Politerno > Статті > Коаліція СН, Голосу, ЄС і групи Довіра. Як з порушенням регламенту Зеленський догодив МВФ

Коаліція СН, Голосу, ЄС і групи Довіра. Як з порушенням регламенту Зеленський догодив МВФ

  • 30 Березня, 2020
  • 1820 Переглядів
  • 0

Абсолютно несподівано президент Володимир Зеленський перевернув ситуацію у Верховній Раді, особисто прибувши у парламент і зумівши зібрати у своїй фракції 198 голосів для голосування в першому читанні за “антиколомойский” закон про банки. Вперше Зеленський зібрав голоси шляхом прямих політичних домовленостей з групами у фракції “СН” і узгодженням деяких кадрових рішень. Вперше Зеленський виступив проти Коломойського і вперше зібрав голоси без Коломойського.

Джерела різних телеграм-каналів та цілого ряду ЗМІ виявились правдивими, “антиколомойский” закон, а також ринок землі підтримають ЄС і Голос. Петро Порошенко і його оточення “купили” собі індульгенцію. Де-юре у нас залишається монобільшість, а де-факто: коаліція СН, Голосу, ЄС і групи Довіра.

Судячи з того, з яким порушенням регламенту Рада приймала сьогоднішні законопроекти (мається на увазі третя позачергова сесія), правомірність цих дій легко може бути оскаржена в Конституційному суді. Або таким чином МВФ водять за ніс, або Зеленський без Андрія Богдана зовсім не враховує юридичну складову своїх рішень. З огляду на скандал щодо записів переговорів брата Андрія Єрмака, то і його юридичний досвід президент не задіяв. Ще вчора ввечері і сьогодні вранці в порядку денному закону про розпродаж землі не було. А вже під час торгів Зеленського з політичними групами – з’явився. Всупереч Регламенту і рішенню Погоджувальної ради. І вночі його будуть намагатись прийняти.

Так, ще вранці ситуація для Зеленського виглядала безнадійною. Законопроект про неповернення банків їх власникам навіть не поставили на порядок денний – “Слуги народу” не гарантували успіху голосування. Враховуючи, що власна фракція відмовляється підтримати головного “слугу народу” навіть після спеціального телезвернення президента, здавалося, ситуація вже непоправна, і закон буде провалений. А це б означало – провал переговорів з МВФ. А це б означало – українська влада недієздатна і попереду дефолт – репутаційний, партійний і політичний. Але частина “слуг народу” вирішила грати на пониження, і змусити Зеленського йти на переговори з Коломойським.

Треба віддати належне Зеленському, він не склав руки, і почав робити те, чим раніше не займався – вести переговори з “кураторами” груп у фракції і в парламенті загалом. Президент вислухав всі забаганки, і прийняв ряд рішень по обстановці.

І ось результат – 198 голосів “слуг”. До них додалися голоси “ЄС” і “Голосу”, а також “Довіри” – усього 267. На обмін пішли ряд посад в силовому і фіскальному блоках, за які візьмуть на себе відповідальність ряд депутатських груп.

У ключовому голосуванні фракція СН виявилася розколота.

Те, що під виглядом “антиколомойского” закону українцям підсовують схему легалізації банківського рейдерства і дерибану активів банків-банкрутів – окрема розмова.

Законопроект 3260 – знімає відповідальність за корупційні дії з чиновників Нацбанку і Фонду гарантування, і повністю йде в розріз не тільки з Конституцією, а й з процесуальними кодексами.

Пропонуємо ознайомитися з висновком Головного науково-експертного управління Ради всім, кому ліньки читати увесь закон:


1. Щодо змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон)
1.1. У визначенні нового терміну «професійне судження – вмотивований та обґрунтований висновок та/або оцінка Національного банку України щодо фактів, подій, обставин, осіб, що ґрунтується на знаннях і досвіді Національного банку України …» (зміни до ст. 2 Закону) видається сумнівним вживання понять «знання», «досвід» стосовно інституції. Такі поняття, на наш погляд, доцільно вживати стосовно певних осіб.
1.2. Такою, що потребує належного обґрунтування, видається пропозиція щодо зменшення з 180 до 90 днів періоду, за який проблемний банк зобов’язаний привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів НБУ (оновлена ч. 5
ст. 75 Закону).
1.3. Згідно з оновленою ч. 2 ст. 76 Закону «Національний банк України має право прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі, якщо банк не виконав у встановлений договором або визначений законодавством України строк свої зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами через недостатність коштів». Зазначена пропозиція виглядає сумнівною з огляду на невизначеність ступеню невиконання банком зобов’язань перед вкладниками. Відтак, зі змісту пропонованої норми складається враження, що відповідне рішення може бути прийнято НБУ за будь-якого розміру такої заборгованості, що не є обґрунтованим.
1.4. Припис ч. 5 ст. 76 Закону (у редакції проекту), за яким розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів НБУ та/або Фонду, що були підставою для її початку, на наш погляд, не узгоджується з ч. 2 ст. 393 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

2. Щодо змін до Закону України «Про акціонерні товариства»
(далі – Закон)
Недоцільним є доповнення переліку випадків розміщення акцій за ціною, нижчою за їх ринкову вартість, випадком розміщення акцій під час виведення неплатоспроможного банку з ринку, у тому числі, створення та приведення у відповідність до вимог банківського законодавства діяльності перехідного банку (абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону у редакції проекту

3. Щодо змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон)
3.1. Згідно з абз. 9 ч. 16 оновленої ст. 411 Закону «у разі виявлення зобов’язань банку перед іншими особами, що не обліковувалися за балансовими та/або позабалансовими рахунками банку на момент набуття права власності на акції банку державою, правочини, за якими виникають такі зобов’язання, вважаються нікчемними, а зобов’язання не підлягають виконанню банком». Пропонований припис, на наш погляд, потребує запровадження додаткового механізму належного захисту інтересів вкладників банку, наприклад, таких, які знаходяться на непідконтрольних територіях.
3.2. Пропозиція абз. 10 ч. 16 ст. 411 Закону (у редакції проекту), за якою правочини з обтяження грошових зобов’язань банку перед пов’язаними з банком особами, вчинені протягом одного місяця до дати прийняття рішення про участь держави у виведенні банку з ринку, вважаються нікчемними, передбачає зворотну дію норми у часі, а, відтак, не відповідає ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. До того ж, перелік підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, визначено у ч. 3 ст. 38 Закону.

4. Щодо змін до Цивільного кодексу України (далі – ЦК)
Статтю 334 ЦК, що стосується моменту набуття права власності за договором, пропонується доповнити ч. 5, у якій встановити, щоб, відповідно до правочинів, укладених відповідно до Закону України
«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перехідний або приймаючий банк набував право на майно неплатоспроможного банку з моменту підписання вказаних правочинів, які не підлягали б обов’язковому нотаріальному посвідченню. Звертаємо увагу, що таке доповнення є суттєвим виключенням з правил, встановлених цією статтею ЦК. Адже відповідно до ч. 1 цієї статті право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 3 цієї ж статті право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, а згідно з ч. 4 цієї ж статті, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Крім того, викликає заперечення й визнання акту приймання-передачі майна цивільно-правовим правочином майно (зміни до ст. 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 55 Закону України «Про нотаріат»), оскільки його правова природа не відповідає ст. ст. 202, 328, 334, 626, 629, 639, 655 ЦК.

5. Щодо змін до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів України (далі – відповідно ГПК та ЦПК)
5.1. Пропозиція доповнити ч. 2 ст. 76 ЦПК новим абз. 2 та ч. 2 ст. 73 ГПК новим абз. 2, за якими «особливості доказування шкоди (у томі числі її розміру), завданої у результаті виведення банків з ринку та їх ліквідації на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Кабінету Міністрів України, визначаються Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»», не відповідає загальним нормам про докази, які носять процесуальних характер і мають міститися лише у процесуальних кодексах.


Втім, не варто сподіватись, що Зеленський розірвав відносини з Коломойським. Сьогодні Зеленський відкликав з парламенту кандидатуру Ольги Буславець на пост міністра енергетики, яку в близьких до Коломойського колах вважають креатурою Рината Ахметова. А на пост міністра охорони здоров’я “слуги народу” проголосували за Максима Степанова – кума партнера Коломойського Ігоря Палиці. Ніяких демаршів і спроб зриву голосування сьогодні не було. Тому історія з Коломойським не закінчена.

Не можна виключати і того поворту подій, коли хтось спробує у другому читанні дописати до закону якісь перехідні положення або тому подібні уточнення змісту.

Однак з цього дня значення і вплив ряду депутатських груп помітно зросте.

Читайте також: Війна всіх проти одного. Кому вигідно “завалити” Єрмака

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь