить, що влада так швидко прийняла цей закон? Притому, що два роки всіляко гальмувала процес. 

І мене бентежить. Маю для вас два моменти. 

Момент перший. Цим законом парламент повинен був прийняти важливу поправку до закону “Про Антикорупційний суд”. До того, початкового.

Фабула проста. Поправки, за які депутати не голосували, з’явилися в опублікованій версії закону. Адміністрація президента назвала це помилкою. Це не помилка – це навмисне бажання спотворити роботу Антикорупційного суду. Яким чином? Щоб рішення АКС могли бути оскаржені у Верховному суді.

Чи не є секретом, що Верховний суд контролюється особисто заступником голови Адміністрації президента Олексієм Філатовим. Який, швидше за все, в разі непроходження Петра Порошенка на другий термін, сам буде радий стати суддею Верховного суду – з довічним статусом.

Тому, природно, активісти вимагали перегляду цієї “помилки”. І Адміністрація обіцяла цю правку прибрати – щоб касацію робити в самому Антикорупційному суді.

Так, з юридичної точки зору, оскаржити рішення антикорупційного суду у самому антикорупційному суді – це нонсенс і неправильно. Але в умовах України ми говоримо про інше – що Антикорупційний суд повинен бути виведений з-під впливу колективного Філатова.

Чи виконала Адміністрація президента свою обіцянку – подивимося.

Можливо, і ні. Спостерігаємо.

Момент другий і головний. Відразу після його прийняття почнеться процес добору суддів. Але як?

Ми наївно думаємо, що суддів призначать так: половину дадуть активісти, половину – президент.

Насправді, механізм формування самого складу суду дуже складний.

Ось дві технології, за допомогою яких влада може розмити ефективність Антикорупційного суду.

ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРША. ПЕРШИЙ КОНКУРС ПРОХОДИТЬ ЧЕСНО, ДАЛІ ТРОХИ ЧЕСНИХ СУДДІВ РОЗМИВАЄТЬСЯ БАГАТЬМА ПІДКОНТРОЛЬНИМИ.

У законі зазначено, що у Антикорупційному суді буде мінімум 35 суддів.

Але немає верхньої планки. Це означає, що кількість суддів регулюється кількістю грошей, які виділені з бюджету.

Умовно, якщо є 100 мільйонів, то ми ставимо 35 суддів.

Якщо є 500 мільйонів – то можемо вже 120 суддів.

Це – можлива схема для подальшого контролю. Виглядати це може так. Перший конкурс пройде чесно, відкрито і красиво – без проблем. На ньому відберуть 35 найкращих суддів під наглядом міжнародних експертів.

А далі почнеться інший процес. Далеко не кожна справа, яку веде НАБУ, буде виграшною. Бюро робить дуже багато політичних провокацій, які носять скоріше іміджевий характер. У цьому, власне, лежить одна з причин вічного конфлікту між НАБУ і САП. НАБУ приносить в САП справи, які процесуально погано “зшиті”. І в Антикорупційному суді почнуться програші.

Далі почнеться класичний процес репутаційного перемелювання. Влада з задоволенням розжене новини про те, що Антикорупційний суд неефективний. Увага суспільства та міжнародних експертів ослабне, і тут настане зручний момент для тихої революції.

Антикорупційному суду збільшать фінансування – і додадуть в нього суддів, вже підконтрольних владі. Механізми контролю вже відточені через ВККС і Вищу Раду правосуддя (ВРП), на основі цього механізму Верховний суд сформований з лояльних владі суддів. Загалом, класика жанру.

ТЕХНОЛОГІЯ ДРУГА. ЗБИВАННЯ ЧЕСНИХ СУДДІВ ЧЕРЕЗ КВАЛІФІКАЦІЙНІ ОЦІНЮВАННЯ. 

Нещодавно Громадська Рада Доброчесності виступила з серією заяв. Загальна суть цих заяв – в тому, що влада взяла механізм кваліфікаційного оцінювання суддів під свій контроль.

Навіть головний координатор Верховного Суду Богдан Львов був визнаний недоброчесним – але пройшов! Сьогодні він заступник голови ВС.

Михайло Смокович також пройшов через жорна кваліфікаційного відбору. Зараз він глава Касаційного адміністративного суду, який покликаний розглядати всі позови до влади.

Більше про процес відбору від “Чесно” за посиланням.

Але кваліфікаційний відбір може використовуватися як репресивний інструмент. В кінці 2017 року його застосовували до сотень суддів, які були призначені ще до перемоги Євромайдану. Тому він довів свою ефективність.

Але з тією ж ефективністю він може спрацювати і проти суддів Антикорупційного суду.

Якщо ви не знаєте, відбирати суддів в Антикорупційний суд покликана Вища кваліфікаційна комісія суддів – скорочено ВККС.

Це комісія, яка останні два роки проводить відбір суддів в реформовані суди. Зокрема, гучний відбір до Верховного суду і місцеві суди.

Як ми знаємо, перекваліфікацію суддів можна проводити хоч кожен місяць. Щотижня. Тому що закон не встановив жодної максимальної планки.

Кваліфікаційне оцінювання зарекомендувало себе як відмінний репресивний інструмент. Його приймають за чисту монету європейці, які не розуміють українських реалій і нашу здатність перекрутити будь-яку світлу ідею.

Щоб репресивний механізм працював, владі потрібно лише контролювати ВККС. Що зараз і реалізовано. І вже відпрацьовано на виборі суддів Верховного суду і місцевих судів.

Ось чому нардеп Леонід Ємець, який сам не пройшов жорна ВККС, наполягав на зміні складу комісії. Як ніхто інший, він розуміє єзуїтську потужність машини контролю над судами

Тепер як може виглядати “збивання” порядних суддів Антикорупційного суду. ВККС призначає кваліфікаційне оцінювання конкретного судді – наприклад, їм надійшла скарга на погане проведення судового засідання. Суддя зобов’язаний пройти цю перевірку, але за дивним збігом обставин не проходить. Або проходить, але вже при певних умовах, які роблять його тотально залежним від влади.

Таку операцію, при бажанні, можна провести за два тижні. Уявляєте перспективи?

ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕТЯ. КОНТРОЛЬ НАД ГРОМАДСЬКОЮ РАДОЮ МІЖНАРОДНИХ ЕКСПЕРТІВ.

Що це взагалі таке?

Нам здається, що конкурс з відбору суддів буде проводити Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ). Як декларують перші особи України, створювати цю Раду будуть міжнародні експерти.

А далі вона виконає ту ж функцію, що і Громадська Рада Доброчесності. Вона перевірить законність походження майна кандидатів у судді. Рівень життя, чи відповідають будинки і машини одержуваних доходів. Наприклад, якщо кандидат не платить стільки податків, на скільки він живе, – він має право балотуватися в судді Антикорупційного суду, але з високою ймовірністю буде забанений.

По суті, це функція контролю громадськості за Антикорупційним судом.

А тепер – вразлива точка ГРМЕ. Це – “міжнародні донори, з якими співпрацює Україна”.

Поняття “донора” надзвичайно розмите. Своїх кандидатів можуть давати і міжнародні структури (ООН, уряди, посольства), і приватні інститути (як, наприклад, донори Фонду “Відродження”). Кожен дає мінімум двох представників, але максимум – необмежено.

А тепер – як можна маніпулювати. Уявіть, ООН дає двох. “Відродження” – п’ятьох. Transparency International – трьох.

А влада знаходить лояльних донорів. А ті – дадуть своїх кандидатів. Таких кандидатів може бути 10. 20. 40. Скільки завгодно!

Завдання полегшує те, що кандидати не здають ні анкети, ні досьє. Вони не повинні проходити поліграф. Не повинні мати чисту фінансову історію.

Далі – увага. До складу ГРМЕ потрібно відібрати всього 6 чоловік. Шість!

Відбір робить ВККС.

Але порядку відбору – не існує. Більш того, закон його і не вимагає.

Тобто, ВККС може відбирати членів ГРМЕ так само, як вона відбирала суддів. Тобто – цитата – “за внутрішніми переконаннями”.

Висновок: ми не знаємо, хто пройде до складу ГРМЕ. Може, туди пройде кримінальник або фігурант корупційного скандалу! Наприклад, Борислав Розенблат або Роман Насіров.

У підсумку – розмивання голосів всередині ГРМЕ на абсолютно законних умовах.

Приклад такої маніпуляції – призначення Павла Жебрівського на посаду аудитора НАБУ. Інший приклад – літній Володимир Василенко, батько члена ВККС Андрія Василенка, який став аудитором НАБУ.

Далі – формується потрібний владі склад ГРМЕ.

Думаєте, це просто фантазії?

Вашій увазі представляємо Громадську організацію “ГРОМАДСЬКА РАДА МІЖНАРОДНИХ ЕКСПЕРТІВ”.

Створена в січні 2018 року. Якраз в цей час в Адміністрації президента пишеться законопроект “Про Антикорупційний суд” з ТІЛЬКИ ЇМ ВІДОМИМИ НАЗВАМИ І ФОРМУЛАМИ.

І тут – зовсім випадково – створюється ГО рівно з тією ж назвою, яке зафіксовано в законі “Про Антикорупційний суд”. Засновник – адвокат Ярослав Володимирович Яценко. Дивний збіг з по батькові та прізвищем народного депутата Антона Володимировича Яценка.

Якщо Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) вирішить зареєструватися, надати свій висновок або рішення, то вказане вище ГО зможе запросто заблокувати будь-які її ініціативи. У тому числі – і через суди, підконтрольні Адміністрації президента.

Шах і мат.

Сергій ЛЯМЕЦЬ

Читайте також: Розвести МВФ або як юристи Порошенка махлювали з Антикорупційним судом

Поділитися: